Розподіл бізнесу Фото: Getty Images
Підприємство на папері – одне, насправді – три. Виглядає начебто законно – одна родина, декілька ФОП, менше податків. Але якщо за цим не стоїть реальна ділова логіка – це схема, яку фінансовий моніторинг вже навчився виявляти. І наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж заощаджені гривні. Про це «Інформатору» розповів керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Віннер Партнерс», адвокат, арбітражний керуючий Сергій Литвиненко.
Розподіл бізнесу Фото: Getty Images
«Засновники бізнесу часом реєструють кілька компаній або ФОПів замість однієї великої фірми. Інколи це законна оптимізація бізнесу, а інколи – схема ухилення від сплати податків, яку в Україні називають «дробленням бізнесу». Дроблення бізнесу – це коли одне підприємство штучно розділяють на кілька компаній або фізичних осіб-підприємців (ФОПів), аби кожне окремо виглядало «невеликим підприємцем» і мало право на пільгове оподаткування. Наприклад, залишатися на спрощеній системі оподаткування або не ставати платником ПДВ. Саме по собі існування кількох компаній не є порушенням. Порушення починається тоді, коли поділ є штучним, тобто відсутні різні ринки, різні товари, різний персонал. Є лише одна мета – зменшити податкові зобов’язання. Якщо ви не можете обґрунтувати, навіщо вам три компанії, окрім як не перевищити ліміт доходу, тоді існує ризик. І він суттєвий», – зазначає Сергій Литвиненко.
Як виглядає схема розподілу бізнесу на практиці
Уявімо власницю бренду косметики. Вона продає креми, маски, декоративну косметику через один веб-сайт, з одного складу, силами одних і тих самих співробітників. Але коли дохід наближається до річного ліміту, вона реєструє кілька ФОП. Наприклад, реєструє ФОП на чоловіка – «окремий бренд косметологічних масок» та реєструє ФОП на сестру – «окремий бренд декоративної косметики». Дохід одного магазину тепер розподіляється між трьома ФОПами, залежно від категорії продукції. Таким чином, виявляється один склад товарів, один акаунт в Instagram, один кур’єр. Отже, покупець при придбанні товарів отримує три різні чеки від трьох «незалежних» підприємців. У цьому випадку покупець бачить три чеки, а податкова служба бачить один бізнес і одну родину.
Тут до справи долучаються фінансовий моніторинг та Державна податкова служба, які не беруть до уваги лише одну видатну ознаку підприємства. Вони розглядають ситуацію за сукупністю ознак підприємства (ФОП), до яких входять:
- однакова адреса реєстрації, один телефон, одна IP-адреса, з якої подається звітність;
- грошові кошти регулярно переказуються між рахунками пов’язаних осіб без очевидної ділової мети;
- засновники або керівники є родичами чи давніми партнерами;
- усі три фірми, як правило, з’явилися в один місяць, якраз коли основний дохід наближався до ліміту, наприклад, єдиного податку відповідної групи.
- жодна з окремих компаній (ФОП) не має власних основних засобів, складу чи окремого персоналу.
«У свою чергу, банки зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі операції. Про це йдеться у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 06.12.2019 р. Далі інформація про підозрілі операції надсилається до Державної податкової служби. Підозрілою вважається, зокрема, операція без очевидного економічного сенсу між пов’язаними особами», – коментує Сергій Литвиненко.
Що говорить закон, коротко і по суті?
- Стаття 14.1 Податкового кодексу визначає поняття «пов’язаних осіб». Сюди входять родичі, партнери, особи, які фактично контролюють один одного у сфері бізнесу. Угоди між ними перевіряються особливо ретельно.
- Стаття 212 Кримінального кодексу визначає відповідальність за умисне ухилення від сплати податків у значному розмірі. Це вже не адміністративна, а кримінальна відповідальність.
- Верховний Суд у своїй судовій практиці послідовно дотримується одного критерію: чи є у поділу бізнесу реальна ділова мета? Якщо ні – це схема, тобто штучно створений поділ бізнесу задля уникнення податкового навантаження.
Якщо схему виявлено, тоді ДПС об’єднує доходи всіх учасників групи в один і перераховує все за загальною системою оподаткування з самого початку та за весь перевіряємий період. Бізнес очікують:
- Додаткові нарахування ПДВ, ПДФО, ЄСВ – за кілька років.
- Штрафи у розмірі від 25% до 50% від суми заниженого зобов’язання.
- Пеня за кожен день прострочення.
- Блокування рахунків та зупинення податкових накладних на час проведення перевірки.
- Кримінальна справа, якщо сума завданої шкоди є значною і допущено умисел на вчинення таких дій.
- Підвищена увага ДПС до всієї групи на тривалий час.
«Не кожна група компаній є схемою для ухилення від сплати податків. Законна структуризація бізнесу передбачає наявність реальної ділової мети для кожного суб’єкта (різні ринки, товари, регіони, ризики), самостійну господарську діяльність кожної одиниці, окремі активи, персонал, управлінські рішення. Якщо ж єдина причина поділу – це уникнути перевищення лімітів спрощеної системи оподаткування, то такий поділ з великою ймовірністю буде визнано штучним. Іншими словами, економія на податках може обернутися сумою, яка в рази перевищує те, що планувалося заощадити. Ділова логіка – це захист. Якщо кожна з компаній може пояснити своє існування без згадки слова «ліміт», тоді компанія є безпечною. Якщо ні, тоді варто переглянути структуру до того, як це зробить хтось інший», – вважає Сергій Литвин.
Як повідомляв «Інформатор», Податкова служба, Держфінмоніторинг та Бюро економічної безпеки вже давно навчилися виявляти групи ФОП, які фактично функціонують як єдине підприємство. Для цього не потрібна фізична перевірка – достатньо проаналізувати відкриті реєстри, виписки та цифрові сліди. Адвокат Богдан Янків розбирає 5 ключових ознак подібного поділу бізнесу, за якими контролюючі органи ідентифікують його через ФОП.