Прем'єр-міністр Юлія Свириденко
За неповні три місяці 2026 року Кабінет міністрів використав приблизно 78% коштів, виділених із резервного фонду державного бюджету. За розрахунками Економічної правди, станом на 30 березня у резервному фонді бюджету залишалося близько 11,06 млрд грн, що становить лише 22,4% від запланованого фінансування. Народні депутати вважають це значним ризиком, особливо під час воєнного стану. У випадку виникнення нагальних проблем, пов’язаних з російською агресією, може бракувати коштів на їх вирішення.
Залишок коштів у резервному фонді державного бюджету
Згідно з даними Мінфіну, наданими Економічній правді, станом на 18 березня нерозподілений залишок коштів резервного фонду становив 24,63 млрд грн (від загальної суми 49,42 млрд грн, передбаченої розписом бюджету). Після 18 березня уряд прийняв ще кілька рішень щодо використання коштів резервного фонду: 12,85 млрд грн 20 березня та 0,72 млрд грн 25 березня.
Цікаво, що частину коштів з резервного фонду було виділено для фінансування витрат, які не були непередбачуваними чи терміновими. Зокрема, на підтримку програм внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (програма “Національний кешбек”). На ці цілі з резервного фонду спрямували 2,138 млрд грн, що становить майже 5% від загального обсягу резервного фонду, як повідомили Економічній правді у Мінфіні.
3 квітня Мінфін підтвердив вичерпання резервного фонду, але запевнив, що гроші пішли на важливі речі
У чому полягає проблема
“Росіяни готують атаки на ГЕС, дамби та мости, але не переймайтеся, адже у нас для цього є Резервний Фонд. Стоп, ні, у Резервному Фонді залишилося 20% виділених коштів. Який сюрприз, правда?” – написав народний депутат від партії «Слуга народу» Максим Бужанський.
Народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк зазначив, що всі інші кошти були витрачені, зокрема на «Кешбек» та «єБонус».
“Чудово, що ми так потужно підготувалися до зими, до закупівлі газу і навіть до закриття дефіциту в 400 мільярдів на армію. І головне – потужно. Тільки Раді ще потрібно підняти податки наступного тижня, а то потужно, але без цього поки не незламно”, – написав Ярослав Железняк.
Призначення резервного фонду для держави
Згідно з законодавством, уряд може спрямовувати кошти на певні програми лише у разі, якщо парламент передбачив це у законі про державний бюджет або вніс відповідні зміни до цього закону. Процедура внесення змін до бюджету може тривати кілька тижнів, а то й місяців. Резервний фонд призначений для спрощення цього процесу, дозволяючи уряду швидко витрачати кошти за нагальної потреби, без тривалого узгодження необхідних змін парламентом. Як правило, це відбувається у випадках настання непередбачуваних подій чи надзвичайних ситуацій, пояснює Дмитро Андрієнко з Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
“Його ключова особливість полягає у спрощеній процедурі використання коштів: рішення про їх спрямування ухвалюються Кабінетом міністрів без проходження повної парламентської процедури, що дозволяє забезпечити фінансування у максимально стислі терміни. Саме тому цей інструмент є критично важливим в умовах високої невизначеності та постійних безпекових викликів”, – зазначив він.
Наявність резервного фонду дозволяє уряду оперативно виділяти фінансування на нагальні потреби, зокрема, пов’язані з ліквідацією наслідків російських обстрілів для критичної інфраструктури. Наприклад, таке рішення уряд ухвалив 25 березня, коли спрямував 12,85 млрд грн на будівництво інженерних споруд для захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, залізниці та пошти.
Водночас, використання коштів резервного фонду на фінансування кешбеку може свідчити про відхилення від основної функції цього фонду, каже Андрієнко.
“Подібні витрати мають системний, а не екстрений характер і, відповідно, повинні проходити через загальну процедуру бюджетного планування та погодження Верховною Радою. Їх фінансування з резервного фонду де-факто означає обхід повноцінного бюджетного процесу”, – зазначив він.
Внаслідок заміщення функцій резервного фонду – з механізму антикризового реагування на джерело фінансування різноманітних ініціатив – зростає вразливість бюджетної системи до потенційних шоків.
Що таке єБонус
У четвер, 12 березня, народний депутат Ярослав Железняк у напівпорожній Верховній Раді розкритикував уряд Свириденко за популізм. Його обурили одночасні спроби Кабміну змусити ВР проголосувати за підвищення податків та рішення про роздачу українцям мільярдів гривень в умовах дефіциту бюджетних коштів.
“Якщо хтось не надто переймається публічними фінансами, раджу перевірити нашу бюджетну ситуацію. Наприклад, по військових видатках, де з початку року був дефіцит у 300 мільярдів гривень, до якого зараз додалося ще 100 мільярдів. Це не перебільшення, коли Politico пише, що у нас грошей залишилося максимум до квітня. І не перебільшення те, що уряд абсолютно не знає, де їх взяти, розраховуючи лише на диво. На те, що ЄС надасть кошти. А зараз, знаючи все це, згадаємо, що цього тижня пропонував нам проголосувати шановний уряд: підвищення податків, запровадження ПДВ для ФОП, скасування пільг тощо. Вони наполягали, що нам потрібно за це проголосувати, тому що в країні бракує грошей. Але одночасно з цим, сьогодні уряд запроваджує програму «єБонус». Вони беруть 15 мільярдів гривень і будуть роздавати їх тим, хто не може заправитись, бо бензин здорожчав. Річ у тім, що ці гроші беруться з тих самих податків, які буквально рік тому ви, під гаслом «у нас немає грошей для армії», проголосували”, – зазначив Ярослав Железняк.
Він нагадав, що той самий уряд бере 2 мільярди гривень з Резервного фонду, які мали б бути спрямовані на ремонт доріг, відбудову, підтримку ВПО – і передає на виплату Національного кешбеку до кінця квітня. Той самий уряд запроваджує виплати 1500 грн для пенсіонерів.
Плани щодо підвищення податків для громадян
У понеділок, 30 березня, Кабінет Міністрів України схвалив пакет із трьох законопроєктів. Вони передбачають зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі, а також продовження сплати військового збору в діючих на сьогодні розмірах після завершення війни.
Як повідомляв «Інформатор», народні депутати від партії «Слуга народу» публічно критикують ініціативу Мінфіну суттєво підвищити податки для населення з 2027 року. Уряд Свириденко критикують за відмову від діалогу з парламентом та економічну недоцільність. До критики долучився навіть голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Уряд, який однією рукою роздає кошти на компенсацію зростання цін на пальне, а іншою – намагається змусити Раду підвищувати податки для ФОП, прикриваючись безвихіддю зобов’язань перед МВФ, не сприяє вирішенню проблеми відсутності кворуму в парламенті.