Суд відхилив вимогу про повернення коштів після шахрайських дій з Київстар. Фото: pinterest.com, колаж: Інформатор
Заводський районний суд Миколаєва 21 липня відмовив чоловікові у відшкодуванні 11 055 грн, що зникли з його рахунку в АТ КБ “ПриватБанк” після того, як зловмисник видав себе за співробітника “Київстару”. Подібні конфлікти між клієнтами та банками через незаконне списання коштів трапляються доволі часто. У даній справі суд дійшов висновку, що позивач сам сприяв зникненню грошей через власну необережність.
Представник позивача, адвокат Гриненко Ігор Іванович, подав позов до суду в інтересах свого клієнта 24 червня, вимагаючи зобов’язати АТ КБ “ПриватБанк” відновити баланс коштів на рахунку до рівня, що існував до 5 квітня 2022 року, а також відшкодувати 20 000 грн судових витрат на адвоката. Згідно з матеріалами справи, 4 квітня 2022 року чоловікові зателефонував невідомий, який представився працівником компанії “Київстар” та повідомив про нібито пошкоджені інтернет-кабелі вдома.
Аби “відновити” зв’язок, шахрай попросив продиктувати код, що надійшов на мобільний номер. Позивач, перебуваючи на блокпосту поза домом, погодився це зробити, після чого зв’язок на його телефоні зник.
Шахрай вкрав гроші з картки. Фото: pinterest.com
“Ці твердження позивача повністю суперечать офіційній відповіді мобільного оператора ПрАТ “Київстар” від 04.12.2025 №17464/3/КТ та доданій до неї деталізації з’єднань”, – зазначив представник відповідача, адвокат Шевченко А.О., у запереченні на позов.
Згідно з даними банку, після розмови з шахраями SIM-картка позивача залишалася активною в мережі ще майже чотири години, і чоловік навіть здійснював вихідні дзвінки, перебуваючи в с. Надбузьке Миколаївської області. Лише о 18:05:02 4 квітня 2022 року фізична SIM-картка перестала обслуговуватися базовою станцією в цьому регіоні.
Суд встановив наступні ключові факти у справі:
- о 14:23:49 4 квітня 2022 року на номер позивача надійшов вхідний виклик з шахрайського номера тривалістю 249 секунд;
- о 00:16 5 квітня 2022 року зловмисники ініціювали перенесення номера позивача на eSIM, активація якої зафіксована вже в м. Кривий Ріг;
- о 00:52:29 через мобільний канал “p24mob” здійснено зміну пароля до “Приват24” з IP-адреси в Кривому Розі;
- о 01:31:45 ініційовано переказ 11 000 грн (з комісією 11 055 грн) на картку в АТ “Райффайзен Банк”;
- верифікацію платежу підтверджено одноразовим OTP-паролем, отримання якого зафіксовано о 01:53:28.
Банк наполягав, що операція була виконана з ручним введенням повного номера картки та CVV-коду, а отже, позивач розголосив не лише SMS-код оператора, але й конфіденційні банківські реквізити. Представник відповідача також послався на постанову Верховного Суду від 24 вересня 2025 року у справі №184/1539/24, згідно з якою ризик збитків до моменту повідомлення банку покладається на клієнта.
Водночас суд врахував, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 18.06.2026 у справі №487/1912/25 попереднє рішення про стягнення коштів на користь позивача вже скасовано – але саме через неналежний спосіб захисту права, а не через відсутність підстав по суті.
Суд визнав неналежним спосіб захисту прав позивача
Розглядаючи позов про зобов’язання відновити залишок на рахунку, суд звернув увагу, що апеляційна інстанція вже встановила: банк не виконав обов’язок належного повідомлення власника рахунку про операції, а сам позивач не порушував нормативних актів і не санкціонував платіжну операцію. Проте цей висновок стосувався іншого способу захисту права – вимоги про стягнення коштів, а не про зобов’язання вчинити дії.
Окремо суд оцінив вимогу про стягнення 20 000 грн витрат на адвоката. Представник відповідача наполягав, що ця сума майже вдвічі перевищує вартість самого спору у 11 055 грн, а частина послуг у акті виконаних робіт – зокрема повторне ознайомлення з матеріалами вже відомих адвокату справ та участь у засіданні, яке на момент підписання акта ще не відбулося, – є економічно необґрунтованою.
Заводський районний суд Миколаєва ухвалив рішення відмовити в задоволенні позову повністю. Суд дійшов висновку, що позивач сам сприяв втраті коштів через грубу необережність, розголосивши зловмисникам конфіденційні дані, а обраний спосіб захисту права – вимога зобов’язати банк відновити залишок на рахунку – є неналежним.
Схожі суперечки з ПриватБанком
Раніше Інформатор повідомляв, що клієнт ПриватБанку після дзвінка від “працівника Київстару” втратив з карток 110 600 гривень, і ця справа також дійшла до суду, який мав з’ясувати, хто несе відповідальність за шахрайське списання. Також ми писали, що ПриватБанк відмовився повертати гроші киянину, у якого шахраї списали кошти трьома окремими транзакціями, і банк наполягав на власній непричетності до втрати клієнтом коштів.