Шахрайські схеми 2026 – як захиститися
У другій половині 2026 року фінансові шахраї діють більш прицільно, зменшуючи кількість помилок у виборі жертви. Донедавна методи соціальної інженерії та фішингу вже коштували українцям мільярди гривень. Тепер зловмисники створюють сценарії, адаптовані під конкретну особу, враховуючи її покупки, активність у соціальних мережах та навіть соціальне оточення. Як наслідок, зменшується кількість операцій, але значно зростають збитки для кожної окремої жертви.
Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ
Про це повідомила Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ. За її словами, основна небезпека сучасних методик полягає не лише у використанні технічних інструментів, але й у психологічному тиску, який змушує клієнта самостійно надавати дані своєї картки або коди для підтвердження транзакцій.
Згідно з офіційними даними Національного банку України, у 2025 році спостерігалося зменшення кількості шахрайських операцій із платіжними картками на 5%, до 256 тис. Однак загальна сума збитків зросла на 24%, сягнувши 1,4 мільярда гривень. Середній розмір однієї незаконної операції збільшився на 30%, становивши 5,5 тис. грн порівняно з 4,2 тис. грн роком раніше.
“Зменшення кількості випадків не повинно вводити в оману. Навпаки: статистика свідчить, що шахрайство стає “дорожчим” для потерпілих. Якщо раніше частина схем була масовою і менш прицільною, то зараз зловмисники дедалі краще готуються, підбираючи влучний момент, коли їхня схема спрацює, і психологічно тиснуть на людину”, – заявила Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
Які схеми зловмисників стали найактивнішими у 2026 році
У першому півріччі 2026 року зловмисники будували схеми не лише навколо крадіжки карткових даних, а й навколо психологічного тиску. Клієнтам варто насторожитися, отримавши повідомлення про “блокування картки”, “підозрілу операцію”, “соціальну допомогу” або “термінову перевірку даних” – усе це типові приводи для маніпуляції. Довгальська також нагадала просте правило: банк ніколи не просить назвати PIN-код, CVV-код, пароль до інтернет-банкінгу або код із SMS.
За словами банкірки, у 2026 році найпоширенішими лишаються такі схеми:
- Дзвінок “від служби безпеки банку” – людині повідомляють про підозрілу операцію або спробу зняти кошти, після чого намагаються отримати дані картки чи змусити переказати гроші на “безпечний рахунок”.
- Фішинг – повідомлення з посиланням на підроблену сторінку, що імітує сайт банку, держустанови, маркетплейсу або служби доставки. На початку червня українці масово отримували фальшиві рахунки на оплату електроенергії нібито від Міністерства енергетики.
- Фальшиві “виплати” та “компенсації” – пропозиція отримати соціальну допомогу або повернення коштів під приводом “підтвердження картки” через стороннє посилання.
- Злам акаунтів у соцмережах і месенджерах – шахраї зламують акаунти знайомих і надсилають від їхнього імені прохання терміново переказати гроші.
- SIM-swap (заміна SIM-картки) – перехоплення або перевипуск фінансового номера телефону, що особливо небезпечно, якщо до нього прив’язаний мобільний банкінг або пошта.
- Шахрайство на маркетплейсах – продавця переконують перейти за посиланням “для отримання оплати”, а покупця – “для підтвердження доставки”, щоб зібрати карткові дані та паролі.
Як діяти, щоб не стати жертвою – правила для кожної ситуації
Анна Довгальська сформулювала конкретні кроки захисту залежно від ситуації:
- Дзвінок “з банку” – покладіть слухавку й самостійно передзвоніть до офіційного контакт-центру за номером на сайті банку або на звороті картки.
- Повідомлення “картка заблокована” – не називайте CVV, PIN-код, SMS-коди чи паролі. Статус картки перевіряйте тільки в офіційному застосунку або через контакт-центр.
- “Виплата”, “компенсація”, “допомога” – не переходьте за посиланнями з SMS. Будь-яку виплату перевіряйте лише на офіційних державних або банківських ресурсах.
- “Родич у біді” або “знайомий просить гроші” – зателефонуйте цій людині або її близьким особисто, не переказуйте кошти лише на підставі повідомлення в месенджері.
- Продаж товару на маркетплейсі – для зарахування переказу достатньо номера картки або IBAN, CVV-код, PIN-код і паролі вводити на сторонніх сторінках не потрібно.
- Підозрілий сайт – уважно перевіряйте адресу сторінки, домен і наявність зайвих символів або помилок у назві.
- Злам акаунта в месенджері – увімкніть двофакторну автентифікацію, використовуйте складні паролі й перевіряйте незвичні прохання від знайомих через інший канал зв’язку.
- Підозра на шахрайство – негайно заблокуйте картку, зверніться до банку та збережіть усі SMS, переписку, посилання й номери телефонів.
Як резюмувала Довгальська:
“Фінансова безпека починається не лише з технологій, а й з поведінки клієнта. Банки постійно вдосконалюють системи захисту, але шахраї часто атакують не банк, а людину. Саме тому уважність, спокій і перевірка інформації через офіційні канали залишаються найпростішими й водночас найефективнішими способами захисту.”
Що ще варто знати про карткове шахрайство в Україні
Одним із ключових інструментів зловмисників є дропи та схеми виведення коштів через підставних осіб. Саме так зловмисники уникають відстеження після успішного злому: гроші миттєво переводяться через кілька рахунків і знімаються готівкою. Розуміння цього механізму допомагає усвідомити, чому повернути вкрадені кошти вкрай складно.
Окремим напрямом є використання штучного інтелекту та діпфейків для персоналізованих атак. Зловмисники синтезують голос або зображення знайомих людини, щоб підвищити довіру до шахрайського повідомлення. Про те, як ШІ допомагає крадіжці грошей українців і чому традиційні методи перевірки вже не завжди рятують, варто знати кожному користувачу фінансових сервісів.