Шахраї почали видавати себе за представників Служби безпеки України (СБУ) та інших правоохоронних органів, телефонуючи громадянам і погрожуючи кримінальною відповідальністю. Раніше подібні зловмисники вже використовували фейковий бот “Нафтогазу”, а тепер вдаються до більш агресивних методів тиску – залякування.
Аферисти дзвонять жертвам, звинувачуючи їх у державній зраді або фінансуванні ворога, та повідомляють про нібито відкрите кримінальне провадження. Головна мета шахраїв – змусити людину переказати кошти або надати банківські дані.
Для створення ілюзії “справжності” дзвінка, шахраї надсилають у месенджери підроблені службові посвідчення та інші фальшиві документи. Про це повідомляє Кіберполіція України у своєму Telegram-каналі.
“Пам’ятайте: це шахрайська схема, мета якої – змусити людей переказати кошти або надати банківські дані”, – наголошують у кіберполіції.
Після того, як жертва піддається на погрози, зловмисники пропонують “вирішити питання” – переказати гроші, щоб уникнути відповідальності чи закрити справу. Важливо пам’ятати, що жодна державна структура не вимагає грошей телефоном для закриття кримінального провадження.
Як не стати жертвою аферистів
Кіберполіція надає прості поради, яких варто дотримуватися, отримавши підозрілий дзвінок чи повідомлення:
- Ніколи не повідомляйте дані банківських карток, паролі та коди з SMS.
- Не переказуйте гроші незнайомим людям.
- Не довіряйте повідомленням про “термінове вирішення проблеми”.
- Завжди перевіряйте інформацію через офіційні канали державних органів.
Якщо ви все ж стали жертвою такого дзвінка або отримали подібне повідомлення, правоохоронці радять зберегти номер телефону та зробити скріншоти листування. Повідомити про шахрайство можна цілодобово на “гарячу лінію” СБУ за номером 1516, або звернутися до кіберполіції через форму на їхньому офіційному сайті.
Аферисти постійно вигадують нові схеми
Раніше вже повідомлялося про шахраїв, які телефонують з підозрілих номерів, маскуючись під київські стаціонарні лінії з кодом +380 (44). Така схема дозволяє зловмисникам викликати довіру ще до початку розмови.
Також фіксувалися випадки підробки сайтів банків, наприклад, Ощадбанку, для пропонування фейкових виплат від міжнародних організацій. Аферисти продовжують активно використовувати назви відомих організацій, від банків до міжнародних установ, щоб обманювати людей.