ПриватБанк відмовив у відшкодуванні 41 600 грн після списання з картки
З рахунку громадянина невідомі особи здійснили два перекази по 20 тисяч гривень кожен із комісією, загалом було вилучено 41 600 гривень. ПриватБанк відмовляється повертати кошти, тоді як клієнт стверджує, що операції було проведено з іншого міста та з невстановленого пристрою, тоді як його мобільний телефон відрізнявся за моделлю. Про це йдеться в ухвалі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу, оприлюдненій 21 травня 2026 року.
23 листопада 2023 року неуповноважені особи здійснили два перекази з рахунку чоловіка: по 20 тисяч гривень кожна плюс по 800 гривень комісії – загалом 41 600 гривень. Він дізнався про списання лише 24 листопада і того ж дня звернувся до відділення ПриватБанку та правоохоронних органів. За фактом крадіжки 25 листопада 2023 року розпочато кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України – розкрадання у великих розмірах або в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що передбачає покарання від п’яти до восьми років позбавлення волі.
Мешканець Кривого Рогу надав на свій захист вагомі докази. Перекази були здійснені з міста Рівне та з телефону Sony, тоді як у самого чоловіка зареєстрований гаджет марки Redmi. Крім того, на рахунку діяв ліміт на зняття 20 тисяч гривень протягом кількох годин, який під час шахрайства чомусь не спрацював. Рахунок банк заблокував автоматично ще 23 листопада – до звернення клієнта, що вказує на те, що система безпеки зафіксувала підозрілу активність. Попри всі ці обставини, він отримував від банку лише стандартні відмови на письмові вимоги щодо повернення коштів.
ПриватБанк у відповіді на позов, поданому у вересні 2025 року, визнав вимоги необґрунтованими. Фінансова установа попросила розглянути справу без участі свого представника.
Рішення суду та причини відхилення позову
Суд відмовив громадянину у задоволенні позовних вимог. Ключовим аргументом стало те, що він повідомив банк про шахрайство лише 24 листопада – тобто вже після завершення операцій, які відбулися напередодні ввечері.
“Важливим є час сповіщення банку про шахрайські дії – ризик збитків від проведення операцій та відповідальність за операції, здійснені до моменту повідомлення банку, покладається саме на клієнта. Зважаючи на встановлені судом обставини, відповідальність за здійснення банківських операцій з переказу коштів, які заперечуються позивачем, повністю лягає на самого позивача, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні”, – зазначив суд у своєму рішенні.
Суд посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену у кількох судових рішеннях: від 26 жовтня 2022 року у справі № 334/2492/21, від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21, від 7 травня 2025 року у справі № 703/1211/24 та від 24 вересня 2025 року у справі № 184/1539/24. Усі ці рішення чітко розмежовують відповідальність: до моменту повідомлення клієнтом банку – ризики несе клієнт, після повідомлення – банк. Саме тому встановлення точного часу звернення до банку має вирішальне значення у подібних судових процесах.
Чому ліміти та чужий пристрій не забезпечили захист клієнта
Позиція суду фактично означає: навіть якщо зловмисники використали інший пристрій, інший регіон і обійшли захисні ліміти – клієнт усе одно несе відповідальність, доки не сповістив банк. Аргумент про автоматичне блокування рахунку банком 23 листопада суд відхилив як такий, що не змінює часових рамок відповідальності. Сам факт того, що система безпеки зафіксувала підозрілі операції та заблокувала рахунок, не звільнив клієнта від обов’язку негайно повідомити про порушення.
Це рішення містить практичний урок для всіх користувачів онлайн-банкінгу: виявили підозріле списання – зателефонуйте на гарячу лінію банку негайно, а не наступного дня. Лише зафіксований час звернення до банку визначає, хто несе збитки. Подавати заяву до поліції, збирати докази та доводити чужий пристрій у суді – недостатньо, якщо між операцією та повідомленням банку минула хоча б одна ніч.
Картка ПриватБанку, фото: Інформатор
Клієнти ПриватБанку та проблеми із захистом коштів
Випадки несанкціонованих операцій і суперечок із ПриватБанком не є поодинокими. Нещодавно стало відомо, що клієнтка ПриватБанку виявила несанкціонований кредит на 16 тисяч гривень та списання 1 355 гривень, попри те, що встановила нульовий ліміт для захисту рахунку. Жінка перебувала за кордоном, банк активував кредит без її відома, а всі її звернення залишилися без результату. Це свідчить про системні проблеми із захистом коштів та дотриманням лімітів у цій фінансовій установі.
Паралельно ПриватБанк змінює умови обслуговування для різних категорій клієнтів. Зокрема, правила зняття готівки для підприємців з лютого 2026 року зазнали змін: власники бізнес-карток отримали тимчасову можливість знімати готівку без комісії на касах торгових точок. Водночас для звичайних клієнтів, які стикаються з шахрайством, умови залишаються більш суворими — відповідальність за безпеку операцій визначається правилами обслуговування та своєчасним реагуванням клієнта.