Ведець АТО програв у Вищому суді суперечку щодо квартири — не сплатив іпотеку в Правекс-Банку — Інформатор Україна

квартира електронні торги

Іпотека для ветерана

Найвищий Суд не задовольнив касаційну вимогу ветерана АТО, який прагнув повернути двокімнатне помешкання в Тернополі, реалізоване на електронних торгах ще в квітні 2018 року. Чоловік стверджував, що торги були нелегітимними через мораторій на стягнення валютної іпотеки. Вирішальною обставиною стало те, що заявник дізнався про продаж квартири ще в червні 2018 року, але до суду звернувся лише в грудні 2021 року – з пропуском понад трьох років.

Правекс-Банк

Правекс-Банк

Постанову 15 червня 2026 року виніс Верховний Суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду під головуванням судді-доповідача Євгена Коротенка. Об’єктом спору стало помешкання площею 42,4 кв. м у Тернополі, яке заявник успадкував і передав у 2008 році в іпотеку “Правекс-Банку” як забезпечення споживчого позики на суму 45 500 доларів США.

Хронологія судової справи така:

  • У 2008 році позивач отримав кредит у “Правекс-Банку” під заставу квартири.
  • У 2010 році суд стягнув з нього борг понад 410 тисяч гривень, було розпочато виконавче провадження.
  • У квітні 2018 року помешкання було продано на електронних торгах через систему ДП “Сетам” – переможцем визнали іншу фізичну особу.
  • У липні 2019 року новий власник перепродав квартиру третій стороні за 534 500 гривень.
  • У грудні 2021 року позивач звернувся до суду з вимогою визнати торги недійсними та повернути помешкання.

Заявник наполягав, що торги відбулися в період дії мораторію на примусове відчуження іпотечного житла за валютними позиками – цей закон забороняв стягувати єдине житло позичальника площею до 140 кв. м, якщо позика була видана в іноземній валюті. Суди визнали позов слушним по суті: помешкання справді підпадало під захист мораторію. Однак відмовили через пропуск строку позовної давності.

Причини відмови попри порушення мораторію

Стаття 48 Закону “Про іпотеку” встановлює тримісячний період для оскарження публічних торгів з реалізації іпотечного майна – від дня їх проведення. Торги відбулися 4 квітня 2018 року, отже, термін спливав у липні того ж року. Заявник подав позов лише в грудні 2021 року, тобто з перевищенням більш ніж утричі.

Посилання на участь в АТО як вагому причину суд не врахував. Довідки від командира частини підтвердили, що з 21 квітня по 26 жовтня 2018 року позивач участі в бойових діях не брав. Саме в цей час завершувався строк позовної давності. Більше того, у судовому засіданні позивач особисто пояснив, що ще в червні 2018 року сусіди повідомили йому про продаж квартири. Незважаючи на це, він вирішив орендувати інше житло і тривалий час не вживав жодних правових заходів.

Верховний Суд наголосив: поважними є лише ті обставини, що з об’єктивних причин унеможливлювали або суттєво ускладнювали звернення до суду. Суб’єктивне зволікання не належить до таких підстав. Касаційний суд також нагадав позицію Великої Палати: позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути “відновлена” – суд лише оцінює, чи є причини пропуску вагомими. Оскільки вагомих причин не встановлено, у позові відмовлено.

Позивач також посилався на те, що мораторій на стягнення валютної іпотеки діяв до 23 вересня 2021 року і саме тому він нібито не міг звернутись до суду раніше. Однак суд цей аргумент відхилив: мораторій захищав від примусового стягнення, але не зупиняв перебіг термінів для оскарження вже проведених торгів.

Що варто знати про строки оскарження та валютну іпотеку

Правила позовної давності є одним з ключових факторів у судових суперечках щодо нерухомості. Порядок обчислення строків давності в Україні неодноразово змінювався: зокрема, у зв’язку з COVID-19 перебіг давності було зупинено з квітня 2020 по червень 2023 року. Для оскарження публічних торгів з іпотечного майна діє найкоротший термін – три місяці від дня їх проведення.

Проблема валютних кредитів та захисту іпотечного житла тягнеться ще з 2008 року. Законодавство про захист позичальників за валютними кредитами неодноразово переглядалось: у 2021 році президент підписав пакет законів, що врегулював питання реструктуризації та захисту таких позичальників від виселення. Закон про мораторій втратив чинність у вересні 2021 року, а справи, пов’язані з порушеннями під час його дії, все ще доходять до Верховного Суду.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *