Державні закупівлі Фото: Мінекономіки
27 травня Верховна Рада України схвалила Закон України «Про публічні закупівлі». Інформатор аналізує, що змінилося.
Законопроєкт № 11520 був поданий до Верховної Ради у серпні 2024 року Кабінетом Міністрів під керівництвом Дениса Шмигаля. Закон планували розглянути за спрощеною процедурою. У першому читанні за нього проголосували у вересні 2024 року. Згодом настала тривала перерва. Цей законопроєкт має на меті впровадження Директиви 2014/24/EU. Публічні закупівлі є складовою першого, базового кластера переговорів про вступ України до Європейського Союзу.
Ключові нововведення:
- Перегляд системи розподілу предмета закупівлі на лоти. Це дасть змогу малим регіональним підприємствам брати участь у великих тендерах.
- Можливість презентувати власні розробки (альтернативні тендерні пропозиції). Вперше бізнес зможе подавати варіанти своїх рішень (якщо це передбачено замовником). Тобто, якщо ви маєте технологічно досконалішу або вигіднішу альтернативу, ви зможете запропонувати її на тендері.
- Оновлені правила використання рамкових угод та динамічних систем закупівель. Компанії зможуть забезпечувати постачання стандартизованих товарів без необхідності постійно збирати документацію з нуля.
- Врегулювання субпідряду на законодавчому рівні.
Ухвалення закону відкриває доступ до фінансування в рамках Програми політики розвитку робочих місць та зростання приватного сектору (DPO) від Світового банку обсягом 3,4 млрд дол. США.
Зміни у постачанні військ та локалізація
Як зазначив народний депутат Дмитро Кисилевський, відтепер до 31 грудня 2032 року оборонні закупівлі цивільних товарів здійснюватимуться з вимогою щодо локалізації. Нововведення стосовно оборонних закупівель набудуть чинності через 9 місяців після офіційного опублікування закону. Протягом цього періоду Уряд має завершити розробку підзаконних актів та технічних систем.
Народний депутат Дмитро Кисилевський
“Тепер при закупівлях товарів легкої промисловості, автобусів, тралів чи іншої цивільної продукції, до якої застосовується локалізація в публічних закупівлях, діятиме вимога локалізації і в оборонних закупівлях. Також до переліку товарів, на які поширюється вимога локалізації, додані бронежилети, шоломи та механізовані засоби розмінування. Уряд за погодженням з парламентським комітетом нацбезпеки отримає право формувати додатковий перелік товарів оборонного і подвійного призначення, до яких застосовуватиметься вимога локалізації”, – пише Дмитро Кисилевський.
Згідно з нардепом, закон встановлює такі вимоги щодо застосування локалізації:
- введено поняття виробничої собівартості, яка слугуватиме основою для обчислення рівня локалізації.
- збільшується мінімальна сума закупівель з локалізацією з 200 тис. грн до 1 млн грн. Отже, товари до 1 мільйона гривень можна буде закуповувати без вимоги локалізації, тоді як для закупівель понад цю суму вимога локалізації залишається.
- країною походження товару чітко визначається місце його виготовлення, а не країна реєстрації постачальника.
- Державна аудиторська служба України отримує повноваження для проведення перевірок дотримання вимог локалізації на всіх стадіях публічної закупівлі, а також включення товару до Реєстру локалізації.
- Буде утворена Комісія, що розглядатиме скарги щодо порушення вимог локалізації.
запроваджується відповідальність постачальника і замовника за невиконання вимог локалізації.
“Нагадаю, що минулого року за ініціативи галузевих обʼєднань українських виробників та Федерації роботодавців України також відбулось суттєве розширення переліку товарів, на які поширюється вимога локалізації. 2 липня 2025 року Уряд ухвалив Постанову № 782, якою до переліку зі 103 позицій було додано ще 25 нових видів товарів. Зокрема, це продукція легкої промисловості, машинобудування та електротехніка. У 2026 році рівень локалізації, який вимагається при публічних закупівлях, становить 30%. У 2027-му році цей поріг зросте до 35%, а у 2028-му – до 40%. Вимога локалізації застосовується до залізничного і міського транспорту, комунальної техніки, енергетичного обладнання, кабельно-провідникової і електротехнічної продукції, товарів легкої промисловості”, – написав Дмитро Кисилевський.
Законопроєкт отримає статус закону після його підписання президентом України Володимиром Зеленським.