Коледж без відповідного дозволу повернув кошти студенту
Заклад професійної передвищої освіти Вінниці роками отримував оплату за навчання громадянина Казахстану, не маючи дозволу на підготовку іноземців, — і зрештою програв справу у Верховному Суді. Судові процеси здобувачів освіти із навчальними установами в Україні набувають дедалі більшої поширеності. Вищий судовий орган залишив без змін рішення апеляційної інстанції, яка зобов’язала коледж повернути 42 300 гривень та виплатити 10 000 гривень відшкодування за моральну шкоду.
Справа розглядалася понад рік. Як зазначено в постанові Єдиного державного реєстру судових рішень, юнак вступив до Вінницького транспортного коледжу у серпні 2021 року — за напрямком “Лісове господарство” на рівень фахового молодшого бакалавра. Його мати, виступаючи законним представником, уклала договір про надання освітніх послуг і з того часу щорічно вносила плату в розмірі 14 100 гривень — загалом 42 300 гривень. Під час вступу представники коледжу запевнили їх у наявності всіх необхідних дозвільних документів.
Правда розкрилась у травні 2024 року, коли керівник закладу Фаліштинський М. В. поінформував матір: дозвільних документів для підготовки іноземних громадян та осіб без громадянства за спеціальністю “Лісове господарство” у коледжу немає. Відтак, видати диплом іноземцю він не в змозі. Міністерство освіти і науки підтвердило цю інформацію у листопаді 2024 року, посилаючись на дані Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Водночас, коледж наполягав, що студент міг би отримати диплом, якби набув українське громадянство протягом навчання. Натомість заклад посилався й на академічну неуспішність юнака — він не з’явився на захист переддипломної практики та був відрахований наказом від 7 червня 2024 року. Суд першої інстанції став на бік коледжу та відмовив у задоволенні позовних вимог.
Вінницький апеляційний суд, скасовуючи рішення першої інстанції навесні 2025 року, обґрунтував свою позицію таким чином:
Умовами оспорюваних угод не передбачено обов’язку позивача подавати до Вінницького транспортного фахового коледжу заяву про отримання громадянства України.
Апеляційний суд визнав обидві угоди — про надання освітніх послуг та про підготовку фахівця — нечинними згідно зі статтею 227 Цивільного кодексу України, яка дозволяє оскаржувати правочини, укладені юридичною особою без належного дозволу.
Що встановила касаційна інстанція
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Лідовця Р. А., Гулейкова І. Ю. та Луспеника Д. Д. 8 червня 2026 року відхилила касаційну скаргу коледжу. Верховний Суд погодився з тим, що апеляційна інстанція вірно встановила фактичні обставини та коректно застосувала норми права. Аргумент про відрахування студента через невиконання освітнього плану суд відкинув — скасування наказу про відрахування не виправляло б порушеного права і не надавало б юнаку змоги отримати диплом.
Рішення також визначило розподіл відшкодування: мати одержить 42 300 гривень — суму, сплачену за навчання. Синові присуджено 10 000 гривень компенсації моральної шкоди, адже саме він витратив роки навчання, пережив душевні страждання і так і не отримав диплома. Вимоги матері щодо відшкодування моральної шкоди суд відхилив, оскільки вона виступала як законний представник, а зобов’язання з видачі диплома було саме перед здобувачем освіти. Постанова набула чинності та не підлягає оскарженню.
Що варто перевірити перед укладанням угоди
Ця справа наочно демонструє: перед тим, як підписати угоду з навчальним закладом, слід перевірити наявність дозволу не лише на загальну освітню діяльність, але й на підготовку певних категорій здобувачів освіти — зокрема іноземців. Інформація про дозволи міститься у відкритій Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Міністерство освіти і науки надає відповіді на запити щодо перевірки документів навчального закладу. Повернення коштів за навчання за контрактом, як показує цей випадок, є дієвим механізмом захисту, яким українці користуються дедалі частіше.
Окрім судового захисту, здобувачі освіти мають інші шляхи реагування на порушення з боку навчальних закладів. Про порушення в освітній сфері можна повідомляти через механізм викривачів корупції — Національне агентство з питань запобігання корупції зобов’язане реагувати на кожне таке звернення. Рівень прозорості освітнього процесу залежить від готовності самих здобувачів освіти та їхніх родин відстоювати свої права.