На Ябко подали судовий позов
Звичайна покупка в торговому закладі може спровокувати низку подій, які призведуть до фактичної перевірки з боку податкових органів – без попереднього повідомлення. Торгова мережа “Ябко” опинилася в епіцентрі такого прецеденту, що дійшов до Вищого Суду. Судова інстанція підтвердила: одне звернення до Державної податкової служби є достатньою підставою для проведення фактичної перевірки підприємницької діяльності.
Юрист Михайло Ортинський у своєму Telegram-каналі юридичної компанії YANKIV здійснив аналіз постанови Вищого Суду від 7 квітня 2026 року у справі №560/3779/25. В центрі уваги цієї справи – торговий об’єкт мережі “Ябко” та представник компанії, яка офіційно займається реалізацією товарів від Roborock в Україні.
Представник дистриб’ютора придбав товар у магазині “Ябко”, а після здійснення покупки отримав документ з фірмовим знаком торгової мережі, який, на його думку, не відповідав статусу фіскального чека. Згодом він звернувся до ДПС зі скаргою щодо можливих порушень правил проведення розрахункових операцій та сумнівності походження придбаного товару. Саме це звернення стало підґрунтям для призначення фактичної перевірки.
Вищий Суд окремо акцентував увагу на тому, що для призначення перевірки податковий орган не зобов’язаний детально розкривати у відповідному наказі зміст отриманої інформації або надавати докази порушення. Достатньо наявності відомостей, які вказують на можливі порушення.
Таку позицію сформулювала юридична компанія YANKIV, базуючись на аналізі судового рішення:
“Якщо клієнт подає скаргу стосовно відсутності фіскального чека – це становить повноцінну причину для ініціювання фактичної перевірки. Це не просто формальний привід, а реальна юридична підстава, яку судова інстанція вважає достатньою.”
Хто виступив у ролі “таємного покупця” та дав старт перевірці
В ділових колах традиційно вважається, що контрольні закупівлі є виключним інструментом ДПС. Однак, справа №560/3779/25 демонструє, що ініціатором фактичної перевірки може виступити будь-яка особа. Це може бути конкурент, представник виробника чи офіційного дистриб’ютора, а також будь-який покупець – усі вони мають можливість зафіксувати обставини покупки та подати звернення до податкових органів.
Схема дій виглядає досить простою: особа купує товар, не отримує фіскальний чек, фіксує деталі покупки, звертається до ДПС – і податкова служба використовує цю інформацію як підставу для проведення фактичної перевірки. При цьому бізнес не отримує попередження, оскільки фактична перевірка, на відміну від планової, здійснюється без попереднього сповіщення суб’єкта господарювання.
Водночас, існують і механізми захисту від подібних перевірок. Самі по собі лише формальні зауваження до тексту наказу про проведення фактичної перевірки все рідше переконують судові органи. Аби успішно оскаржити результати перевірки, платник податків повинен довести або відсутність реальних підстав для її проведення, або наявність суттєвих порушень процедури, які негативно вплинули на його права.
Додатковий рівень захисту забезпечує норма щодо обмеження частоти перевірок: для фізичних осіб-підприємців фактична перевірка з аналогічної підстави може бути призначена не частіше одного разу на 12 місяців. Отже, попередня перевірка за тією ж причиною є вагомим аргументом для відмови у допуску нових інспекторів.
Мережа “Ябко” під пильною увагою: передісторія цієї справи
Торгова мережа “Ябко” вже тривалий час перебуває в полі зору правоохоронних органів. Масштабні слідчі дії та вилучення майна в межах цієї мережі вже проводилися. Зокрема, у березні минулого року ДПС здійснила понад 400 перевірок у торгових мережах “Ябко” та Yabluka. Тоді було виявлено, що зазначені компанії ухилилися від сплати ПДВ на суму, що перевищує 286 мільйонів гривень, шляхом проведення продажів без застосування касових апаратів та використання підроблених чеків.
Личаківський районний суд міста Львова, задовольняючи клопотання львівського Відділу економічної безпеки, наклав арешт на активи мережі “Ябко” в рамках розслідування, що стосується контрабанди та ухилення від сплати податків. За неофіційною інформацією, під час проведення обшуків було вилучено товарно-матеріальні цінності на загальну суму 100 мільйонів доларів.
Раніше мережі вдавалося уникати серйозних правових наслідків завдяки наявності впливових покровителів, здатних вирішувати різні питання. Деталі цих зв’язків були предметом дослідження “Інформатора” в статті про лобістів мережі, де були вказані конкретні імена.