Від кукурудзи до птиці: які компанії отримують найбільші прибутки від агроекспорту

Хто отримує прибуток від українського агроекспорту – аналітика та візуалізації від YouControl

Сектор продовольства та сільського господарства забезпечив 56,1% усіх експортних доходів України у 2025 році, що склало 22,5 мільярда доларів. Раніше “Інформатор” вже інформував про юридичних осіб, що потрапили під санкції РНБО, базуючись на даних дослідження YouControl. Тепер аналітики детально вивчили структуру аграрного ринку та виявили, що за мільярдними грошовими потоками стоять конкретні компанії та регіони їхньої реєстрації, розподілені вкрай нерівномірно.

Дослідження охоплює п’ять видів продукції: олію соняшника, кукурудзу, пшеницю, соєві боби та м’ясо птиці. Вибірки компаній-експортерів було сформовано в аналітичній системі YC.Market за відповідними кодами УКТ ЗЕД наприкінці квітня – на початку травня 2026 року. Обсяги експорту представлені у вигляді діапазонів “від – до”, зважаючи на особливості аналітичної платформи.

Кукурудза зібрала найбільший пул учасників, олія – найвищий рівень концентрації

Кукурудза має найбільшу кількість експортерів серед п’яти вивчених категорій – 627 компаній. Це на 7,5% більше, ніж у вибірці за пшеницею, і в 2,4 раза більше, ніж за соняшниковою олією. Перші 11 експортерів кукурудзи сукупно мають обсяг у межах 44-49,5 млрд грн, тоді як загальний показник по вибірці становить 99,8-117,8 млрд грн. Лідерство утримують “КЕРНЕЛ-ТРЕЙД” та “ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА” – кожна з оборотом 6,5-7 млрд грн.

Компанії-експортери кукурудзи за регіонами

Регіони з найбільшою концентрацією компаній-експортерів кукурудзи: м. Київ (102 компанії, 16,3% вибірки), Чернігівська область (65 компаній), Вінницька область (57 компаній), Київська область (53 компанії). Перші чотири регіони сумарно концентрують 44,2% вибірки. Однак, стосовно обсягу експорту, картина суттєво відрізняється від розподілу за кількістю: на київські компанії припадає 41,5-48 млрд грн.

Пшениця представлена 583 компаніями-експортерами. Топ-11 учасників контролюють 45-50,5 млрд грн із загального обсягу вибірки 94,1-111,5 млрд грн, що свідчить про значну роль великих торговельних компаній. Першим за обсягом виручки є “ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА” (7,5-8 млрд грн), другим – “КЕРНЕЛ-ТРЕЙД” (7-7,5 млрд грн). За кількістю компаній лідирують м. Київ (69 компаній, 11,8%) та Одеська область (64 компанії, 11%). Проте за сумою зовнішніх поставок столиця значно випереджає – 43,9-50,9 млрд грн.

Компанії-експортери пшениці за регіонами

У сегменті соняшникової олії зафіксовано лише 259 компаній-експортерів, проте саме тут спостерігається найвища концентрація серед масових товарних груп. Топ-11 учасників сумарно контролюють 103-108,5 млрд грн із загальних 154,7-174,2 млрд грн по вибірці. Беззаперечним лідером є “КЕРНЕЛ-ТРЕЙД” з показником 44-44,5 млрд грн. Найбільша кількість компаній зареєстрована в Дніпропетровській області (40 компаній, 15,4%), проте за обсягом продажів лідирує Київ – 77,9-81,2 млрд грн.

Повний перелік топ-11 експортерів соняшникової олії:

1. “КЕРНЕЛ-ТРЕЙД” (м. Київ) – 44-44,5 млрд грн
2. ДП “САНТРЕЙД” (м. Київ) – 20-20,5 млрд грн
3. ПП “ОЛІЯР” (Львівська обл.) – 6,5-7 млрд грн
4. “АДМ ЮКРЕЙН” (м. Київ) – 6-6,5 млрд грн
5. “СОЛЕО” (Одеська обл.) – 5,5-6 млрд грн
6. “ДЕЛЬТА ВІЛМАР УКРАЇНА” (Одеська обл.) – 5-5,5 млрд грн
7. “НІЖИНСЬКИЙ ЖИРКОМБІНАТ” (Чернігівська обл.) – 4,5-5 млрд грн
8. “ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА” (Вінницька обл.) – 3-3,5 млрд грн
9. “ЕНЕРГЕТИК ДНІПРО” (Дніпропетровська обл.) – 3-3,5 млрд грн
10. “УКРОЛІЯ” (Полтавська обл.) – 3-3,5 млрд грн
11. “ГРАДОЛІЯ РАФІНАЦІЯ” (Кіровоградська обл.) – 2,5-3 млрд грн

Соєві боби охоплюють 421 компанію-експортера і демонструють ширший регіональний розподіл. Перші 11 компаній забезпечують 16,7-20,4 млрд грн із загального обсягу вибірки 37,3-44,8 млрд грн. Найбільші за виручкою – “АГРО ФОНД” (Волинська обл.) та “ЗАХІДНИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ” (Тернопільська обл.) – кожна з показником 3-3,5 млрд грн. На київські компанії припадає 9,4-11,3 млрд грн.

Компанії-експортери соєвих бобів за регіонами

М’ясо птиці демонструє найвужчий ринок із значною залежністю від лідерів

М’ясо птиці є найконцентрованішим сегментом: лише 25 компаній-експортерів у вибірці. Перші три компанії сумарно мають 26,5-28 млрд грн із загального обсягу 32,1-34,9 млрд грн. Топ-11 охоплюють майже весь зафіксований обсяг – 31,8-34,5 млрд грн. Лідерами ринку є “ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА” та “МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА” – обидві з показником 10-10,5 млрд грн. На третьому місці – “МХП” (Київська обл.) з обсягом 6,5-7 млрд грн.

Повний перелік топ-11 експортерів м’яса птиці:

1. “ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА” (Вінницька обл.) – 10-10,5 млрд грн
2. “МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА” (Черкаська обл.) – 10-10,5 млрд грн
3. “МХП” (Київська обл.) – 6,5-7 млрд грн
4. “ПТАХОКОМПЛЕКС ДНІПРОВСЬКИЙ” (Дніпропетровська обл.) – 2,5-3 млрд грн
5. “УПГ-ІНВЕСТ” (Чернівецька обл.) – 1-1,5 млрд грн
6. “АГРО-ОВЕН” (Дніпропетровська обл.) – 750-800 млн грн
7. ФГ “УЛАР” (Львівська обл.) – 700-750 млн грн
8. “РІВЕРСАЙД ГРУП” (м. Київ) – 100-150 млн грн
9. Філія “Кам’янець-Подільська” Аграрного холдингу “Авангард” (Хмельницька обл.) – 100-150 млн грн
10. “ВВК ГРУП” (Вінницька обл.) – 85-90 млн грн
11. “Агроль” (Львівська обл.) – 80-85 млн грн

Компанії-експортери м’яса птиці за регіонами

Столиця та морський шлях стали двома опорами галузі

Столиця входить до числа двох провідних регіонів за кількістю компаній у всіх п’яти досліджених товарних категоріях. Особливо це помітно у зерновому секторі: 16,3% усіх відправників кукурудзи зареєстровано в Києві, а їхній дохід становить 41,5-48 млрд грн. Серед гравців на ринку пшениці київська частка складає 11,8% компаній із сумою 43,9-50,9 млрд грн. Важливо зазначити, що регіон реєстрації не вказує на місце вирощування чи відвантаження – він лише відображає юридичну прив’язку компанії.

Деякі компанії присутні у топ-11 одразу в кількох товарних групах. “АДМ ЮКРЕЙН” входить до топ-11 у чотирьох вибірках. “КЕРНЕЛ-ТРЕЙД”, “ЗАХІДНИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ”, “АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД” та “НІБУЛОН” – у трьох кожна. Це свідчить про формування обмеженого кола великих трейдерів, які активно працюють у різних сегментах агроринку.

Відновлення морських перевезень стало одним із ключових факторів адаптації агросектору після початку повномасштабного вторгнення. З моменту запуску Українського морського коридору порти Великої Одеси опрацювали 120 мільйонів тонн вантажів, з яких 76 мільйонів тонн – це сільськогосподарська продукція. Лише у 2025 році через коридор було транспортовано понад 28 мільйонів тонн вантажів, включаючи понад 15 мільйонів тонн зерна. За оцінками USDA, частка кукурудзи, пшениці та соєвих бобів, що транспортується морськими шляхами, зросла з 80% до 92% між 2023 та 2024 роками.

Регуляторне середовище також зазнало змін. Автономні торговельні заходи ЄС для України діяли до 5 червня 2025 року, а оновлена DCFTA набула чинності 29 жовтня 2025 року. Для агроекспортерів це означає підвищену увагу до квот, стандартів якості та рентабельності – особливо стосовно товарів, які є чутливими для європейських виробників.

Детальнішу інформацію можна знайти в повній версії дослідження YouControl.

Аналітика YouControl розкрила бізнес-ландшафт галузі

YouControl регулярно публікує дослідження, присвячені різним секторам української економіки, спираючись на відкриті дані. Раніше аналітики платформи досліджували масових керівників бізнесу та їхні мільярдні обороти, з’ясовуючи, як особи, що контролюють десятки компаній, впливають на структуру ринку. Цей аналіз демонструє, що концентрація управлінських ресурсів та концентрація доходів часто йдуть пліч-о-пліч.

Окреме дослідження YouControl стосувалося будівельної сфери, показуючи, як повномасштабне вторгнення трансформувало географію та структуру галузі в Україні. Матеріал про відбудовників України розкривав, які регіони та компанії опинилися в центрі нової будівельної активності – закономірність, що перегукується з агроекспортом: і там, і там великі гравці тяжіють до столиці, а регіональна структура ринку суттєво відрізняється від географічної карти самого виробництва.