Клієнт “Ощадбанку” позбулася грошей з акаунтів на суму 288 535 гривень
Жінка втратила з рахунків нараховані відсотки за внесками на суму 288 535 гривень. Вона зверталася до “Ощадбанку” з вимогою повернути кошти, проте безуспішно. Про це повідомляється у постанові Рівненського районного суду Рівненської області, оприлюдненій 26 січня 2026 року.
Син жінки, котрий служив у лавах Збройних сил України, поліг у зоні ведення бойових дій. У зв’язку з цим, державою було здійснено виплату для неї одноразової фінансової допомоги в обсязі 15 мільйонів гривень, що 3 травня 2022 року були зараховані на картковий рахунок у АТ “Ощадбанк”. 10 жовтня 2022 року між нею та АТ “Ощадбанк” було укладено дві угоди термінового банківського депозиту “Мій захисник” строком на 6 місяців із відсотковою ставкою 14 % річних. Водночас, через тривале перебування за кордоном, оформила на свою доньку доручення для представництва її інтересів на території України. 12 грудня 2022 року на її рахунок надійшли відсотки за договорами вкладу у загальному розмірі 118 967 гривень. У той же день з СМС-інформувань банку стало відомо про проведення без її відома низки транзакцій зі зняття та переказу коштів на незнайомі їй рахунки. Загальна сума грошей, списаних 12 грудня 2022 року з рахунків без її дозволу, становила 119 295 гривень. Про несанкціоноване зняття коштів негайно повідомила банк, у зв’язку з чим відповідні платіжні картки були заблоковані. Також 15 грудня 2022 року за заявою органами поліції було зареєстровано кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. 12 квітня 2023 року між сторонами було укладено договір термінового банківського депозиту “Мій захисник”, за яким було розміщено вклад на суму 14 600 000 гривень. 12 та 13 червня 2023 року банком було нараховано відсотки за вкладом у розмірі 139 748 гривень та 29 634 гривень. Проте 14 червня 2023 року при спробі отримати зазначені гроші в касі відділення банку було виявлено їх відсутність на рахунку. Як виявилося пізніше, 12 та 13 червня 2023 року було здійснено списання та перерахування грошей на невідомі рахунки на загальну суму 169 240 гривень. При цьому жодних сповіщень про такі операції банк не надсилав. Про факт несанкціонованого списання повідомила банк та звернулася до правоохоронних органів. 23 червня 2023 року звернулася до АТ “Ощадбанк” із заявами щодо повернення неправомірно списаних грошей, однак листами від 28 червня 2023 року банк відмовив у їх поверненні.
У визначений судом термін “Ощадбанк” надав відзив на позов. Суперечливі платіжні операції були проведені в рамках укладеної між сторонами угоди комплексного банківського обслуговування з використанням системи віддаленого банківського обслуговування, із застосуванням необхідних інструментів ідентифікації та автентифікації клієнта. Умовами угоди чітко передбачено обов’язок клієнта забезпечувати збереження електронних платіжних інструментів, авторизаційних та ідентифікаційних даних, конфіденційної інформації, а також захист мобільного телефону та SIM-картки, на номер яких надсилаються коди підтвердження операцій. Ризики, пов’язані з вірогідним розголошенням зазначених даних, передачею їх стороннім особам, використанням мобільного телефону чи облікового запису в системі віддаленого обслуговування іншими особами, а також із несвоєчасним інформуванням банку про зміну фінансового номера чи необхідність блокування доступу, згідно з умовами угоди покладаються на клієнта. За таких обставин банк не несе відповідальності за наслідки проведення платіжних операцій, проведених з використанням облікового запису клієнта та належних інструментів підтвердження. Окрім того, її звернення до контакт-центру банку відбулося вже після завершення спірних транзакцій, а отже банк був позбавлений можливості вчасно вжити заходів для їх попередження. Доказів того, що банк було повідомлено про втрату контролю над платіжними інструментами або про необхідність блокування облікового запису до моменту проведення спірних операцій, нею не надано. Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення банком своїх договірних зобов’язань або проведення спірних операцій з вини банку. Сам факт відкриття кримінального провадження чи її заяви про несанкціоноване списання коштів не підтверджують неправомірності дій банку та не доводять наявності причинно-наслідкового зв’язку між діями банку і заявленими збитками. За таких умов спірні операції були проведені відповідно до умов угоди та вимог законодавства, а тому підстави для покладення на банк відповідальності та задоволення позовних вимог відсутні.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд відхилив позовні вимоги жінки. Суперечливі операції з переказу грошей 12 грудня 2022 року, 12 червня 2023 року та 13 червня 2023 року на загальну суму 288 535 гривень були проведені через мобільний додаток “Ощад 24/7” з використанням реквізитів платіжної картки, в тому числі CVV-коду та кодів, що надсилалися SMS-сповіщеннями/Push-сповіщеннями на її фінансовий телефон.
“Як з’ясовано судом та підтверджено матеріалами справи, 12 грудня 2022 року, 12 червня 2023 року та 13 червня 2023 року з рахунків позивачки на інші рахунки здійснено переказ грошей на загальну суму 288 535 гривень. З відомостей-виписок, отриманих з програмного забезпечення банку та які залучені відповідачем до матеріалів справи видно, що 12 грудня 2022 року відбулася успішна верифікація позивачки та в подальшому, відбулися спірні перекази грошей з рахунків позивачки з використанням системи “Ощад 24/7”. Таким чином, вхід (автентифікація) позивачки до системи віддаленого банківського обслуговування (ДБО) Mobile-банкінг “Ощад 24/7” – та операції з переказу грошей були здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів платіжної картки та SMS-сповіщень/Push-сповіщень, які направлялися на фінансовий телефон і були відомі виключно власнику номера, тобто позивачці. В матеріалах справи відсутні докази втрати позивачкою SIM-карти з фінансовим номером та/або заволодіння таким номером третіми особами. Саме на позивачку покладено зобов’язання нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов’язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Враховуючи, що спірні операції з переказу грошей 12 грудня 2022 року, 12 червня 2023 року та 13 червня 2023 року на загальну суму 288 535 гривень були проведені через мобільний додаток “Ощад 24/7” з використанням реквізитів платіжної картки, у тому числі CVV-коду та кодів, що надсилалися SMS-сповіщеннями/Push-сповіщеннями на фінансовий телефон позивачки та до яких повинна мала мати доступ лише позивачка або уповноважена нею особа, суд доходить висновку, що такі операції могли бути здійсненні лише з відома позивачки або уповноваженої нею особи або в результаті надання позивачкою чи уповноваженою нею особою доступу до зазначених відомостей стороннім особам, а відповідно АТ “Ощадбанк” не повинен нести відповідальність за проведення таких операцій. Зазначене повністю відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року по справі №522/22780/15-ц. За таких умов, аналізуючи вищевикладені аргументи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, беручи до уваги викладену позицію Верховного Суду, що через частину четверту статті 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимог”, – підкреслив суд.