Клієнтка ПриватБанку втратила з рахунку 72 500 гривень через хакерський доступ до акаунтів в Telegram, Viber та WhatsApp
Зловмисники зламали профілі жінки у Telegram, Viber та WhatsApp. Вони збільшили ліміт по кредиту на її картці ПриватБанку та зняли 72 500 гривень. Про це йдеться в ухвалі Печерського районного суду міста Києва, оприлюдненій 6 лютого 2026 року.
12 березня 2025 року в месенджери та акаунти жінки відбувся неавторизований вхід. Невідомими особами було скомпрометовано її облікові записи в мобільних додатках: «Telegram», «Viber», «WhatsApp». У подальшому зазначеними особами було здійснено ряд неправомірних дій з особистими даними, а саме: штучне підвищення кредитного ліміту на банківській картці в АТ КБ «ПриватБанк», нелегальне заволодіння електронним цифровим підписом, а також іншими її секретними відомостями та діяли з наміром на вчинення незаконного привласнення грошових коштів у сумі 72 500 гривень. Зазначається, що володіючи вказаною інформацією, правопорушники ініціювали процедуру збільшення кредитного ліміту на рахунку від її імені на суму 72 500 гривень, після чого переказали вказані кошти на банківську картку, що належить її знайомій. Згодом зловмисники, також діючи від її імені, ввели в оману знайому, вдаючись до шахрайських маніпуляцій. Зокрема, знайому було повідомлено, а саме надіслано повідомлення у месенджері «Telegram» про нібито випадковий переказ коштів від її імені, у зв’язку з чим її просили повернути гроші на інший банківський рахунок. Остання, не підозрюючи про протизаконний характер дій, здійснила три окремі перекази на картковий рахунок іншого банку. 13 березня 2025 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження має правову кваліфікацію ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.
6 червня 2025 року від представника ПриватБанку надійшов відзив на позовну заяву, згідно з якою останній просить відхилити задоволення позову. Жінка не надала доказів, що коштами заволоділи невстановлені особи, встановлення ними кредитного ліміту, а також, що вона своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті індивідуальної облікової інформації, яка дає змогу ідентифікувати платіжний засіб та користувача. Вважається, що суд повинен взяти до уваги правовий висновок Верховного суду від 31.03.2025 року у справі № 591/8927/23 у подібних правовідносинах. Банк надав належні та допустимі докази, що саме вона своїми діями сприяла розголошенню індивідуальної облікової інформації та наданню доступу до Приват-24, що знімає відповідальність банку за спірні транзакції.
Яке було рішення суду?
Суд відмовив жінці в задоволенні позову. Вона своїми діями сприяла нелегальному поширенню та застосуванню особистої облікової інформації, що надала можливість ініціювати платіжні операції.
“Суд погоджується з аргументами представника відповідача, про те, що саме в результаті дій позивачки з виконання вказівок третіх осіб в телефонному режимі (не заперечується позивачкою), надано доступ до її Приват-24. Так, позивачка власними діями сприяла незаконному розповсюдженню та використанню індивідуальної облікової інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. Факт розголошення та надання позивачем віддаленого доступу до Приват-24 третім особам також підтверджує аудіозаписом розмови з оператором банку. Отже, твердження позивачки, що списання коштів з її рахунків відбулося в результаті недбалості працівників банку, є безпідставними та не підтверджені належними та допустимими доказами. При цьому, суд акцентує увагу на тому, що саме клієнт повинен відстежувати рух коштів по своєму рахунку та негайно повідомляти банк про операції, які не здійснювалися ним. До моменту такого повідомлення відповідальність в повному обсязі за всі операції несе виключно клієнт. Факт відкриття кримінального провадження від 12.03.2025 року за ч. 4 ст. 190 КК України не є належним та допустимим доказом неправомірного привласнення коштів позивачки третіми особами. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову”, – підкреслив суд.