Клієнт “ПриватБанку” втратила з кредитної картки грошові ресурси в обсязі 12 800 гривень
У громадянки перестав адекватно працювати апарат зв’язку, тому вона мала намір проконтролювати залишок на рахунках на картках через аплікацію Приват-24. З’ясувалося, що з кредитки зняли гроші в сумі 12 800 гривень. Про це йдеться у постанові Рокитнянського районного суду Київської області, оприлюдненому 26 лютого 2026 року.
14 листопада 2024 року в клієнтки став уповільнено функціонувати телефон. 15 листопада 2024 року вона вирішила встановити залишок її грошових коштів за допомогою програми Приват-24, де виявила пропажу грошей на кредитній карті та карті для виплат (з карти для виплат невідомими особами було переведено на її кредитну карту гроші в розмірі 12 800 гривень, які були зняті ними з кредитної карти). Ці гроші 14 листопада 2024 року щезли з її банківських рахунків, без її відома, шляхом переказу на інші, невідомі їй рахунки у вечірній час. Надалі звернулася до філії АТ КБ «ПриватБанк» у селищі Рокитне Київської області, де працівники філії порекомендували написати звернення до банку щодо здійснення шахрайських діянь, що вона і зробила у відділенні банку. Про вказані умови також сповістила поліцію. Внаслідок розгляду заяви працівниками поліції 15 листопада 2024 року було внесено відомості до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження за правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України. Згодом від АТ КБ «ПриватБанк» їй почали надходити на мобільну програму Приват-24 сповіщення про те, що їй необхідно здійснити обов’язковий платіж за кредитною карткою. Банк почав нараховувати проценти за вжиток кредитом та здійснювати автоматичне відрахування приватних грошей на ліквідацію існуючої заборгованості за кредитним договором. На дату подання позову до суду за термін з 1 січня 2025 року по 1 червня 2025 року банком відраховано 17 601 гривню.
25 квітня 2025 року громадянка звернулася до банку з клопотанням-вимогою, у якому просила негайно розпочати службове розслідування за фактом шахрайських діянь, скоєних неідентифікованими особами, за її картковими рахунками, терміново відновити залишок грошей на рахунках, скасувати заборгованість, зупинити нарахування та відрахування відсотків.
22 серпня 2025 року представниця АТ КБ “ПриватБанк” через підсистему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву. Громадянкою помилково обрано порядок захисту, який не гарантує відновлення прав особи. 15 листопада 2024 року на лінію підтримки користувачів банку 3700 надійшло її звернення, котра повідомила що 14 листопада 2024 року з її карток були списані гроші. Зі слів клієнтки спірні транзакції не проводила, як були списані гроші їй невідомо. Оператору заявила, що її телефон «цілком очистили до початкових» та що «поламали телефон». Звернулась до банку наступного дня після проведення спірних фінансових операцій. 26 грудня 2024 року страховою організацією відповідно до умов контракту страхування «Захист від шахрайства» клієнтці виплачено відшкодування у розмірі 25 тисяч гривень на картку. Усі входи у застосунок Приват-24 та усі платіжні операції вчинені тільки з одного мобільного пристрою, який залишається незмінним, з одного фінансового номера, без будь-яких змін акаунтів та паролів. Тобто за наслідками службового розслідування банку втручань в Приват-24 клієнтки не встановлено. Всі платежі здійснені з належною автентифікацією платіжних інструментів та її як утримувача карток банку, підстави вважати, що спірні платежі здійснені третіми особами відсутні. Про блокування чи перевипуск SIM-картки також не повідомляє та відповідно доказів не надає. За відсутності змін її облікового запису Приват-24, відсутності зміни фінансового номера телефону, свідчать про те, що проведення спірних транзакцій з її карткового рахунку було здійснено нею особисто. Електронна ідентифікація платіжного засобу і користувача здійснена в Приват-24 з належною автентифікацією платіжного інструменту і його власника, а в такому разі відповідно до правил п. 146 VII Розділу Положення № 164 відповідальність за такі операції покладено на власника рахунку. Обвинувальний вирок, який би набрав законної сили, у якому суд встановив, що гроші з її рахунку були переказані не нею, а іншою особою, яка протиправним шляхом, без її згоди заволоділа таким чином грошима і розпорядилася ними, не надано.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив громадянці у задоволенні позову. Матеріали справи не містять доказів того, що грошима з її картки скористалися невстановлені особи шляхом здійснення шахрайських діянь щодо неї.
“Суд дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять доказів того, що грошима з картки позивачки скористалися неідентифіковані особи шляхом здійснення шахрайських діянь відносно неї, отже обставини, на які покликалася позивачка як на підставу цього позову, залишилися не підтвердженими належними, достатніми, достовірними і доступними доказами. Таким чином, нарахування і списання відсотків за вжиток кредитними грошима, які здійснює банк, відповідають закону, і підстав для задоволення позову судом не встановлено. Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов висновку, що вимоги позивачки є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню”, – акцентував суд.