Уряд удосконалив порядок бронювання від призову – юристка зауважила, що слід врахувати підприємцям

Адвокатка Діна Дрижакова про бронювання співробітників від мобілізації

Адвокатка Діна Дрижакова щодо бронювання працівників від призову

30 травня 2026 року Кабінет Міністрів України своєю постановою актуалізував правила бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Нові положення спричинили чимало питань та непорозумінь. Адвокатка та керівниця юридичної компанії “Prima Leader Group” Діна Дрижакова окреслила ключові моменти для бізнесу. 24 червня Мінекономіки України надало додаткові роз’яснення.

Нова урядова постанова запроваджує суворі вимоги, яким необхідно відповідати вже до 1 вересня. Головна умова – рівень заробітної плати.

Середня заробітна плата на підприємстві та оклад заброньованого працівника повинні становити не менше 25 941 грн (3 мінімальні зарплати). Для територій, що межують з прифронтовою зоною — від 21 618 грн (2,5 мінімальні). Розрахунок проводиться до вирахування податків (“брутто”).

“Якщо працівник отримує “на руки” близько 21 000 грн — ви підпадаєте під вимоги. Якщо ні, то треба терміново підвищити оклади ключовим спеціалістам, інакше в бронюванні буде відмовлено”, – зазначає юристка.

Усунення можливості використання “сумісників” (з 1 вересня 2026 року)

Одна особа – один облік у квоті. Військовозобов’язані сумісники або особи, які мають інші відстрочки, більше не зможуть штучно збільшувати загальну чисельність штату компанії на папері з метою розширення 50%-ї квоти бронювання.

“До вересня проведіть ревізію свого персоналу. Якщо у вас працює критично важливий зовнішній сумісник, домовтеся, хто саме (ви чи його основний роботодавець) буде враховувати його у квоту та здійснювати бронювання. Для забезпечення надійності такого співробітника, бажано перевести його на основне місце роботи”, – радить Діна Дрижакова.

Перехідний період та повторне підтвердження (червень – серпень). До 1 липня державні органи проведуть аналіз бізнесу, а до 1 вересня 2026 року всі підприємства мають пройти перевірку та підтвердити свій статус критичності відповідно до нових, більш жорстких критеріїв, встановлених органами влади. Чинні бронювання залишаються в силі до закінчення їх терміну, але не довше ніж до 1 вересня.

“Не відкладайте до кінця літа — підготуйте оновлений пакет документів (з урахуванням нових показників заробітної плати та критеріїв) вже зараз!“, – підкреслює адвокатка.

Суворий контроль лімітів (діє негайно)

У разі перевищення ліміту заброньованих осіб (50%), керівник зобов’язаний протягом 10 робочих днів самостійно подати через “Дію” заявку на анулювання надлишкових бронювань. Перевищення встановленого ліміту тепер стає прямою підставою для повного позбавлення компанії статусу критичності.

Інформатор раніше повідомляв, посилаючись на відповіді уряду, що державні та комунальні підприємства не підпадають під зарплатний критерій – це зміна стосується виключно приватного бізнесу. Фізичні особи-підприємці (ФОПи) також залишаються поза системою бронювання: Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” для них такої можливості не передбачає.

Починаючи з 24 червня – додаткові правила від Мінекономіки

Як інформував Інформатор, став відомий новий документ від Мінекономіки України, який впливає на мобілізацію та бронювання працівників. Йдеться про наказ №6954 Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 24.06.2026. Наказ визначає 12 критеріїв, яким має відповідати хоча б один із показників діяльності підприємства — для можливості бронювання співробітників. Вимоги охоплюють компанії різних секторів — від промисловості та аграрного комплексу до наукових установ та природних заповідників. Серед основних умов визначено:

  • отримання державної підтримки у формі грантів згідно з постановою Кабміну № 739 від 24 червня 2022 року;
  • виконання робіт або надання послуг для Мінекономіки за угодами терміном не менше 6 місяців;
  • перебування у сфері управління Мінекономіки або наявність держави як єдиного засновника та акціонера;
  • проведення незалежної експертизи проєктів нормативно-правових актів з питань економіки;
  • провадження діяльності у трьох і більше регіонах із мінімальними внесками на соціальне страхування не менше 24 тис. грн по кожному регіону та не менше 10 застрахованих осіб;
  • участь у господарській діяльності в межах індустріального парку та реєстрація у відповідному реєстрі;
  • реалізація інвестиційного проєкту в переробній промисловості за спеціальним інвестиційним договором;
  • часткова компенсація витрат на техніку та обладнання вітчизняного виробництва за рахунок бюджетних коштів;
  • відповідний рівень заробітних плат застрахованих осіб залежно від кількості працівників підприємства;
  • лісогосподарська діяльність на площі щонайменше 2500 гектарів або з мінімум 10 застрахованими особами та річним доходом від 10 млн грн;
  • діяльність ботанічних садів, зоопарків та природних заповідників на території не менше 15 гектарів;
  • наукові дослідження у сфері охорони навколишнього середовища із включенням до Державного реєстру наукових установ.

Наказом вводяться диференційовані зарплатні критерії для загального переліку підприємств, яких раніше не існувало. Для компаній із середньою кількістю працівників понад 50 осіб середня зарплата має бути не нижчою за середню по країні за останній звітний рік, помножену на коефіцієнт 2, а для підприємств від 20 осіб – на коефіцієнт 3. Для міжрегіонального статусу (діяльність у трьох і більше регіонах) встановлено обов’язкові умови: штат від 10 осіб та сплата податків і ЄСВ (крім митних) не менше 24 тис. грн по кожному з регіонів за останні 3 місяці. Детальніше ознайомтеся у наказі Мінекономіки №6954 та постанові Кабміну №692.

Критерій щодо діяльності у трьох і більше регіонах суттєво обмежує коло претендентів. Малий і середній бізнес, що працює локально, фактично не матиме змоги відповідати цій умові. Для великих компаній з розгалуженою мережею вимога про мінімальні соціальні внески – 24 000 грн по кожному з трьох регіонів – є більш досяжною, але потребує документального підтвердження через інформаційно-комунікаційні системи ДПС.

Бронювання від мобілізації в Україні

Бронювання від мобілізації в Україні

По суті, держава використала інструмент бронювання для виведення заробітних плат з тіні. Підприємствам, які виплачували співробітникам мінімальну зарплату або видавали кошти “в конверті”, доведеться зробити вибір — або легалізувати виплати та зберегти броню, або втратити захист своїх кадрів від мобілізації. Цей підхід сприяє посиленню фінансової дисципліни бізнесу в умовах воєнного стану.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *