Роумінг як вдома Фото: Інформатор
Олександр Борняков, заступник очільника Міністерства цифрової трансформації з питань євроінтеграції, поділився інформацією про те, як Україна просувається шляхом Євроінтеграції на рівнях законодавства, інфраструктури та установ. Від перемовин із ЄС та тарифу “Роумінг як вдома” до визнання електронного підпису, співпраці державних сервісів та пристосування головних цифрових актів Євросоюзу.
“Євроінтеграція є одним із наших найважливіших стратегічних орієнтирів. З моменту заснування Мінцифри наше завдання – інтеграція України до Єдиного цифрового простору ЄС. Цей рік виявився дуже плідним у плані переговорного процесу. Ми закінчили аналіз понад 200 документів права ЄС у сфері цифрової трансформації. У рамках переговорів про вступ до ЄС провели двосторонню скринінгову зустріч за Розділом 10 “Цифрова трансформація та медіа”, затвердили переговорну позицію України та завершили відповідний розділ Національної програми адаптації законодавства до права ЄС. Європейська комісія у своєму Звіті про розширення 2025 року особливо виділила цифровізацію державних послуг як головний фактор поступу України у реформуванні державного управління”, – зазначає Олександр Борняков.
Одним із визначальних досягнень численного українського колективу (Мінцифри, НКЕК, оператори) у процесі інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС є рішення щодо приєднання України до політики ЄС “Роумінг як вдома” вже з 1 січня 2026 року.
“Це засвідчує нашу готовність до цієї інтеграції і на законодавчому, і на технічному рівнях. Маючи успішний приклад роумінгу у 2026 році, нашим завданням першочергової ваги є визнання українського електронного підпису як кваліфікованого у ЄС, а вже у 2027 взаємне визнання всіх довірчих послуг. Для цього передбачена реалізація оновлених актів eIDAS, NIS2 та GDPR. Паралельно починається систематична робота над взаємним визнанням документів та сумісністю державних послуг між Україною та ЄС. Заплановано затвердження та впровадження спільних робочих планів із використанням European Interoperability Framework, інтеграцію до Single Digital Gateway та під’єднання до Once Only Technical System (OOTS)”, – заявляє Олександр Борняков.
За його словами, стратегічна ціль Мінцифри – повна імплементація цифрового acquis ЄС до моменту вступу. Ми ініціювали розробку AI EU Integration Tool – інструменту для всіх органів державної влади, який забезпечить автоматичний переклад актів права ЄС та підготовку таблиць відповідності, що значно прискорить адаптацію законодавства.
У 2025 році Україну включено до дев’яти експертних груп Єврокомісії та Форуму європейських наглядових органів за постачальниками довірчих послуг. Це дозволяє бути в курсі всіх нормативних змін у ЄС та планувати одночасне відображення в українському законодавстві.
“Особлива увага – проведенню impact assessment імплементації ключових цифрових актів ЄС, зокрема DSA, DMA, P2B, AI Act та законодавства у сфері електронних комунікацій із пріоритетом оцінки витрат для бізнесу. Ця робота здійснюється у співпраці з Київською школою економіки та Інститутом моделювання економіки”, – говорить Олександр Борняков.
Крім того, Мінцифри працює над створенням Єдиного цифрового регулятора, який відповідатиме критеріям незалежності та фінансової спроможності за практикою країн ЄС. Регулятор охоплюватиме, зокрема, питання імплементації Digital Services Act, Digital Markets Act, Platform-to-Business Regulation та AI Act, з можливістю фінансування за рахунок спеціального фонду.
Що таке роумінг як вдома
Roam Like at Home (RLAH) – це режим надання мобільних послуг у країнах ЄС, за яким абоненти можуть користуватися дзвінками, SMS та мобільним інтернетом за умовами свого домашнього тарифного плану без додаткових платежів за роумінг у 27 країнах-членах. Інакше кажучи, абонент, подорожуючи різними країнами блоку, користуватиметься мобільним зв’язком за тими ж умовами, що і в себе в країні. На рівні операторів RLAH передбачає, що розрахунки між ними проводяться за регульованими ЄС оптовими ставками.
“Це передбачає запровадження регульованих ставок термінації: 0,2 євроцента для мобільного трафіку та 0,07 євроцента для фіксованого. Крім того, регламент встановлює граничні оптові тарифи на дзвінки, SMS та мобільний інтернет, отже, оператори не можуть встановлювати ціни вище встановлених лімітів”, – пояснює голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) Лілія Мальон.
Беручи до уваги, що нові правила діятимуть в обидва боки, регулювання ставок матиме і негативний фінансовий вплив на українські компанії, оскільки зменшаться надходження від європейських абонентів в Україні. За словами президента компанії “Київстар” Олександра Комарова, “роумінговий безвіз” зменшить прибуток українських мобільних операторів на суму 3-4 млрд грн на рік.
Співрозмовник ЕП на телекомунікаційному ринку пояснює, що ця оцінка є правдивою і зумовлена тим, що раніше українські оператори отримували від колег з ЄС значно більше, ніж 0,2 євроцента за термінацію трафіку.
Що зміниться для абонентів
“Усі тарифи з роумінгом за замовчуванням працюватимуть за принципом “Роумінг як вдома”. Оператори вже оголошують оновлення умов, поступово інформуючи абонентів про нові тарифні плани. Хтось починає раніше, хтось пізніше: більшість клієнтів буде переведено ще до 1 січня, але фактична дія нових правил розпочнеться саме з нового року”, – зазначає Мальон.
Іншими словами, для українців RLAH запрацює навіть до нового року. У Vodafone заявляють, що більшість передоплачених тарифів працюватимуть за принципом “роумінгового безвізу” вже з 23 грудня.
Всі три оператори підтверджують: з впровадженням RLAH умови користування мобільним зв’язком в Україні та ЄС стануть однаковими. Абоненти отримають спільні пакети гігабайтів і хвилин, безлімітні вхідні дзвінки в роумінгу.
“Оператори можуть по-різному оформлювати тарифи, але обсяг хвилин і SMS, який ви маєте в Україні, повинен бути доступний і в 27-и країнах ЄС. Якщо у вас у пакеті 100 хвилин і 100 SMS, ці обсяги діють і в Україні, і в країнах ЄС. У роумінгу дзвінки рахуються так, ніби ви телефонуєте на іншу мережу, навіть якщо абонент також на вашому операторі, тому національний “безлім у межах мережі” не працює за кордоном”, – пояснює Мальон.
Що буде з українцями, які постійно проживають в ЄС
Пільги, які українські оператори отримали на початку 2022 року, дали змогу здешевити роумінг і фактично зберегти базу абонентів, які переїхали до ЄС, але продовжують користуватися українськими SIM-картками. Загалом, за даними НКЕК, у середньому в роумінгу в ЄС перебуває близько 3,1 млн активних українських SIM-карт, з них 1,3 млн – у постійному роумінгу. Інакше кажучи, останні фактично живуть за кордоном і постійно користуються послугами українських операторів, зокрема через те, що їхні тарифи значно нижчі, ніж у євросоюзівських операторів.
Проте, правила RLAH передбачають контроль за тривалістю перебування в роумінгу, щоб підтримувати баланс між операторами. Якщо протягом мінімум чотиримісячного періоду абонент перебуває в роумінгу частіше, ніж у домашній мережі, український оператор має право застосувати до нього політику справедливого використання. Зокрема, в абонента можуть попросити надати підтвердження сталого зв’язку з країною реєстрації (місце проживання, робота, навчання) або нарахувати доплати за послуги, розмір яких обмежено: до 1,9 євроцента за хвилину дзвінка, 0,3 євроцента за SMS та 1,3 євро за ГБ даних (на 2025 рік). Вже влітку 2026 року такі доплати можуть торкнутися понад мільйона українців, які постійно проживають у ЄС. Щоб уникнути цього, українські та європейські оператори узгодили нову “Спільну заяву”.
“З 1 січня набере чинності нова “Спільна заява” українських та європейських операторів, яка діятиме додатково до правил Roam Like at Home. Вона дозволяє і надалі підтримувати українців, які вимушено перебувають у постійному роумінгу в ЄС. Заява, ініційована НКЕК та підтримана Єврокомісією, є добровільною, але до неї приєдналися всі великі європейські мобільні групи, тобто ті країни й оператори, де проживає більшість українців. Вона діятиме до 4 березня 2027 року – дати, до якої в ЄС діє спеціальний захист для українців. Сподіваюся, що випадків, коли європейські оператори захочуть обмежувати постійних роумерів, не буде”, – підсумовує Мальон.
Логіка таких дій досить проста й прагматична водночас. Багатьом українцям за кордоном вже потрібні місцеві номери: для банку, страхування, роботи чи державних сервісів. Але український номер є певним “якорем” зв’язку з домом. Це зв’язок з рідними та близькими, доступ до банків і тих же держпослуг. Можливість зберігати його за звичною абонплатою знімає частину фінансового навантаження не втратити цифрові зв’язки, що формувалися роками.