Відповідальність за хибне звернення до екстрених служб
Навмисне хибне повідомлення до правоохоронців, медиків чи рятувальників — це не жарт, а правопорушення, що тягне за собою реальні фінансові та кримінальні наслідки. Від початку 2024 року було зафіксовано 342 випадки таких неправдивих викликів, і кожен з них завершився розслідуванням та покаранням.
Свідомо неправдивий виклик до поліції, екстреної медичної допомоги, рятувальних служб чи інших екстрених установ є адміністративним правопорушенням. За подібні дії передбачена не тільки фінансова санкція, але в певних ситуаціях — кримінальна відповідальність. Детальнішу інформацію на цю тему надає “Судово-юридична газета”.
Згідно зі статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (“Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб”), встановлюється штраф у розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 850 до 3 400 гривень. Особи можуть бути притягнуті до відповідальності за неправдивий виклик наступних служб:
- медичної бригади екстреної допомоги;
- пожежно-рятувального підрозділу;
- поліції;
- аварійно-рятувальних формувань.
Крім сплати штрафу, порушник зобов’язаний відшкодувати екстреним службам витрати, пов’язані з виїздом за викликом. Це стосується витрат на паливо, амортизацію транспортних засобів та оплату праці фахівців.
За неправдивий виклик екстрених служб загрожує штраф або в’язниця, фото: Інформатор
Кримінальна відповідальність за серйозні наслідки
У разі, якщо неправдивий виклик супроводжується повідомленням про вибух або може призвести до інших тяжких наслідків, відповідальність передбачена статтею 259 Кримінального кодексу України. У таких випадках покарання може сягати 8 років ув’язнення.
Завідомо неправдиве сповіщення про загрозу громадській безпеці карається штрафом до 68 тисяч гривень або позбавленням волі на строк до 8 років. Покарання стає суворішим, якщо подібні дії вчиняються повторно або групою осіб.
Свідомо неправдивий виклик до поліції, рятувальників чи медиків відволікає ці служби від реальних ситуацій, де кожна мить може врятувати життя.
“Через хибні виклики патрульні можуть не встигнути надати допомогу тим, хто її справді потребує”, – підкреслили у поліції.
Реальні випадки відповідальності за неправдиві виклики в Україні
У Черкаській області чоловік у стані алкогольного сп’яніння, як зазначено в матеріалі про вигадану аварію вертольота, звернувся до рятувальників із неправдивим повідомленням. Рятувальники виїхали на місце події, витративши час та ресурси, проте жодної аварії не виявили. Йому було оформлено адміністративний протокол відповідно до статті 183 КУпАП.
Схожий інцидент стався в Борисполі: 30-річний чоловік вигадав історію про домашнє насильство, аби патрульні безкоштовно підвезли його додому. Встановивши справжні обставини, правоохоронці винесли відповідний адміністративний матеріал – постанову за ст. 183 КУпАП. Обидва випадки наочно демонструють: поліція встановлює факти і не залишає подібні звернення без належної реакції.