USDT Фото: Getty Images
Переказ хакерських 8,3 мільйонів USDT на криптогаманець АРМА став першим подібним випадком в Україні, одночасно виявивши значні недоліки в законодавстві щодо управління цифровими активами. Криптовалюта належала учаснику міжнародної хакерської групи, яка здійснювала атаки на компанії та приватних осіб у Європі та США. Загальна вартість арештованих активів у цій справі перевищує 11,1 мільйона доларів, включаючи нерухомість, транспортні засоби, готівку та цифрові активи. Розслідування проводилося Державним бюро розслідувань спільно з Національною поліцією та правоохоронними органами США.
АРМА та криптовалюта
Данило Віннік, юрист з міжнародного корпоративного права та фінтеху ЮК “Приходько та партнери”, проаналізував юридичні наслідки цього випадку. За його словами, передача криптовалюти в управління АРМА не є конфіскацією; держава не стає автоматично власником цих коштів і не може вільно спрямовувати їх до бюджету. Йдеться про арештовані активи, передані на підставі судового рішення, а їхня подальша доля залежить від вироку суду та можливої спеціальної конфіскації.
Як зазначив Віннік, основна юридична складність криптоактивів полягає в тому, що традиційні методи арешту майна тут застосовуються лише частково. Якщо квартиру можна внести до реєстру, а банківський рахунок заблокувати, то з криптовалютою ключовим є питання фактичного контролю над приватним ключем, seed-фразою або біржовим акаунтом. Без технічного контролю юридичний арешт може залишитися лише “паперовим рішенням”.
Юрист виокремив чотири ключові проблеми, які піднімає цей прецедент:
- Доказова база. Правоохоронні органи повинні підтвердити не лише наявність USDT на гаманці, але й зв’язок активу з кримінальним правопорушенням — через відстеження руху коштів у блокчейні, взаємодію з біржами, міксерами та DeFi-протоколами.
- Зберігання. Безпека криптоактивів залежить від системи custody: хто має доступ до ключів, чи використовуються multisig, апаратні гаманці, незалежний аудит та журнал доступу. Втрата приватного ключа або компрометація доступу фактично означає втрату активу.
- Економічна вартість. Навіть USDT як стейблкоїн несе ризики: залежність від емітента, резервів, санкційних обмежень та технічної інфраструктури. Управління таким активом вимагає окремої політики моніторингу ризиків та визначення безпечного періоду зберігання.
- Обмеження повноважень держави. АРМА зобов’язана забезпечувати збереження вартості активу, але не має права розпоряджатися ним як власністю держави до остаточного судового рішення — це принципово важливо для балансу між інтересами розслідування та правами власника.
Що має врегулювати українське законодавство
Данило Віннік вказує на шість напрямів, які варто закріпити в законодавстві, щоб уникнути ситуації, коли кожен новий випадок стає “частково експериментом”:
- Спеціальна процедура вилучення та передачі криптоактивів — хто здійснює технічне переведення коштів, як оформлюється акт приймання-передачі, хто несе відповідальність за помилки під час переказу.
- Обов’язкові стандарти державного зберігання — multisig, апаратні гаманці, розподіл доступу, незалежний технічний аудит, журналювання дій та механізми кіберстрахування.
- Оцінка вартості криптоактивів — на яку дату визначається вартість, які біржові джерела використовуються, як враховується ліквідність токенів із високою волатильністю.
- Політика щодо стейблкоїнів — USDT та USDC не є банківським депозитом, тому закон має визначити умови конвертації, хто ухвалює таке рішення і хто несе відповідальність за його наслідки.
- Права потерпілих — особливо у міжнародних кіберзлочинах з кількома юрисдикціями, де закон має пояснити, як арештовані криптоактиви можна використати для компенсації шкоди.
- Прозорість без шкоди для безпеки — суспільство має знати загальні правила управління арештованими активами, не отримуючи критичних технічних деталей зберігання.
За словами Вінніка, цей прецедент є початком формування практики відновлення цифрових активів в Україні. Щоб він не залишився поодинокою подією, потрібне системне оновлення законодавства — від арешту криптовалюти до її безпечного зберігання, оцінки, управління, можливої конфіскації та повернення потерпілим або державі після остаточного рішення суду.
Контекст передачі криптоактивів АРМА
До передачі коштів фахівці АРМА тривалий час вивчали правові можливості управління віртуальними активами. Вони досліджували досвід європейського законодавства та шукали рішення в межах чинних українських норм. Після конвертації криптоактивів у фіатні кошти ДБР планує спрямувати їх на придбання військових облігацій.
АРМА ініціює міжвідомчий діалог для розробки практичних рішень та очікує подальших кроків від законодавців щодо комплексного врегулювання обігу та управління віртуальними активами в Україні.
Кримінальні провадження та регулювання цифрових активів
Передача криптоактивів в управління АРМА не є поодиноким випадком у кримінальних провадженнях. Минулого року суд передав агентству криптоактиви громадянина України на суму 123 мільйони доларів. Той прецедент також супроводжувався дискусією про відсутність чіткого механізму договірного управління такими активами в АРМА через незавершеність профільного законодавства.
Паралельно з кримінальними провадженнями Україна намагається законодавчо врегулювати крипторинок. Нацкомісія з цінних паперів, Мінцифри та НБУ вже тривалий час готують оновлене законодавство про регулювання ринку віртуальних активів. Закон “Про віртуальні активи” був підписаний ще у 2022 році, але досі не набрав чинності — для цього потрібні відповідні зміни до Податкового кодексу.