Економіка в Україні Фото: Getty Images
Четвертий рік широкомасштабної війни виявився дуже неспокійним для бізнесу. Військові небезпеки доповнили погіршення обстановки в енергетиці та зростаюче оподаткування. Чи покладає бізнес надії на завершення війни в прийдешньому році, як компанії мають намір збільшити присутність на зовнішніх ринках і яких реформ чекають від держави, розповідають фахівці.
Найбільшою проблемою для бізнесу, звичайно, залишається війна. Значна частина компаній не наважуються відкрито прогнозувати хід бойових дій у 2026 році. “Тільки 29% компаній будують плани з розрахунком на можливе закінчення бойових дій у 2026 році, в той час як більше половини підприємств утримуються від будь-яких прогнозів”, – зауважує виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.
Бізнес передбачає збереження ризиків в енергетичній сфері, тому планує застосування автономних і резервних джерел живлення. Опитування асоціації засвідчило, що 94% роботодавців планують збільшувати заробітні плати та додатково вкладати кошти в програми для персоналу, щоб боротися з браком кадрів.
Незважаючи на наявні проблеми, 20% опитаних компаній все ж таки планують великі інвестиційні проєкти з середнім обсягом капіталовкладень до 14 млн доларів, додає Дерев’янко. В цілому, в прийдешньому році тільки 55% членів асоціації очікують позитивну динаміку, 30% – не передбачають значних змін і 15% – налаштовані песимістично.
Прогнози та сподівання експортерів
Аграрний сектор, як найбільший експортер, покладає надії на закінчення війни, каже генеральний директор “Українського клубу аграрного бізнесу” Олег Хоменко. У прийдешньому році для АПК також визначальними будуть чинники погоди, цін на добрива, тарифи “Укрзалізниці” та ціни на продукти харчування від прайс-мейкерів світового ринку – країн Латинської Америки.
У 2026 році Україна буде експортувати свою продукцію до ЄС відповідно до механізму квот, до якого повернулися після завершення “торгового безвізу” у червні цього року. Хоменко впевнений, що українські експортери виберуть всі квоти, а повернутися до обговорення нового торгового режиму з ЄС буде можливо у 2028 році. До цього часу має бути виконане “домашнє завдання” – запроваджені європейські стандарти аграрного бізнесу, зокрема, у питанні добробуту тварин (наприклад, умов утримання корів), використання засобів захисту рослин.
У 2026-2027 роках уряд і галузь будуть працювати над впровадженням цих норм, проте їх запровадження потребує часу та значних інвестицій. “Ми сподіваємося, що ЄС надасть Україні певний перехідний період, щоб адаптуватися до цих норм”, – додав Олег Хоменко.
У металургійній компанії Centravis, яка виготовляє безшовні нержавіючі труби на заводі в Нікополі, прямо визнають, що “повноцінної деескалації найближчим часом не буде”. Місто і підприємство будуть змушені продовжувати роботу в умовах обстрілів. Незважаючи на це, компанія планує збільшити виробництво труб на 15% – до 15,4 тисяч тонн продукції та збільшити поставки за кордон.
Викликом для експорту металопродукції на ринок ЄС у 2026 році буде введення “карбонового мита” – додаткової плати для імпортерів, чий метал (добрива, цемент та ін.) виготовлені зі значними викидами вуглекислого газу. В Centravis вважають, що ця норма надасть компанії переваги перед виробниками труб з Індії та Китаю і дозволить збільшити обсяг поставок до Європи.
“Ситуація в енергетиці буде залишатися напруженою і надскладною”, – коментують металурги з Нікополя. Для зниження енерговитрат Centravis проводить модернізацію обладнання та планує побудувати сонячну станцію в Ужгороді.
Найбільшими експортерами послуг є ІТ-компанії. Для них важливими є стабільна макрофінансова та курсова політика держави, адже від цього залежить вартість їх продуктів. Тому в асоціації IT Ukraine покладають надії на стабільну ситуацію на валютному ринку і в державних фінансах. Від Нацбанку сектор також очікує продовження валютної лібералізації, зменшення обмежень, які впливають на експорт ІТ-послуг.
“Галузь очікує більш системних і зрозумілих рішень щодо збереження людського капіталу в умовах мобілізації та глобальної конкуренції за фахівців”, – прокоментувала виконавча директорка асоціації IT Ukraine Марія Шевчук.
На зовнішніх ринках буде зростати актуальність штучного інтелекту, а ЄС буде посилювати регулювання цієї сфери, очікують в асоціації. Шевчук додає, що у 2026 році має зупинитися зменшення експорту ІТ-послуг, яке мало місце у 2023-2024 роках.
Тренди наступного року в енергетиці
Основні виклики для енергетичної галузі залишаться і в прийдешньому році. Всі розуміють: якщо війна триватиме, енергетика буде залишатися ціллю для ворога. Компанії потребуватимуть постійного постачання обладнання для проведення ремонтів. Разом з тим, триватимуть інвестиції в “зелену” та розподілену генерацію. Щоб потік інвестицій зростав, необхідні зміни на ринку електроенергії, які дозволять поліпшити фінансовий стан галузі.
“Бізнес очікує, що буде вирішуватися проблема боргів”, – коментує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Особливо значними є борги перед компаніями, які забезпечують балансування енергосистеми.
Також на початку 2026 року має відбутися оновлення наглядових рад державних енергокомпаній, яке почалося після корупційного скандалу в “Енергоатомі”, додає експерт. Дуже складною залишається ситуація у газовидобувній галузі, яка також стала об’єктом масованих ракетно-дронових атак Росії.
“Видобувники намагаються якнайшвидше проводити ремонтні роботи, однак є такі пошкодження на відновлення яких знадобиться рік-два”, – пояснює виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній Артем Петренко.
Подальші обстріли можуть ускладнити ситуацію та збільшити потребу в імпорті газу. У 2026 році очікується запуск проектів в рамках Американо-українського інвестиційного фонду відбудови.
“Маємо перші нафтогазові проєкти, на які поширюватиметься дія угоди зі США. Це три ділянки, прозорі аукціони по яких відбулися у грудні”, – говорить Петренко.
У 2026 році можливі цінові піки на європейському ринку газу, звідки імпортується ресурс в Україну. Це може бути зумовлене погодою, конкуренцією за зріджений газ між Європою та Азією, геополітичними ризиками та логістичними обмеженнями. Проте, вважає Артем Петренко, на сьогодні європейський ринок досить диверсифікований, що додає йому стабільності.
Відкриття експорту озброєнь
Виробники зброї вже давно чекають на відкриття експорту, що дозволить наповнити галузь додатковим фінансовим ресурсом для розвитку.
“Ми розраховуємо на відкриття контрольованого експорту з рівними умовами та доступом для всіх гравців ринку”, – говорить про очікування від 2026 року виконавча директор асоціації “Технологічні сили України” Катерина Михалко.
Асоціація також розраховує на сприяння держави у роботі з наслідками від обстрілів, а саме у питаннях захист активів компаній, відшкодування їх вартості та страхування воєнних ризиків. У 2026 році для виробників зброї залишатиметься актуальною потреба передбачуваного податкового та митного регулювання, бронювання працівників. Галузь очікує на запуск правового режиму Defence City, покращення закупівель зброї з боку держави та співпраці у питанні захисту інтелектуальної власності, додала Михалко.
Сценарії воєнних ризиків
В умовах постійних загроз для основних активів компаній дуже важливою є оцінка майбутнього від страхових компаній. Саме цей бізнес оцінює рівень майбутніх ризиків для того, щоб визначити вартість їх покриття. В Національній асоціації страховиків України базовим вважають сценарій, що війна триватиме весь наступний рік.
“У такому випадку, сподівання будуть мало відрізнятися від того, що ми маємо сьогодні. Буде помірний попит на страхування”, – коментує генеральний директор асоціації Денис Ястреб.
Сценарій закінчення війни розглядається як менш вірогідний. У цьому році у страхових компаній виріс портфель автострахування, у наступному – передбачається його інфляційне (на 10-15%) зростання. На такий же обсяг можуть зрости й інші види страхових продуктів.
Говорячи про страхування воєнних ризиків, Ястреб визнав, що поки такі страхові продукти залишаються досить дорогими, адже українські страхові компанії не можуть отримати дешевого перестрахування від іноземних гравців. Проте українські страховики все-таки надають такі послуги, за виключенням хіба що територій, які або близькі до лінії фронту, або знаходяться біля великих інфраструктурних об’єктів (цілей регулярних обстрілів).
“Попит на воєнне страхування зростає, є тренд до збільшення кількості укладених договорів”, – говорить Денис Ястреб. На ринку укладається близько тисячі на рік таких угод з компаніями і більше 5 тисяч – із фізичними особами.
В асоціації прогнозують, що за умов продовження війни попит на страхування воєнних ризиків у 2026 році буде не значно, але зростати. Якщо безпекова ситуація поліпшиться, закономірно, кількість укладених угод зменшиться. Вже сьогодні, говорить Ястреб, як тільки ситуація з обстрілами поліпшується, компанії одразу шукають можливість призупинити або припинити договори страхування.
Ймовірність відновлення авіасполучення
На початку 2025 року активно обговорювалося питання можливого відкриття повітряного простору. Зараз же таких сподівань у бізнесу вже майже немає. “Суб’єкти авіаційної діяльності достатньо песимістично оцінюють можливість відновлення авіаперевезень у 2026 році”, – говорить експерт з авіагалузі Богдан Долінце. Також була ініціатива часткового відкриття авіапростору – аеропортів з нижчими воєнними ризиками, наприклад, в Ужгороді. Поки ця ініціатива також не знаходить реалізації, додає експерт. Закритий авіапростір негативно впливає на стан авіаринку, проте аеропорти та компанії-перевізники зберігають високий рівень готовності до початку польотів.
“Готовність підтримується на рівні від одного до декількох місяців, в залежності від аеропорту”, – коментує Долінце.
Зокрема, аеропорт “Бориспіль” з початку повномасштабного вторгнення не припинив своєї діяльності, продовжує підтримувати всю інфраструктуру. Підприємство зберегло персонал, проводить навчання працівників та тримає зв’язок з усіма авіаперевізниками, повідомили в прес-центрі “Борисполя”.