Зеленський здивував законопроєктом про шалені податки та інші умови кредитування від ЄС

Володимир Зеленський і Верховна Рада

Глава держави Зеленський подав на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо ратифікації кредитної угоди з Європейським Союзом на суму 90 мільярдів євро, доповнивши його переліком обов’язкових реформ. Питання ухвалення законодавства для вступу до ЄС тривалий час викликає скептичні настрої серед фахівців з економіки та народних обранців. Голосування в парламенті заплановано на сьогодні, 28 травня. Відповідний документ було розміщено на сайті Ради під номером 0376.

Законопроєкт №0376 передбачає затвердження як самої кредитної угоди між Україною та ЄС, де кредитором виступає Європейська комісія, так і пов’язаного меморандуму про макрофінансову допомогу в рамках зазначеної позики. Меморандум було підписано 20 травня у Брюсселі, а кредитну угоду фіналізовано 27 травня. Комітет ВРУ з питань євроінтеграції має провести розгляд рішення, і вже 28 травня законопроєкт планують виставити на голосування.

Вимоги України для отримання траншів

Проект меморандуму з ЄС окреслює умови для отримання макрофінансової допомоги обсягом 8,35 мільярда євро. Документ містить зобов’язання у сферах, що стосуються демократії, антикорупційної діяльності, незалежності інституцій та управління державними фінансами. Фінансування буде розподілено на три етапи, кожен з яких залежатиме від реалізації певних реформ. Умови охоплюють кілька основних напрямків:

• Податкова система – перегляд режиму для фізичних осіб-підприємців, оподаткування цифрових платформ, скасування пільг для міжнародних відправлень та посилення адміністрування податку на додану вартість.
• Митниця та державні фінанси – реформи митної справи, державних фінансів, аудиту та корпоративного оподаткування відповідно до європейських стандартів.
• Мобілізація внутрішніх ресурсів – зміцнення податкової бази та обмеження схем ухилення від сплати податків, зокрема через штучне подрібнення бізнесу та зловживання спрощеною системою оподаткування.
• Верховенство права та боротьба з корупцією – здійснення реформ у сфері верховенства права та протидії корупції.
• Судова та правоохоронна системи – внесення змін до системи правосуддя та прокуратури, необхідних для виконання вимог ЄС.

Виплати заплановані трьома траншами. Ось конкретні кроки, які має виконати Україна.

Перший транш (3,2 млрд євро)

• Подання законопроєкту про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, що стосуються безпеки та оборони.
• Подання законопроєкту про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.
• Ухвалення закону про продовження на три роки військового збору на рівні 5%, що має забезпечити щонайменше 140 млрд грн додаткових надходжень щорічно.
• Затвердження урядом Порядку розробки, моніторингу та оцінки результатів впровадження стратегій, що є основою для формування пропозицій щодо публічних інвестицій (на цикл 2027-2028 років).
• Ухвалення та публікація оновленої Стратегії управління державними фінансами та Плану дій щодо її реалізації.
• Подання Кабміну нового Митного кодексу України, який відповідатиме митному законодавству ЄС.
• Призначення нового постійного голови Державної митної служби.

Другий транш (3,7 млрд євро)

• Подання пропозицій щодо внесення змін до законодавства для узгодження системи корпоративного оподаткування України з Директивою ЄС щодо боротьби з ухиленням від сплати податків.
• Ухвалення законів щодо оподаткування доходів з цифрових платформ та введення ПДВ для міжнародних посилок.
• Ухвалення законодавства, що встановлює систему оцінки майна (інституційні ролі, сертифікація, реєстри тощо).
• Затвердження Державною податковою службою дорожньої карти та плану покращення дотримання вимог щодо ПДВ та податкового законодавства.
• Затвердження вторинного законодавства щодо визначення інвестицій, що підпадають під систему управління державними інвестиціями (PIM) на 2027 рік.
• Ухвалення Концепції єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиціями (інтеграція DREAM, Prozorro, LOGICA та інших ІТ-систем).
• Затвердження Бюджетної декларації на 2027–2029 роки з базовим та активним сценаріями політики та додатком про проєкти публічних інвестицій.
• Прийняття рішення про проведення оглядів витрат державного бюджету у 2026 році у сферах, пов’язаних з житловою, регіональною та ветеранською політиками.
• Затвердження оновленого Плану цифрового розвитку Держмитниці до 2030 року.
• Затвердження трьох відсутніх експертів до комісії з відбору членів Рахункової палати України.

Третій транш (1,45 млрд євро)

• Подання законопроєкту про реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить щонайменше 70 млрд грн додаткових надходжень. Реформа передбачає протидію штучному дробленню бізнесу, обмеження на повторний перехід на спрощену систему, диференційовані ставки для третьої групи ФОП, а також кроки щодо узгодження з Директивою Ради ЄС 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість.
• Ухвалення закону про спрощення адміністрування ПДВ для ФОП (квартальна звітність замість щомісячної, щомісячні податкові накладні замість щоденних, формування попередньої податкової декларації для ФОП, спрощення розблокування податкових накладних).
• Ухвалення змін до законодавства для узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС щодо протидії ухиленню від податків (зокрема, статті про виведення активів, контрольовані іноземні компанії, гібридні невідповідності).
• Надання звіту з довгостроковими прогнозами витрат на пенсійне забезпечення.
• Подання проєкту Державного бюджету на 2027 рік з поясненнями, як результати огляду витрат будуть враховані й відображені в бюджеті.
• Розробка нової Стратегії публічних закупівель (2027-2030).
• Підготовка концептуальної записки до закону про оборонні закупівлі для приведення у відповідність до норм ЄС.
• Підготовка пропозицій щодо розмежування функцій інспекції та аудиту в структурі Держаудитслужби.
• Створення десяти нових аудиторських комітетів у ключових відомствах (МВС, Міненерго, Мінцифри, ФДМУ, НКРЕКП тощо).
• Перегляд національного стандарту внутрішнього аудиту відповідно до глобальних вимог.
• Ухвалення нового Митного кодексу України, що відповідає нормам ЄС.
• Затвердження технічних вимог до національних митних ІТ-систем (AES, CCI/NIS) та їх інтеграції з ІТ-системами ЄС.

Реакція народних депутатів

Вимога термінового голосування за ці непопулярні рішення викликала критику з боку депутатів.

“О 6 ранку до Ради внесли законопроєкт 0376. І вже виставляють на голосування. Формально нам кажуть: потрібно ратифікувати угоду про позику, бо Україні бракує коштів. І це правда. Україні потрібні кошти. Україні потрібна підтримка. Україні потрібні ресурси для оборони, бюджету, стійкості держави. Але питання в іншому. Під виглядом значної фінансової підтримки для України влада знову намагається провести рішення, про які суспільству не повідомляють відверто, а частина пунктів є репресивними щодо українців”, – зазначає народна депутатка Софія Федина.

Народна депутатка Софія Федина

За її словами, до одного законопроєкту були об’єднані два документи різної природи:

1. Угода про позику. Тобто фінансовий документ: сума, механізм, умови надання коштів, порядок виплат, контроль, зобов’язання України як позичальника.
2. Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги. 

“І зараз парламент ставлять у таке становище: або голосуйте за весь пакет, або вас звинуватять у тому, що ви проти грошей для України. Це ненормально, коли під виглядом «грошей для України» і без детального вивчення Верховну Раду змушують пакетом підписуватися під міжнародними зобов’язаннями, які згодом можуть використати як аргумент для запровадження нових податків, нових поборів і нового тиску на громадян. Цей законопроект – це шахрайство Зеленського, щоб перекласти відповідальність на парламент за неспроможність влади”, – пише Софія Федина.

Народна депутатка Ірина Геращенко зауважує, що в Угоді ЄС про позику на 90 млрд грн немає прямого зобов’язання для ВР ухвалювати конкретні податкові законопроєкти.

“Однак Зеленський у своєму законопроєкті, поданому до парламенту на ратифікацію, прив’язав цю Угоду до виконання умов Меморандуму, який вже передбачає конкретні маяки, зокрема закони про оподаткування посилок та ФОПів. І робити це влада має намір під егідою життєво необхідної угоди з ЄС”, – пише Ірина Геращенко.

Як повідомляв Інформатор, народний депутат від СН Роман Каптєлов вважає, що Тарас Качка на переговорах з ЄС просто зраджує інтереси України. Крім того, він не виконує свої обіцянки.

“Я абсолютно вражений таким міністром, як Тарас Качка, і тим, як він веде переговори. Хто взагалі дав йому такі повноваження? Він уже неодноразово потрапляв у скандали через те, що приносить до зали сумнівні рішення, нібито “узгоджені з партнерами”. І дуже часто такі законопроєкти навіть не проходять. Це серйозна проблема для країни”, – казав Роман Каптєлов.

У внутрішніх документах США корупція розглядається як один із ключових викликів для розвитку держави та її інтеграції до західних структур. У Європейському Союзі наголошують, що прогрес України до членства залежить від виконання критеріїв, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. При цьому у квітні 2026 року з проєкту Антикорупційної стратегії виключили положення про прозоре призначення керівників правоохоронних органів. Активісти з боротьби з корупцією заявляють про саботаж реформ. У Центрі протидії корупції нагадують про низький рівень виконання зобов’язань перед Заходом.