Сервер ЦПД “ліг” при перших же ознаках масового зацікавлення
Протидія російській дезінформації є справою першочергової державної важливості. Нещодавно Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО вирішив привернути до себе увагу масштабною інформаційною кампанією. Українці почали отримувати масові SMS-повідомлення з адресою CPD_AntiFake, зміст яких був наступним: “Натрапили на тривожну чи сумнівну новину? Перевірте її в Центрі протидії дезінформації РНБОУ”, а також посилання на офіційний веб-ресурс cpd.gov.ua. Сама ідея здається слушною, однак є певний нюанс: державний веб-сайт не витримав такого навантаження. Більше того! Рекламна кампанія веб-сайту тривала навіть після його безславної зупинки.
Як констатували журналісти “Інформатора”, при спробі перейти за посиланням із повідомлення, користувачі стикаються не з базою спростувань російських ІПСО, а з порожньою сторінкою, на якій чітко видно напис “508 Resource Limit Is Reached”. Простими словами, сервер ЦПД виявився абсолютно не готовим до такого напливу відвідувачів і, як і прогнозувалося, “ліг” під першими ж ознаками значного інтересу.
Сайт ЦПД впав і не функціонує
Навіть після того, як веб-сайт перестав працювати, ЦПД продовжувало розсилати рекламні SMS. Це було справжнім самогубним пострілом у власну репутацію.
Друге SMS-повідомлення
Не кошти, то репутація: вартість технічної недбалості
Масова розсилка SMS-повідомлень на мільйони абонентів – це значні витрати. Цілком імовірно, що ця кампанія проводилася в рамках співпраці держави та бізнесу, а українські мобільні оператори надали цю послугу безкоштовно. Проте, якщо вдалося зекономити на бюджетних коштах, то репутаційні збитки для ЦПД важко переоцінити.
Увесь величезний трафік, що був згенерований, фактично, було марно витрачено. Замість того, щоб залучити аудиторію та продемонструвати свою результативність, відомство показало кричущу недбалість. У сфері IT це називається браком елементарного планування, адже Центр протидії дезінформації, по суті, власними руками здійснив успішну DDoS-атаку на власний ресурс.
Хто тепер довірятиме такому “захисту”?
Ця ситуація ставить значно глибші й серйозніші питання. Хто тепер буде довіряти цьому Центру протидії дезінформації? Якщо фахівці відомства, яке відповідає за інформаційну безпеку всієї країни, не здатні прорахувати елементарне навантаження на власний сервер під час планування загальнонаціональної розсилки, то наскільки якісно та професійно вони виявляють складні інформаційні загрози? Чи з таким самим “розважливим” підходом вони аналізують і спростовують фейки?
Поки сайт cpd.gov.ua “відпочиває”, українцям залишається лише гадати, які саме тривожні новини їм збиралися продемонструвати. “Інформатор” продовжить відстежувати, як державні структури розпоряджаються своїми ресурсами та довірою громадян.
Видання “Інформатор” намагалося повідомити ЦПД про проблеми з веб-сайтом і знайшло в кеші Google їх контактну інформацію. Однак, спілкування з антифейковою організацією можливе лише електронною поштою. Ми не зупинилися. Знайшли на сайті “Прозорро” контактну особу Вархомій Ілону Іванівну, яка відповідає за закупівлі ЦПД. Ми набрали її за двома мобільними номерами, але жодного результату не отримали.
Як інформував “Інформатор”, у травні 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 187/2021 «Питання Центру протидії дезінформації». Цей документ встановлює умови діяльності центру.