Злом Приват24
Верховний Суд підтвердив, що АТ КБ “ПриватБанк” зобов’язаний повернути чернівецькій клієнтці 40 000 євро – саме таку суму шахраї вивели з її депозитного рахунку через “Приват24” у 2022 році, коли жінка перебувала за кордоном. Судова колегія з касаційних справ визнала обґрунтованим повернення депозитних коштів ще на рівні першої та апеляційної інстанцій, і 2 липня 2026 року залишила всі попередні три рішення чинними. Банк стверджував, що клієнтка сама надала доступ до свого акаунту третім особам, однак жодних доказів цього не надав. Наразі “ПриватБанк” також зобов’язаний відшкодувати 13 000 гривень витрат на юридичну допомогу.
Приват24
Справа стосується депозитного договору № SAMDN25000713589864, укладеного 5 січня 2011 року між клієнткою та АТ КБ “ПриватБанк”. За його умовами, банк прийняв на зберігання 40 000 євро на 12 місяців під 8% річних. Договір щорічно пролонгувався автоматично. Жінка отримувала відсотки виключно в касі відділення, пред’являючи паспорт, – застосунком “Приват24” вона не користувалася. У вересні 2022 року, коли клієнтка перебувала за межами України, невідомі особи через систему інтернет-банкінгу розірвали депозит, відкрили три додаткові карткові рахунки та вивели всю суму через банкомати у Дніпрі.
Про незаконне привласнення коштів жінка дізналася лише 28 березня 2023 року, коли повернулася в Україну та звернулася до каси банку. Хронологія подій наступна:
- 16 вересня 2022 року – з депозитного рахунку було списано 40 005,45 євро на картковий рахунок клієнтки;
- з 16 вересня по 18 листопада 2022 року – кошти були переведені на картки, відкриті без згоди власниці;
- з 4 жовтня по 25 листопада 2022 року – гроші були зняті готівкою в банкоматах Дніпра на суму, еквівалентну понад 1,5 млн гривень;
- 28 березня 2023 року – клієнтка виявила нульовий баланс і звернулася до банку;
- 30 березня 2023 року – Чернівецький районний відділ поліції ГУ НП у Чернівецькій області відкрив кримінальне провадження № 12023262020001204 за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство у великих розмірах).
АТ КБ “ПриватБанк” у відповідях від 4 квітня 2023 року відмовив у поверненні коштів, посилаючись на те, що заявка на розірвання депозиту надійшла через “Приват24” під авторизацією клієнтки. Банк стверджував: кошти переказані коректно, ПІН-код введено правильно, а отже, відповідальність за операції лежить на клієнтці. В інтересах “ПриватБанку” у касаційному провадженні виступав представник – адвокат Кирдан А. В. Позицію клієнтки представляв адвокат Усманов М. А.
Аргументи банку відхилив Верховний Суд
Касаційний цивільний суд у складі суддів Калараша А. А. (суддя-доповідач), Грушицького А. І. та Петрова Є. В. одноголосно встановив: банк не надав жодних доказів того, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла розголошенню конфіденційних даних або втраті платіжного інструменту. Суд підкреслив: сам факт авторизації в “Приват24” з використанням фінансового номера телефону клієнтки не є доказом її вини. Заява від 13 вересня 2022 року про закриття вкладу, на яку посилався банк, визнана неналежним та недопустимим доказом – вона не містить підпису клієнтки та не відповідає Правилам зберігання банківської таємниці, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267. Суд також врахував, що за умовами депозитного договору будь-які операції мали проводитися виключно при пред’явленні паспорта, договору та електронної ощадної книжки – жодної з цих вимог банк не дотримався.
Верховний Суд, відхиляючи касаційну скаргу “ПриватБанку”, посилався на усталену судову практику:
- лише беззаперечні докази сприяння клієнтом втраті ПІН-коду чи іншої платіжної інформації є підставою для його цивільної відповідальності;
- саме банк відповідає за безпеку проведення електронних платежів – це принцип, закріплений у постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 922/4091/19;
- доводи касаційної скарги “ПриватБанку” зводяться до незгоди з оцінкою доказів, що не входить до повноважень касаційного суду відповідно до ст. 400 Цивільного процесуального кодексу України.
Шевченківський районний суд міста Чернівці під головуванням судді Танасійчук Н. М. задовольнив позов клієнтки ще 31 жовтня 2024 року. Чернівецький апеляційний суд у складі суддів Кулянди М. І., Одинака О. О. та Половінкіної Н. Ю. 19 лютого 2025 року залишив рішення чинним. Верховний Суд 2 липня 2026 року поставив у справі остаточну крапку – постанова набирає законної сили з моменту ухвалення і оскарженню не підлягає.
Схожі справи з депозитами ПриватБанку
Описана справа – не поодинока. Крадіжка депозитів через “Приват24” трапляється і з іншими клієнтами, які перебувають за кордоном. Так, у схожій справі жінка, яка постійно проживала в Італії, виявила, що з її депозитних рахунків у “ПриватБанку” знято 72 640 євро – операції також провели через банкомати на Дніпропетровщині. Луцький міськрайонний суд задовольнив позов клієнтки, встановивши, що банк не виявив належної обачності щодо ризику несанкціонованого доступу до рахунків.
Водночас суди не завжди стають на бік клієнтів. Своєчасне інформування банку про шахрайство є ключовим фактором при вирішенні таких спорів. У справі, де клієнт звернувся до банку лише наступного дня після списання 41 600 гривень з кредитки, суд відмовив у поверненні коштів: відповідальність за операції, здійснені до моменту повідомлення банку, закон покладає на самого клієнта. Тому юристи радять реагувати негайно – щойно виявлено підозрілі транзакції.