На старті банківських операцій з криптовалютою в росії спреди виявляться вищими, ніж на класичному крипторинку, але утримати націнку в 5–7% і більше на конкурентному ринку не вдасться. Таку думку висловила експертка з транзакційного банкінгу та платежів Вікторія Гольденберг.
За її оцінкою, ціну для клієнта зрештою визначатиме не бажання банку заробити, а вартість ліквідності, готовність самого клієнта переплачувати за регульований контур та різниця з вартістю звичних фіатних каналів переказів.
Чому спреди спочатку будуть високими, а потім знизяться
Гольденберг очікує підвищені спреди на старті: банкам потрібно закласти в ціну вартість ліквідності, комплаєнсу, хеджування та нової інфраструктури. В окремих продуктах націнка легко може скласти кілька базисних пунктів.
При цьому експертка не вважає стійкими спреди в 5–7% і вище на конкурентному ринку. За її словами, з появою кількох банків та інших регульованих учасників маржа має знижуватися досить швидко.
Сам спред, найімовірніше, сформує ринок, а не регулятор. Він складатиметься з глобальної ціни криптоактиву плюс вартість ліквідності, хеджування, інфраструктури та маржі конкретного банку.
Банк росії, як зазначає Гольденберг, регулюватиме насамперед правила доступу, склад учасників та інфраструктуру ринку, а не встановлюватиме конкретні котирування на купівлю та продаж. Тому в різних банках націнка може суттєво відрізнятися.
Всередині окремого банку спред залежатиме від кількості активних користувачів продукту, обсягу реальної користувацької ліквідності у стакані та вартості ліквідності самого банку, яка знадобиться на балансах у значному обсязі. Вартість інфраструктури та юридичну конструкцію банку експертка відносить до другорядних факторів.
Хто виграє конкуренцію за користувача
На думку Гольденберг, виграє той, у кого більший бюджет на маркетинг та вища готовність ризикувати заради домінуючої позиції в новій економіці. Йдеться при цьому не лише про кваліфікованих інвесторів.
Що більше буде постачальників ліквідності та конкуренції між банками, то ближче ціни будуть до ринкових. За оцінкою експертки, механізм у цьому сенсі нагадуватиме радше валютний ринок, аніж продукт з адміністративно встановленим тарифом.
Масовий клієнт за саме слово «банк» наразі платити не готовий. Гольденберг пов’язує це з рівнем стресу роздрібної аудиторії з 2022 року: російський користувач погоджується на багато сценаріїв, щоб закрити свою потребу, крім одного — невиправдано високої вартості послуги.
Інша картина у заможних клієнтів. Великий капітал продовжує переміщатися між країнами, і при середньому чеку в 3–5 млн рублів людина готова платити за швидкість, прозорість та відсутність проблем. Кому такий клієнт віддасть перевагу — власному бухгалтеру чи російському банку, — Гольденберг вважає це питання риторичним.