Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України розширила перелік забороненого програмного забезпечення та комунікаційного обладнання. Відтепер він налічує 1564 позиції, що на 223 більше, ніж було раніше.
Про це повідомили в Держспецзв’язку. До оновленого списку увійшли продукти низки компаній, що перебувають під санкціями.
Що додали до нового переліку
Як повідомили в Держспецзв’язку, підготовкою оновлень займався Департамент державного контролю у сфері захисту інформації та кіберзахисту. Фахівці аналізують актуальні та нові рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), а також програмні продукти й обладнання, пов’язані з особами, щодо яких застосовано санкції.
До переліку внесли:
- програмні платформи компанії ТОВ «Група компаній «Іннотех», зокрема банківські, фінтех-, корпоративні, аналітичні, інтеграційні, хмарні та інфраструктурні рішення;
- серверне та клієнтське програмне забезпечення для відеоконференцзв’язку й корпоративних комунікацій компанії ТОВ «Труконф»;
- геоінформаційне програмне забезпечення та комплекси для моделювання, розрахунку та диспетчеризації інженерних мереж компанії ТОВ «Політерм»;
- продукти лінійки Zulu, зокрема ZuluGIS, ZuluServer, ZuluNetTools, веб- і мобільні компоненти, а також модулі для роботи з тепловими, водопровідними, каналізаційними, газовими та паровими мережами;
- спеціалізоване програмне забезпечення та інформаційні системи ФДБУ «Авіаметтелеком Росгідромету», а також програмні продукти ФДУП «Космічний зв’язок» і АТ «Амтел-Зв’язок».
У Держспецзв’язку зазначили, що ця робота спрямована на своєчасне оновлення переліку та мінімізацію ризиків використання програмного забезпечення й обладнання підсанкційних виробників у державному секторі.
Що відомо про перелік забороненого ПЗ та комунікаційного обладнання
У травні 2025 року Держспецзв’язку анонсувала роботу над проєктом постанови Кабінету Міністрів України про створення такого реєстру. Тоді в службі пояснювали, що попри санкції РНБО, деякі державні органи продовжували користуватися російським або підсанкційним програмним забезпеченням через відсутність єдиного обов’язкового переліку. Цю прогалину мав закрити закон №4336-ІХ про кіберзахист державних ресурсів, який зобов’язав держоргани не використовувати програмне забезпечення з майбутнього реєстру.
Запуск переліку також є частиною реформи кіберзахисту в межах Ukraine Facility Plan та наближення України до стандартів Європейського Союзу, зокрема директиви NIS2.
Заборона на використання програм із переліку поширюється на:
- об’єкти критичної інформаційної інфраструктури;
- системи, де обробляються державні інформаційні ресурси;
- системи зі службовою або таємною інформацією.
Це означає, що заборона стосується насамперед державних органів, держпідприємств, органів місцевої влади та критичних сервісів.
Як працює перелік
У жовтні 2025 року уряд затвердив порядок формування та ведення реєстру. Його веде Адміністрація Держспецзв’язку в електронній формі. Сам перелік є відкритим і безкоштовним, публікується на сайті служби та на порталі відкритих даних.
До переліку вносять програмне забезпечення та обладнання:
- на підставі українських санкцій;
- міжнародних санкцій за повідомленням Міністерства закордонних справ України;
- за рішенням суду.
Оновлення переліку відбувається протягом кількох робочих днів після введення санкцій або отримання відповідної інформації.