Антимонопольний комітет України (АМКУ) пропонує Кабінету Міністрів переглянути податкове навантаження на ринку нафтопродуктів як частину заходів державного реагування на кризові явища.
«Україна не може впливати на світові ціни, але регулювання податкового навантаження перебуває в межах повноважень держави, звісно, з урахуванням воєнного стану та наслідків ворожих обстрілів для економіки», – ідеться в повідомленні АМКУ за результатами засідання 6 серпня.
За останні місяці комітет вивчив іноземний досвід реагування на ціни нафтопродуктів в умовах кризи. Виявилося, що механізми конкурентного законодавства не вирішують проблеми подорожчання, тоді як зниження цін у багатьох країнах досягається шляхом тимчасового перегляду податкового режиму.
На думку АМКУ, потребують вдосконалення механізми податкової політики щодо імпортованих нафтопродуктів у періоди різкого зростання світових цін. Це може бути тимчасове коригування окремих податкових складових ціни пального, щоб мінімізувати негативний вплив кризових явищ на конкуренцію та функціонування ринків.
Комітет також вважає доцільним удосконалення механізму оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних запасів нафтопродуктів.
АМКУ пояснив, що половину роздрібної ціни пального становить його закупівельна вартість, а понад 40% – податок на додану вартість (ПДВ) та акциз. Під час кризи, що почалася в лютому 2026 року, світові ціни на світлі нафтопродукти зросли більш ніж на 100%, що суттєво вплинуло на роздрібні ціни на бензин та дизпаливо.
Суттєве зростання митної вартості з початку весни призвело до відповідного зростання ПДВ, оскільки він розраховується у відсотковому відношенні до митної вартості пального та акцизу.
«За різких коливань (насамперед зростання) світових цін така модель оподаткування неминуче посилює фінансове навантаження на учасників ринків, а зрештою перекладається на споживачів, які сплачують ці податки, включені в кожний літр пального на АЗС», – наголосив АМКУ.
Крім того, зобов’язання суб’єктів ринку формувати та зберігати мінімальні запаси нафтопродуктів створюють додатковий фінансовий тиск, що також впливає на зростання кінцевої ціни для споживача.
Комітет зазначає, що одночасне зростання закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може звужувати можливості учасників ринку для конкуренції (насамперед за ціною), створювати потребу в нарощуванні оборотного капіталу та непропорційно впливати на компанії з різними фінансовими можливостями. Це може обмежити здатність окремих операторів АЗС, особливо невеликих, ефективно конкурувати.
«Серед можливих наслідків такого обмеження – послаблення конкурентного тиску, вихід з ринків окремих учасників та підвищення рівня концентрації на відповідних ринках», – резюмував АМКУ.
Раніше експерти ринку пального, зокрема засновник Prime Group Дмитро Льоушкін, припускали, що уряд може відреагувати на чергове подорожчання пального (що почалося з середини липня) через кешбек, зниження податків та акцизів або державне регулювання цін.
Однак, опитані на початку серпня мережі АЗК не повідомляли про будь-які ініціативи уряду в цьому напрямку.
З 20 березня по 31 травня в Україні діяла програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий інструмент у відповідь на зростання світових цін на нафтопродукти через ситуацію на Близькому Сході. За даними Мінекономіки, програмою скористалися 2,3 млн українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин і 5% на скраплений газ.
За даними міністерства, 91% користувачів програми – власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.