>
Фото: https://bank.gov.ua
Українські фінансові установи передбачають подальше розширення кредитних портфелів для бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців. Зокрема, у третьому кварталі очікується збільшення зацікавленості у всіх категоріях корпоративних та роздрібних позик, згідно з результатами дослідження Національного банку України (НБУ).
Проте, ці прогнози стали менш оптимістичними: зважений показник відповідей щодо збільшення кредитного портфеля підприємств знизився до 38,2% порівняно з 72,2% у першому кварталі 2026 року, а для населення – до 38,9% з 65,1%.
Банки прогнозують помірне покращення якості корпоративного кредитного портфеля в наступні 12 місяців: зважений показник відповідей склав 7,3% проти 7,1% за попередній квартал. Водночас, четвертий квартал поспіль респонденти очікують погіршення якості кредитів для фізичних осіб, хоча відповідний зважений показник став менш негативним – “мінусові” 16,3% проти “мінусових” 17%.
Фінансові установи також очікують збільшення обсягів депозитів як від бізнесу, так і від населення. Зважений показник щодо очікуваних змін у депозитах корпоративного сектора зріс до 53,7% з 50,7%, досягнувши найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення. Для населення цей показник збільшився до 53,8% з 53,3%.
У другому кварталі спостерігалося зростання попиту бізнесу на кредити: загальний зважений показник відповідей збільшився до 35,5% з 34,4% у січні-березні, також досягнувши найвищої позначки від початку повномасштабного вторгнення.
Найбільш суттєво зріс попит на довгострокові кредити – до 35,4% з 24,6%. Попит на позики для малого та середнього бізнесу (МСП) зріс до 24,7% з 23,8%, а на позики для великих компаній також збільшився, проте менш активно, ніж у попередньому кварталі: зважений показник знизився до 26,9% з 34%.
Банки назвали основні причини зростання корпоративного попиту: необхідність капітальних вкладень та покриття оборотного капіталу. У третьому кварталі очікується подальше зростання попиту на всі види бізнес-кредитів, особливо на довгострокові.
Попит з боку населення у другому кварталі також продемонстрував зростання як щодо іпотечних, так і щодо споживчих кредитів. За оцінками банків, попит на споживчі позики зростає з другого кварталу 2023 року, а на іпотеку – з початку 2025 року.
У липні-вересні респонденти очікують подальшого підвищення попиту домогосподарств на кредити, переважно на іпотечні. Деякі великі банки відзначили зниження вартості позик та покращення перспектив на ринку нерухомості як ключові фактори зростання іпотечного попиту.
Кредитні стандарти для корпоративного сектору в другому кварталі загалом майже не зазнали змін: зважений показник відповідей склав 1,7% проти “мінусових” 2,9% у попередньому кварталі. Щодо МСП, стандарти стали м’якшими, але менш суттєво, ніж у січні-березні: “мінусові” 3,3% проти “мінусових” 25,2%.
У третьому кварталі банки загалом не планують коригувати стандарти корпоративного кредитування, але очікують їхнього пом’якшення для позик МСП.
Рівень схвалення заявок від бізнесу у другому кварталі загалом залишився стабільним: зважений показник відповідей склав 0% проти 12,6% за попередній квартал. Однак, для МСП він становив 13% проти 24,4%, що пов’язано з можливістю окремих банків надавати їм більші обсяги позик.
Для домогосподарств банки у другому кварталі пом’якшили стандарти як для іпотечних, так і для споживчих позик. Для іпотеки зважений показник відповідей знизився до “мінусових” 14,9% з нульового рівня, а для споживчих кредитів склав “мінусові” 21,5% проти “мінусових” 23,1% кварталом раніше.
Конкуренція між банками залишалася основним чинником послаблення стандартів споживчого кредитування. Для іпотеки додатковими стимулами стали очікування щодо загальної економічної активності та перспектив ринку нерухомості.
Також у третьому кварталі банки очікують подальшого пом’якшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих кредитів.
Рівень схвалення заявок домогосподарств у квітні-червні зріс. Банки повідомили про зниження ставок, збільшення сум та термінів споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення заставних вимог до неї.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча оцінки щодо МСП схилялися до низького рівня. Боргове навантаження домогосподарств залишалося низьким.
У другому кварталі банки зафіксували зростання кредитного, валютного ризиків та ризику ліквідності. Зважений показник відповідей щодо кредитного ризику зріс до 30,3% з 24,9% за попередній квартал, щодо валютного ризику склав 14,5% проти 21,3%, ризику ліквідності – 8,4% проти 18,8%, тоді як процентний та операційний ризики суттєво не змінилися.
Водночас, у третьому кварталі респонденти очікують посилення передусім валютного та кредитного ризиків.
Дослідження проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів 25 банків, чия частка в загальних активах банківської системи становила 96%.