Більшість членів Комітету з монетарної політики (КМП) Національного банку України (НБУ) прогнозують подальше підвищення облікової ставки у 2026 році. Такий прогноз зумовлений переважанням проінфляційних ризиків у короткостроковій перспективі, свідчать підсумки дискусії, оприлюднені у понеділок.
На цьому засіданні 9 з 11 членів КМП висловилися за підвищення ставки до 15,5% з 15%, тоді як двоє виступили за її збереження.
“Одразу кілька членів КМП зауважили, що у разі інертної позиції НБУ інфляція може не тільки доволі швидко повернутися на двознаковий рівень, але й закріпитися на ньому”, – зазначається у повідомленні.
Прихильники липневого підвищення ставки наголошували на посиленні фундаментального цінового тиску та проінфляційних ризиків. Базова інфляція у червні прискорилася до 8,1% у річному вимірі та помітно перевищила прогноз регулятора. Загальна ж інфляція, завдяки сезонному розширенню пропозиції сирих продуктів, сповільнилася до 7,2%.
На їхню думку, підвищення ставки повинно підтримати привабливість гривневих активів та стійкість валютного ринку, а також обмежити ризики погіршення інфляційних очікувань.
Серед основних проінфляційних чинників члени КМП назвали подальше зростання виробничих витрат і зарплат на тлі дефіциту кадрів, розширення бюджетних стимулів, вторинні ефекти від подорожчання пального та попереднього послаблення гривні, а також наслідки російських атак на бізнес і логістику та війни на Близькому Сході.
Один із членів КМП вважав, що вибір мав бути не між збереженням і підвищенням ставки, а між її збільшенням на 0,5 відсоткового пункту (в.п.) та більш значним кроком. Зрештою він підтримав підвищення на 0,5 в.п., зокрема, через можливий тимчасовий дезінфляційний вплив проблем з експортом агропродукції після руйнування портової інфраструктури.
Учасники дискусії також звернули увагу на ризик затягування війни на Близькому Сході. За базовим прогнозом Нацбанку, прямі та вторинні ефекти цього чинника додадуть до річної інфляції у 2026 році 1,7 в.п. У разі збереження цін на нафту вище $100 за барель до кінця року внесок може зрости приблизно до 3 в.п.
Окремо члени Комітету наголошували на ризиках для валютного ринку через значне розширення дефіциту бюджету, підвищений попит на імпорт для оборонно-промислового комплексу та наслідки зовнішніх шоків. Один із учасників дискусії зазначив, що підвищення облікової ставки спрямоване, зокрема, на захист міжнародних резервів.
Двоє членів КМП, які виступили за збереження ставки на рівні 15%, вважають поточну жорсткість монетарної політики достатньою для поступового повернення інфляції до цілі 5%.
Серед дезінфляційних чинників вони назвали можливе збільшення внутрішньої пропозиції зерна через ускладнення його експорту, а також стримування економічної активності й темпів зростання зарплат унаслідок російських атак.
Один із них також зазначив, що підвищення ставки на 0,5-1 в.п. не матиме суттєвого впливу на фінансові умови та виконуватиме переважно сигнальну функцію. Потреби в ній наразі немає через відносно стійкі інфляційні очікування та привабливість гривневих активів.
Кілька членів КМП, на відміну від більшості, очікують, що баланс ризиків для прогнозу інфляції на найближчий рік буде зміщений донизу, тому додаткового посилення процентної політики не знадобиться.
Члени Комітету також підтримали поетапну модернізацію операційного дизайну процентної політики. На першому етапі НБУ замість повного задоволення заявок банків на тримісячні депозитні сертифікати проводитиме раз на два тижні процентні тендери з оголошеним обсягом їх розміщення за ставкою не вище рівня “облікова ставка + 3,5 в.п.”.
За оцінкою учасників дискусії, такий механізм має зберегти стимули банків конкурувати за строкові гривневі заощадження та водночас спонукати їх активніше управляти власною ліквідністю.
Як повідомлялося, 30 липня правління НБУ підвищило облікову ставку на 0,5 в.п. – до 15,5% річних. До цього регулятор утримував її на рівні 15% із кінця січня 2026 року.