>
Фото: https://www.facebook.com
Число нездійснених вчасно показників Плану України, з якими пов’язана фінансова допомога Європейського Союзу в рамках програм Ukraine Facility та частково Ukraine Support Loan, невпинно зростає, досягнувши сукупної “вартості” 7,35 млрд євро, як зазначається у липневому Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від консорціуму аналітичних центрів RRR4U.
“Невиконані зобов’язання за показниками – це доволі болюча тема: їх накопичується все більше, і на даний момент це може коштувати нам близько 7,4 млрд євро”, – повідомила під час презентації Моніторингу експертка проєктів DiXi Group Альона Корогод.
Згідно з презентацією, наразі залишаються невиконаними 8 зобов’язань на 2025 рік загальною “вартістю” 1,93 млрд євро. Серед них – зміни до законодавства щодо державної служби (законопроєкт № 13478-1); проведення наступної Національної оцінки ризиків; оцінка та, за необхідності, коригування для розмежування PSO від не-PSO у державних компаніях (№ 13620); скасування мораторію на закон про державну допомогу (№14345); вдосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювану енергетику (№ 14271); призначення оператора ринку електроенергії та визначення спеціального статусу НКРЕКП.
Окрема увага Корогод була приділена показнику 4.3, що стосується збільшення штату ВАКС. Терміни його виконання прострочені вже понад рік, що створює ризик безповоротної втрати фінансування у розмірі 280 млн євро.
Водночас, колишній віцепрем’єр з питань європейської інтеграції Тарас Качка висловив запевнення, що ці кошти будуть отримані. Він зазначив, що виконання цих зобов’язань вже триває, а затримки мали об’єктивні причини, зокрема, через завищені вимоги до відбору, узгоджені донорами.
За словами експертки DiXi Group, з першого кварталу 2026 року не виконано 4 показники на загальну суму 2,3 млрд євро. Це включає: запуск та використання інформаційної системи управління людськими ресурсами; законодавство щодо спрощених процедур банкрутства для ММСП (№ 15024); впровадження прозорого відбору прокурорів на керівні посади (№ 15343); та Стратегію впровадження принципів циркулярної економіки й план заходів для її реалізації.
Корогод уточнила, що інформаційна система управління людськими ресурсами вже функціонує, але необхідно переконатися у повному виконанні цього показника. Законодавчі проєкти підготовлені, проте потребують ухвалення. Щодо Стратегії циркулярної економіки, то проєкт документа вже пройшов громадські обговорення, але ще не затверджений.
Також у першому кварталі 2026 року існував показник 9.3 щодо розподілу повноважень між рівнями публічного управління, який згодом було перенесено.
“Переходячи до більш актуальних питань. Другий квартал 2026 року також завершився, і тут ми маємо щонайменше сім невиконаних показників, які наразі коштують нам 3,12 млрд євро”, – продовжила експертка.
Вона зазначила, що, крім цього, є ще чотири інвестиційні показники: в освіту від 300 млн євро, в охорону здоров’я від 200 млн євро, на житло для ветеранів від 200 млн євро, та 5% грантової підтримки на відбудову громад. Однак, тривають дискусії щодо коректного обліку їх виконання.
Провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій додала, що ситуацію з виконанням показників погіршила зміна уряду, оскільки всі урядові законопроєкти, які не пройшли перше читання, були відкликані, хоча внесення деяких з них було умовою Плану України.
“Насправді, якщо поглянути на карту (виконання показників), ситуація виглядає дуже, дуже сумною. Адже, згадуючи наші перші Моніторинги виконання, всі показники були зеленими, тобто виконані вчасно. Згодом почали з’являтися трохи жовті – виконані із затримкою. Зараз же карта схожа на ялинку: тут просто різнокольорові всі ці елементи”, – констатувала Корогод.
Бетлій наголосила, що таке накопичення невиконаних показників є небезпечним, адже в третьому-четвертому кварталах поточного року необхідно виконати ще близько півсотні показників. Їх кількість зросла у зв’язку з новим фінансуванням за Ukraine Support Loan у розмірі 8 млрд євро цього року.
Корогод нагадала, що під час перегляду Плану України, який завершився наприкінці липня, було додано 27 показників, 10 з яких потребуватимуть законодавчих рішень. Загальна їх кількість зросла до 173 зі 146.
“Усі фінальні реформи мають бути завершені до третього кварталу 2027 року, оскільки Україна ще має відзвітувати за виконання реформ останнього кварталу і встигнути отримати фінансування до завершення 2027 року”, – зазначила експертка DiXi Group.
Однак, Тарас Качка, призначення якого представником України в ЄС очікується найближчим часом, закликав не драматизувати ситуацію та висловив упевненість, що всі зобов’язання будуть виконані.
“Якби світ прислухався до експертів, ми б вимерли, як динозаври. Тому що ваша перспектива завжди скептична: там пропустили, там щось не вийшло, ще щось… Все буде добре, бо так було і раніше”, – зазначив колишній віцепрем’єр.
Він наголосив, що всі показники до цього були виконані, і все фінансування від ЄС отримане, оскільки завжди вдавалося домовитися та узгодити спірні моменти.
“І в цьому сенсі ми нічим не відрізняємось від жодної держави-члена Європейського Союзу. Тому що в них логіка така сама: механізм фінансування – це завжди гроші в обмін на реформи, і завжди є певне оновлення, калібрування, що працює, а що ні”, – пояснив Качка.
“Насправді, весь попередній досвід свідчить про те, що якими б не були дедлайни та складні показники, вони все одно виконуються. Навіть якщо з певним запізненням, але по суті вони виконуються”, – підсумував він.