Нові «лякалки» від Гетманцева: чи станеться колапс соцвиплат без грошей МВФ
Фото: glavcom.ua
Виглядає так, ніби залякувати своїх громадян – це одна з улюблених розваг представників українського уряду. Можна подумати, в державі вже майже чотири роки йде повномасштабна війна, міста перебувають під щоденними інтенсивними обстрілами, люди по декілька діб сидять без електрики, води та опалення – чим їх ще можна настрахати? Але голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев дуже винахідливий.
Його твердження про те, що Україна ризикує залишитися без міжнародного фінансування, що може призвести до припинення соціальних виплат вже найближчими місяцями, вмить розійшлася у ЗМІ. Особливо вона припала до душі російським сайтам, котрі передрукували «радісні новини» безліч разів.
Але чи дійсно все настільки критично і чи справді нам так необхідні кошти МВФ? У цих питаннях оглядачка Коротко про розбиралася разом з фахівцями.
На порозі краху?
Коментуючи ймовірний зрив програми надання кредитів Міжнародним валютним фондом, голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в ефірі телемарафону заявив, що «ми на порозі фінансового краху».
За його словами, якщо умови програми не дотримуються, траншу не буде. А всі наслідки цього впадуть на плечі звичайних людей.
Під «наслідками» Гетманцев має на увазі замороження соціальних виплат. До речі, про це голова фінансового комітету наполегливо застерігає вже другий місяць поспіль. І продовжує говорити, що МВФ вимагає від України конкретних рішень та ухвалення законів (структурних маяків), без чого транші не будуть надані.
Разом з тим ми неодноразово писали: Міжнародний валютний фонд жодних вимог не ставить. Єдине, що цікавить МВФ, – своєчасне повернення боргів. А як саме держава планує це забезпечити – то її проблеми.
Експерти невпинно роз’яснюють: міфічні «вимоги МВФ» – це не що інше, як приховані під них «забаганки» нашого рідного уряду. Українська влада вже давно звикла ухвалювати резонансні закони, збільшувати тарифи та податки, підвищувати пенсійний вік і так далі, прикриваючись нібито вимогами ненаситного фонду. Це дуже зручно, оскільки таким легким поясненням можна зупинити будь-яке невдоволення громадян.
Тому, що ж «вимагає» МВФ цього разу?
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев відомий своєю винахідливістю способів відйому грошей в населення. Фото: facebook.com/d.getmancev
«Вся річ у ФОПах»
Як з’ясовується, «апетити» чималі.
По-перше, говорить аналітик Данило Монін, йдеться про податки з продажу старих речей. Крім того, законотворці вигадали, що податкова отримуватиме дані про всі транзакції, незалежно від їх розміру. Детально про це ми писали тут.
По-друге, податок на посилки з-за кордону, який, за словами аналітика, зробить імпорт приблизно на 30% дорожчим.
І, звичайно, ПДВ для ФОП, який Монін називає «вбивством» підприємців. І говорить, що головна мета усіх цих нововведень – ще глибше залізти в гаманці українців.
Сам голова комітету ВР назвав детінізацію ринку підакцизних товарів пріоритетом парламенту на 2026 рік. За словами Гетманцева, обсяг недоотриманих податків через тіньові схеми в Україні становить понад трильйон гривень, а ключовими проблемами вітчизняної економіки залишаються контрабанда, зарплати в конвертах та маніпуляції з ПДВ через подрібнення великого бізнесу на мережі ФОП.
Як приклад Гетманцев неодноразово наводив схеми в ритейлі, де на касах видають декілька чеків: один за алкоголь на загальній системі, а інший – через ФОП. На переконання голови комітету, це дає таким підприємствам неправомірну перевагу в 7-20% за рахунок несплаченого ПДВ.
«Нескінченна гра»
Експерти, опитані Коротко про, говорять, що МВФ дасть Україні цього року в кращому випадку 2 млрд доларів, при цьому нам доведеться виплатити близько 2,5 млрд боргів (тіло плюс відсотки).
– Це мінусовий результат, як на мене, така співпраця не потрібна взагалі, – прокоментував Данило Монін.
Зараз великої потреби в коштах МВФ немає, погодився президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Гроші там невеликі, використання обмежене.
– Щодо введення податків для ФОП, є різні погляди, – зауважив економіст у розмові з Коротко про. – Є велика частина людей, котрі проти, і щоб здолати це лобі, нам розповідають, що залишимося без грошей. Через ФОП сьогодні дійсно відмивається величезна кількість грошей, і введення ПДВ може це зупинити.
– На мою думку, співпраця з МВФ зараз має суто іміджевий характер, – підсумував Охрименко. – Євросоюз надає Україні значно більше і без будь-яких вимог. Та й взагалі більшість грошей МВФ йдуть на погашення старих кредитів від того ж МВФ. Це якась нескінченна гра: беремо новий кредит, гасимо старий. Навіщо та скільки це триватиме? Відповідей немає.
Водночас аналітик Андрій Шевчишин нагадує, що українська економіка тотально залежить від зовнішнього фінансування. Тому будь-які зміни обсягів чи термінів надходження допомоги можуть бути критичними. І зараз активно обговорюється ризик кредиту МВФ саме у прив’язці до допомоги ЄС.
– Важливо сказати, що прямої умови ЄС співпрацювати з МВФ для отримання 90 млрд євро немає, – підкреслив Шевчишин. – Однак для виділення коштів ЄС зазвичай спирається на оцінки МВФ та стратегію розвитку України, яка має бути узгоджена з МВФ. Тобто, хоча юридично немає прямої вимоги, фактично без нової програми МВФ отримання грошей від Євросоюзу у 2026 році опиниться під питанням або буде обмежене.
До речі, додає експерт, в останньому інфляційному звіті НБУ був максимально оптимістичним щодо досягнення всіх домовленостей та отримання коштів. Проте нова програма з МВФ залишається «підвішеною». Депутати не готові голосувати за раніше узгоджені урядом та фондом законопроєкти.
– Самі по собі 8,1 млрд доларів за новою програмою МВФ на 4 роки не є критичними для України, – резюмував Андрій Шевчишин. – Але консультації та аудит фонду – це якір та магніт для інших надходжень. Йдеться про ризики своєчасності та достатньої зовнішньої допомоги. Разом з тим у будь-якому разі фінансового краху не станеться – запаси у нас є.