“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національна банківська установа України (НБУ) ініціює запровадження обов’язкового маркування кожної фінансової транзакції відповідним показником ризику: низький, помірний чи високий. Такі операції, що класифікуються як високоризикові, будуть автоматично припинені до уточнення обставин та отримання згоди від клієнта, як зазначено у проекті регуляторної постанови.
Транзакції з низьким ступенем ризику будуть виконуватися автоматично. Ті, що мають середній ризик, можуть бути призупинені для підтвердження користувачем або для аналізу співробітниками компанії, що надає платіжні послуги. Визначення критеріїв для кожного рівня ризику буде покладено на самі фінансові організації, які зафіксують їх у своїх внутрішніх положеннях.
Запропонований проект спрямований на встановлення уніфікованих підходів до відстеження та узгодження платіжних операцій, що є частиною системи управління операційними ризиками. Надавачі платіжних послуг зобов’язані будуть здійснювати безперервний моніторинг, а звірку фінансових транзакцій – щоденно.
У разі виникнення технічних перешкод або інших обставин, що унеможливлюють моніторинг, установа повинна буде здійснювати платежі лише за умов, коли такий контроль є можливим. Про інциденти високого рівня критичності установа муситиме негайно повідомляти НБУ, але не пізніше ніж через годину після їх виявлення.
Система моніторингу платежів має бути націлена на виявлення нетипових, неприйнятих, помилкових та некоректних операцій. Важливо зазначити, що це не замінюватиме фінансовий моніторинг, спрямований на боротьбу з відмиванням доходів та фінансуванням тероризму.
Для виявлення незвичних операцій компанії, що надають платіжні послуги, зможуть задіювати моделі, засновані на штучному інтелекті та технологіях машинного навчання. При використанні таких систем, установи повинні забезпечувати постійне оновлення моделей та регулярне введення нових даних.
До ознак нетипової активності проект відносить, зокрема, реєстрацію великої кількості рахунків або випуск платіжних інструментів, накопичення однотипних операцій, незвичні суми та надмірну частоту грошових переказів. Як приклад наведено ситуацію, коли менш ніж за 60 хвилин надходить понад 10 поповнень.
Надавачі платіжних послуг муситимуть підтримувати список клієнтів, чиї операції вимагають підвищеної уваги. До цього списку включатимуться фізичні особи, які делегували право управління своїм рахунком третім сторонам, торгові точки, що порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також отримувачі, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному їм коду категорії торговця.
Дані з такого списку зберігатимуться протягом одного року. Під час здійснення моніторингу, надавачі матимуть змогу розглядати встановлення користувачам обмежень на проведення операцій, лімітів на кількість платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків, згідно з умовами договорів та внутрішніми нормами.
Проект також передбачає заходи для боротьби з міскодингом – невідповідністю фактичної діяльності отримувача присвоєному йому коду категорії. Еквайри повинні будуть проводити перевірку діяльності отримувачів, аналізувати платіжні потоки та їх несподівані зміни, а також досліджувати інформацію на веб-сайтах, у соціальних мережах, чат-ботах та додатках.
Окремі етапи моніторингу можуть бути делеговані процесинговій компанії на умовах аутсорсингу, проте загальна відповідальність залишатиметься за основним надавачем платіжних послуг. Залучена компанія не матиме права самостійно зупиняти та аналізувати нетипові операції, приймати рішення щодо їх виконання, вносити зміни до правил або встановлювати маркери ризику.
Вимоги будуть застосовуватися до банківських та небанківських фінансових установ, за винятком малих платіжних компаній. Після затвердження постанови, їм буде надано 90 днів з моменту її набрання чинності для приведення своєї діяльності у відповідність до нових регуляцій.
Центральний банк приймає зауваження та пропозиції щодо проекту до 31 липня 2026 року включно.
За оцінками Національного банку, впровадження нових вимог не передбачає додаткових витрат для громадян. Однак, учасники ринку можуть зіткнутися з додатковими витратами у випадку залучення сторонніх організацій для здійснення моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.