“>
Основні виклики, що вимагають негайного вирішення новим очільником уряду та його командою щодо вітчизняної промисловості, полягають у ситуації з бронюванням співробітників, підготовці до зимового періоду, зокрема щодо дефіциту та вартості електроенергії, а також у продовженні існуючих програм підтримки в рамках ініціативи “Зроблено в Україні”, вважає генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов.
“Одним з ключових завдань є, безумовно, питання бронювання, адже до 1 вересня необхідно пройти верифікацію, і це першочергове питання для бізнесу, оскільки без належного кадрового забезпечення діяльність буде неможливою”, – прокоментував він інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
Іллічов додав, що промислові підприємства не мають труднощів із виконанням критерію щодо рівня заробітної плати для бронювання, оскільки більшість з них мають досить високі показники, що перевищують 26 тис. грн.
“Проте, наприклад, поки що не повністю зрозуміло, як функціонуватиме координаційний центр, який планується створити для верифікації. Час спливає, і, ймовірно, ми звернемося до уряду з проханням про продовження цього граничного терміну на місяць”, – повідомив керівник ФРУ.
Другим важливим викликом для нової виконавчої влади він визначив підготовку до зимового сезону, зокрема прогнозований дефіцит електроенергії та її вартість.
“Це один з головних запитів від промисловості – якою буде ціна на електроенергію. Уряд Свириденка запровадив кілька слушних нововведень, зокрема так звані “довгострокові контракти”, які дозволять бізнесу планувати витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший подібний аукціон з продажу електроенергії, і весь запропонований обсяг знайшов своїх покупців”, – зазначив він.
Іллічов також наголосив на необхідності збереження діючих програм підтримки промисловості у рамках загальнонаціональної платформи “Зроблено в Україні”.
“Ми вважаємо їх дуже ефективними: це і локалізація виробництва, і секторальна підтримка, як-от часткове відшкодування (25%, 15%) для покупців техніки та обладнання українського виробництва, грантові програми, завдяки яким багато компаній закупили виробниче устаткування, програма “5-7-9”, яка потребує подальшої трансформації – це важливий аспект. Отже, всю платформу “Зроблено в Україні” необхідно щонайменше зберегти та розвивати”, – підкреслив керівник ФРУ.
Серед пріоритетних завдань він також виділив питання, пов’язані з воєнними ризиками, вдосконаленням системи страхування та підтримкою зруйнованих підприємств, а також спрощенням доступу до фінансових ресурсів.
“Ми спостерігаємо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій становитимуть власні кошти підприємств, що на 20% більше, ніж у 2024 році. Іноземний капітал становить менше 1%. Таким чином, український бізнес є ключовим інвестором у країні, наші компанії продовжують будувати та розвивати виробництво, і для них також необхідні стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових ресурсів”, – повідомив Іллічов.
Він зауважив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, які демонструють непогані результати, проте більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестицій.
“Тому серед наших головних пріоритетів – ухвалення законопроєктів, розроблених Дмитром Кисилевським, щодо “капексів” (часткове відшкодування капітальних інвестицій через податки), які вже пройшли перше читання. Нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання зростання інвестицій. Це може бути також стовідсоткова амортизація основних засобів під час введення їх в експлуатацію”, – зазначив він.
Крім того, на думку Іллічова, необхідні зміни в політиці Національного банку, оскільки, на його погляд, він наразі стримує кредитування реального сектору економіки.
“Регуляторні норми, які наразі відповідають довоєнному стану, вимоги до позичальників – все це потребує змін, більшої гнучкості. Потрібна нова система кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, щоб бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма “5-7-9″ працює, але вона не призначена для великого бізнесу, тоді як один з найбільш успішних експортоорієнтованих секторів – це бізнес великих компаній”, – пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як збитки вітчизняного бізнесу від запровадження тарифних квот на металопродукцію з 1 липня та необхідність сплати за СВАМ-сертифікати вже з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні проблемних питань через поділ міністерств.
“Відбудеться реорганізація міністерств, і це може вплинути на процеси отримання дозволів та ліцензій, що може негативно позначитися на бізнесі. Тому ми очікуємо та наголошуємо, що в умовах війни необхідний максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок”, – резюмував керівник ФРУ.
Як було повідомлено, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та затвердила оновлений склад уряду.