Економічний дайджест: Менше імпульсивності в покупках та шоку для гаманця 23.07.2026 09:00 Укрінформ
Звичайний споживач під час війни діє більш раціонально. Сподіваємося, політики при оновленні уряду також
УРЯД КОРЕЦЬКОГО, АБО НОВІ «СТАРІ» МІНІСТЕРСТВА
Верховна Рада України 264 голосами затвердила новий склад Кабінету Міністрів. Оскільки понад дві третини урядовців (за винятком кандидатів від президента – міністра оборони та закордонних справ) отримали схвалення, Кабмін під керівництвом Прем’єр-міністра Сергія Корецького офіційно вважається сформованим.
Основні організаційні зміни в новому уряді, порівняно з попереднім кабінетом Юлії Свириденко, полягали в розділенні та реорганізації ключових міністерств, а також суттєвій перебудові їхніх функцій.
Найбільш значні трансформації відбулися в економічному блоці. Раніше єдине «триєдине» міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, яке очолював Олексій Соболєв, знову було розділено: аграрний сектор виділили в окреме міністерство, а до екологічного напряму додали сільське господарство. Отже, тепер функціонують відновлене Міністерство економіки та довкілля під керівництвом Олександра Кравченка та Міністерство аграрної політики та продовольства, яке очолив досвідчений фахівець у галузі агросектору Тарас Висоцький.
Масштабне Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (яке в уряді Свириденко очолював Олексій Кулеба) також припиняє існування як єдина структура. На його місці створено два окремі відомства: Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб (ВПО) під керівництвом Віталія Безгіна та Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, очолюване Миколою Калашником.
Експрем’єр Денис Шмигаль у складі уряду Корецького зберіг посаду першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики, що підкреслює пріоритетність енергетичного сектору напередодні зимового періоду. Здається, структура Кабміну стала менш громіздкою, більш прагматичною і, сподіваємося, більш стабільною та керованою.
МЕНШЕ ІМПУЛЬСИВНОСТІ, БІЛЬШЕ ПЛАНУВАННЯ
Що стосується життя звичайних українців, то можна констатувати, що епоха спонтанних покупок в Україні під час великої війни поступилася місцем періоду раціональних розрахунків. Перед тим, як відкрити гаманець або скористатися карткою, люди дедалі частіше ретельно оцінюють, як чергова покупка вплине на сімейний бюджет.
Згідно з результатами дослідження Deloitte Ukraine “Споживацькі настрої українців у 2025 році”, значна частина зароблених коштів, а саме 84% місячного бюджету, спрямовується на товари та послуги першої необхідності. За таких умов рішення про великі або “стратегічні” покупки все частіше потребують попереднього планування.
Одночасно зросла і споживча культура. Українці вже не сприймають рекламу на віру, тому для 34% опитаних ключовим фактором при прийнятті рішення про покупку є відгуки інших споживачів. Перед придбанням товару люди дедалі частіше не просто шукають потрібний предмет, а порівнюють його характеристики, вартість та досвід інших покупців.
Ця тенденція особливо помітна у сегменті товарів довготривалого користування – електроніки та побутової техніки, які кожен п’ятий українець купує онлайн (18% українців у 2025 році).
Оскільки такі придбання традиційно вимагають значних витрат, покупці звертають увагу не лише на сам товар, а й на зручність його оплати.
Ці зміни у споживчій поведінці також відображаються у банківській статистиці. За оперативними даними НБУ за червень, обсяг кредитів, наданих фізичним особам, з початку лютого до початку липня 2026 року збільшився з 350,9 млрд грн до 395,8 млрд грн. Це означає, що за п’ять місяців кредитний портфель для населення зріс майже на 45 млрд грн, або майже на 13%.
Таким чином, для українців фінансові інструменти стають не лише засобом отримання додаткового ресурсу, а й можливістю більш гнучко планувати власні витрати та бюджет.
ПОКУПКИ БЕЗ ШОКУ ДЛЯ ГАМАНЦЯ
У відповідь на цей запит споживачів, українські банки розробляють зручні цифрові сервіси, спрямовані на задоволення прагматичних потреб споживачів. Одним із таких інструментів є програма “Легка розстрочка” від Sense Bank, яка дозволяє купувати товари та послуги частинами, не сплачуючи всю суму одразу.
Програма призначена для власників кредитних карток банку і діє в широкій мережі магазинів-партнерів. Механізм сервісу максимально спрощений: покупець обирає товар в офлайн-магазині або на онлайн-платформі, повідомляє про намір скористатися розстрочкою або обирає цей спосіб оплати на сайті, після чого підтверджує операцію одним кліком у застосунку Sense SuperApp.
Ключові умови “Легкої розстрочки” від Сенс Банку:
● Термін: від 3 до 24 місяців.
● Фактична річна ставка: 0,01%.
● Сума покупки: від 500 грн до максимум 400 тисяч грн.
● Перший внесок: 0 грн (оформлення відбувається без початкових платежів).
Наприклад, при купівлі товару вартістю 6 000 грн терміном на 6 місяців щомісячний платіж становитиме рівно 1 000,03 грн. Таким чином, вартість покупки, фактично, розподіляється на пів року, що дозволяє уникнути різкого фінансового навантаження на сімейний бюджет.
Скористатися послугою можна з чинними кредитними картками банку, а також з новими картками Sense, ВИГОДА, Red 2.0, Red Cash, АТБ та Caméléon.
Проте, є важливий нюанс: умови програми стосуються виключно покупок за кредитні кошти. Якщо на картці є власні гроші клієнта, які повністю покривають вартість товару, розстрочка не активується.
Банк був зареєстрований Національним банком України 24 березня 1993 року за реєстраційним номером 158. Його чинна банківська ліцензія № 61 була переоформлена 5 жовтня 2011 року.
Підготувала Галина Тибінь
Реклама, відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 та Закону України №2849-IX від 31.03.2023