Дефіцит продуктів харчування та відмова від автомобілів: чим обернеться паливна криза

Фото: Frederic J. Brown / AFP via Getty Images

Енергетична криза посилюється: багато наслідків конфлікту в Ірані проявляться зі значним запізненням, але матимуть тривалий ефект. В першу чергу це позначиться на вартості їжі та бензину. Яка ситуація та прогнози щодо продовольства та транспорту — читайте в матеріалі Коротко про.

23 березня Дональд Трамп оголосив про припинення бомбардувань Ірану на 5 днів. Однак, Тегеран негайно заявив про відсутність будь-яких переговорів зі Сполученими Штатами. Незалежно від цього, експерти стверджують, що колапс у багатьох секторах вже розпочався. І подолати його за тиждень буде непросто.

Залишимося без авокадо і чаю: перші «жертви» на ринку продовольства

Першими постраждалими на продовольчому ринку стали вже готові сезонні товари — вони не можуть чекати.

Наприклад, у високогірних регіонах Танзанії зараз пік сезону збору врожаю найсмачніших авокадо, але ми можемо їх не отримати. Морські шляхи для транспортування заблоковані, а авіаперевезення стали дорожчими та збитковими.

Танзанійська асоціація садівництва повідомила:

«Судноплавні компанії призупинили прийом вантажних замовлень на всіх маршрутах і напрямках, включно з Європою, Близьким Сходом, Індією та Китаєм».

Тим часом у Момбасі, Кенія, склади переповнені чаєм, який за звичайних умов був би відправлений до країн Перської затоки або ключових ринків, таких як Пакистан, для обробки, купажування та пакування. Зараз виробники змушені погоджуватися на рекордні низькі ціни або взагалі не можуть реалізувати чай.

Але це поодинокі випадки — ми зможемо прожити на яблуках замість авокадо. Глобальна ж продовольча криза торкнеться всього світу, і України зокрема.

Дорога посівна — дорога пшениця

Ситуація проста — шалені ціни на паливо та величезний дефіцит добрив. До того ж, навіть дороге пальне ще потрібно здобути. Голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев заявив, що в Україні може виникнути дефіцит палива. Він пояснив, що така ймовірність існує, якщо бойові дії на Близькому Сході затягнуться.

«Україна перебуває сьогодні в двох надскладних обставинах. Перше — це війна, і ми повинні в першу чергу забезпечити паливом армію. Друге — це посівна, і ми повинні забезпечити посівну паливом, а вона потребує досить великих резервів», — зазначає голова фінансового комітету.

Тепер щодо добрив: приблизно третина світової торгівлі добривами здійснюється через Ормузьку протоку, яка наразі заблокована.

Ціни на азотні добрива, такі як сечовина, яка є найважливішим компонентом сільського господарства, зросли на 30–40% з початку конфлікту.

Заводи з виробництва добрив в Індії, Бангладеш та Малайзії приймають рішення про призупинення замовлень, скорочення виробництва або повне закриття через брак сировини.

Якщо конфлікт триватиме ще кілька тижнів, глобальні поставки продовольства будуть суттєво порушені, заявив Максимо Тореро, головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«Це вплине на посівні роботи… У світі скоротиться пропозиція сільськогосподарської продукції — основних зернових, кормів, а отже, і молочних продуктів та м’яса», — зазначив він.

Приблизно половина світового виробництва продуктів харчування здійснюється з використанням добрив, які в деяких країнах складають до 50% вартості виробництва зерна.

Подорожі транспортом і перевезення стають невигідними

Друга глобальна проблема після продовольства (адже їсти хочеться завжди) — це транспорт. З підвищенням вартості пального стає невигідно не лише пересуватися як пасажиру, а й заробляти на перевезеннях.

Це стосується навіть США, де за місяць ціни на пальне зросли на 32%. Цього виявилося достатньо, щоб в «одноповерховій Америці» почалася паніка: їздити з передмістя на роботу автомобілем стало занадто дорого. Потрібно шукати віддалену роботу або тимчасово проживати в місті протягом робочого тижня. Важкий вибір.

Сара, медсестра з Техасу, живе за 40 миль від клініки. За даними CNN Business, їй довелося переїхати жити у свій старий фургон на парковці лікарні, оскільки щоденні заправки стали їй не по кишені.

Водій-далекобійник Мігель Каведа розповів Wall Street Journal, що нещодавно витратив близько 1800 доларів на дизельне пальне за тиждень у дорозі, що приблизно на 40% більше, ніж він зазвичай платив до початку конфлікту з Іраном. Різке зростання цін на дизель підірвало прибуток Каведи та змінило його роботу: він почав шукати легші маршрути та уникати пагорбистих доріг, які споживають багато пального. Він також усвідомлює, що підвищення цін на паливо врешті-решт позначиться на цінах, які кінцеві споживачі сплачують за товари, які він перевозить — від шин до кавунів, — якщо його бізнес взагалі виживе.

Якщо ситуація така складна в США, то що говорити про менш заможні країни. Бангладеш скасовує заняття для студентів, Філіппіни залишають держслужбовців удома, в Єгипті жителі відмовляються від автомобілів.

В Індії взагалі — ні поїсти, ні покататися. Арджун, водій авторикші в Мумбаї, витрачає на пальне 75% свого заробітку. Він збільшив робочий день до 16 годин і почав пропускати обіди, щоб принести додому хоч якісь гроші, повідомляє The Times of India. Взагалі в Індії все складно. Через відсутність газу закриваються кафе. Кухарі стверджують, що справжню самсу та ще низку страв можна приготувати лише на газу.

Водночас Національна асоціація ресторанів Індії закликала ресторани економити пальне та шукати альтернативні способи приготування їжі. Наприклад, оптимізувати меню та надавати пріоритет стравам, що потребують меншої витрати пального. Також запропоновано як тимчасову альтернативу електричні прилади, такі як індукційні фритюрниці, рисоварки та конвекційні печі.

Але завершити хочеться на позитивній ноті.

Геть ліфти!

Найбільш креативно до економії підійшли в Бангкоку. У Таїланді державним службовцям наказали економити енергію, призупинивши закордонні поїздки та використовуючи сходи замість ліфтів.

А що? Практика, гідна наслідування. До того ж — чудово для кардіо!