Керівник НБУ Андрій Пишний визначив основні місцеві та всесвітні банківські тенденції, про які необхідно знати українським банкірам та їхнім клієнтам Фото Анастасія Мантач для Forbes Ukraine
Глава НБУ Андрій Пишний з різних кутів розглянув основні виклики, з якими неодмінно зіткнуться банки, включно з українськими. Які глобальні та місцеві зміни вже їх очікують?
Придбайте річну підписку на шість випусків Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви віддаєте перевагу якості, глибині та могутності реального досвіду, ця підписка саме для вас. В період акції Christmas sale діє дисконт 30% 🎁
Не перший рік я беру участь у нарадах керівників центральних банків. Це прекрасний простір для оцінки прогнозів і гіпотез. Тут народжуються тренди, які згодом задають правила діяльності.
У перспективі 2030 року бачу п’ять головних світових трендів.
Популярне Категорія Лідерство Дата 09 грудня Підкорювачі світу. Forbes Ukraine вперше згрупував перелік українців, що обіймають вищі управлінські позиції за кордоном. Хто вони і яким чином їм це вдалося?
1. Платформізація банківської діяльності. Переможуть ті, хто трансформується у відкриті платформи з API, інтегровані з нефінансовими послугами, навчиться коректно працювати з інформацією та формувати екосистеми. Банки змагатимуться не товарами, а можливістю втримати користувача всередині особистої платформи. Конкуренція переміщується від збуту товарів до організації взаємодій.
2. BigTech і перерозподіл прибутків. Звичайна модель отримання прибутку на кредитних маржах втрачає позиції. Збільшення відбуватиметься в сфері платежів, B2B2X-сервісів і партнерств із технологічними компаніями.
BigTech все більш наполегливо відбиратиме частину банківських доходів, особливо в платежах і даних. Сильні банки-платформи матимуть змогу інтегруватися в ці екосистеми, слабші ризикують стати бекендом і втратити прибуток.
Матеріали по темі
Категорія Рейтинги Дата Вчора 59 банків України: від «Привату» і «Ощаду» до регіональних гравців
3. Цифрові валюти центральних банків (CBDC). Це одночасно можливість і ризик. CBDC можуть удосконалити фінансову інфраструктуру, але і провокують ризики дезінтермедіації — коли клієнт взаємодіє безпосередньо з центробанком, а отже, банки можуть мати відтік капіталу.
МВФ та Банк міжнародних розрахунків БІС акцентують: все залежить від конфігурації CBDC (обмежень за сумами, відсоткової політики, моделі доступу). Запровадження цифрового євро може створити нові стандарти безпеки, AML/CTF, antifraud і технологічної сумісності.
Не дивлячись на ризик дезінтермедіації, банки залишаються необхідними як оператори гаманців, верифікатори клієнтів, постачальники AML/CTF-рішень і таке інше. Вони стають «посередниками нового покоління», а не зникають із процесу.
4. Регуляторний апгрейд. Фінансова система стає цифрозалежною, тому крім ліквідності особлива увага приділяється до операційної стабільності та оперативності реагування. Криза Silicon Valley Bank, збої в платіжних системах, атаки на банки показали регуляторам, як технологічні збої можуть викликати миттєві панічні відтоки. FSB (Financial Stability Board) підкреслює: необхідні нові стандарти кризового реагування, кіберстійкості й управління ризиками не тільки для банків, а й для небанківських організацій. Наступає епоха «технологічного нагляду» з акцентом на безпеку, AI-governance і контроль залежності від BigTech.
5. Людський капітал. Традиційні фінансові професії змінюються: зростає потреба у фахівцях, які розуміють ШІ, кіберризики, сталість і аналітику даних. ШІ не замінить людину, а розширить її, формуючи AI-augmented workforce. Банки перетворюються на технологічно-гуманні екосистеми, що потребують довіри, етики та високої цифрової культури. Триває світова боротьба за таланти: банки конкурують не заробітними платами, а культурою, гнучкістю та можливостями для професійного росту. Зростає роль емоційної стійкості, well-being і суспільної відповідальності. Перемагають ті, хто може поєднати аналітичний інтелект технологій з людським — етичним, емоційним і адаптивним.
Україна: держбанки, нагляд, віртуальні активи
Ми рухаємося у загальному світовому руслі, однак війна обмежує перспективу планування.
Все, що можна чітко визначити в умовах надзвичайної невизначеності, вже визначено у наших стратегічних документах: Стратегії розвитку фінсектора, Стратегії НБУ, дорожній карті валютної лібералізації, Стратегії переходу до більшої курсової гнучкості та інфляційного таргетування, розвитку кредитування. Це практичні документи з точним переліком задач.
Зверну увагу на декілька задач порядку денного.
Державні банки. Вкрай важливо визначитись зі стратегією їхнього розвитку. Її ефективність суттєво залежатиме від дієвого корпоративного управління. Саме це — альфа і омега результативності. Від його якості залежить не тільки фінансова стабільність, але й довіра до держави як власника.
Андрій Пишний Фото надано пресслужбою
Нагляд. Його подальше вдосконалення із використанням ризик-орієнтованого підходу. Наш орієнтир — запобіжний та аналітичний нагляд, що базується на оцінці реальних ризиків і можливості установ ними керувати, що значно посилює стійкість системи.
Віртуальні активи. Це виклик. Вже зроблено перший крок до їхньої легалізації. Однак прийнятий у першому читанні законопроєкт ще потребує суттєвої доробки. Наші «червоні лінії» незмінні: віртуальні активи не можуть бути платіжним інструментом; повноваження регуляторів мають бути чітко визначені законом.
Світ: євроінтеграція та «посередники нового покоління»
Небанківський сектор. Його роль збільшується дуже швидко. Глобальна тенденція: темпи збільшення кредитних портфелів небанківських організацій вже перевищують банківські. У світі їх часто називають тіньовими банками (shadow banking) через подібність до класичних фінансових установ, однак без банківського регулювання. Хоча в українських умовах все ж правильніше не застосовувати до них слово «тінь». Подібна трансформація створює нову динаміку конкуренції й вимагає більшої уваги до регулювання, прозорості та ризик-менеджменту цього сегмента.
Євроінтеграція і смартрегулювання. До 2027 року ми плануємо досягти повної відповідності вимогам ЄС. Проте інтеграція — це не автоматичне копіювання директив. Як нагадує доповідь Маріо Драґі, Європі необхідна не тільки регуляція, а й дерегуляція для збільшення конкурентоздатності. На мою думку, Україна має шанс створити win-win-модель: впроваджувати стандарти ЄС, залишаючись гнучкою та розумною у регуляторних рішеннях. Регулювання — не догма, а смарт-архітектура, що налаштовується під реальні ризики та потреби.
Інфраструктура і стабільність. Пріоритети незмінні — безперебійність, інклюзія та розвиток ринків капіталу. Наша амбіція — сформувати одну з найінклюзивніших фінансових систем у світі, а також підґрунтя для відбудови і надходження приватного капіталу. Для цього працюємо над реальним, функціональним ринком капіталів.
Ми чітко усвідомлюємо масштаб та складність викликів, однак нехтувати цим «слоном у кімнаті» не вдасться. Інакше регрес неминучий. Тому ці задачі мають бути виконані, і найкращий спосіб — розділити їх на керовані етапи і «споживати» частинами, поступово, маючи план, усвідомлюючи відповідальність.
Матеріал надруковано у додатку до журналу Forbes Ukraine №5 [38] за жовтень – листопад 2025 року «Хто є хто в 60 банках: портрет галузі».
Матеріали по темі
Категорія Гроші Дата 11 грудня Портфель у трильйон гривень. Українські банки показали найкращі темпи кредитування за час війни. У чому причина?
Категорія Гроші Дата 06 грудня Останнє інтерв’ю на посаді. Керівники Райффайзен Банку та Ощадбанку йдуть. Яку спадщину залишають
Категорія Гроші Дата 04 грудня Тігіпко, Супруненко і фінтех. На збанкрутілий банк РВС є чотири потенційні інвестори. Кого вибере Фонд гарантування? Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]