Купувати українське – маленький крок з великим впливом. Особливо під час війни. Про важливість підтримки українського виробника та перехід до комплексної державної політики Made in Ukraine розповідає Юлія Свириденко, міністерка економіки України.
Яка асоціація у вас виникає, коли ви чуєте Made in Italy чи Made in Swiss або Made in Germany? Хтось скаже: якість, хтось: державна політика, хтось: бренд, а для когось це просто популярна фраза.
Для Італії, наприклад, made in Italy – це частина національної ідентичності. Те, навколо чого будується державна економічна політика. Навіть саме міністерство економіки Італії має назву Made in Italy. Адже розвиток внутрішнього виробника та продуктів з високою доданою вартістю, формування його імені у світі, інтеграція і лідерство на світових ринках і є побудовою дієвої економіки.
Чи знаєте ви багато успішних країн, економічний бренд яких формує сировина? Економічні бренди формують виробники. Це те, до чого наші сусіди, близькі і не дуже, прийшли вже давно.
Три причини, чому made in Ukraine є важливим
Питання безпеки
Нас до цього підштовхує війна, адже нині розвиток українського виробника стає питанням нашої безпеки. Ще у часи COVID-19 дефіцит певних медичних товарів показав, що відсутність свого означає залежність від чужого. Повномасштабне вторгнення поставило це питання ще гостріше.
Проблеми з експортом
Сировинність робить Україну вразливішою до проблем з експортом. Переорієнтація на переробку означає, що ми можемо експортувати менші обсяги за більші гроші. Наприклад, кубічний метр деревини коштував в певний час $40. А виготовлені з нього корпусні меблі – $430. Чи інший приклад – зерно. Одна тонна вартувала $280. А амінокислоти з цієї тонни коштували б $1465. З погляду вигоди, вибір очевидний.
Перебої міжнародної фіндопомоги
Рано чи пізно рівень міжнародної фінансової допомоги може зменшуватися. Потрібно ставати самозарадними. Підтримка українського – один із кроків до цього. При купівлі українського товару, до 40% коштів повертається в бюджет податками та зборами.
Простий приклад: закупили турецьку форму для ЗСУ – всі гроші пішли за кордон. Закупили форму в українських виробників – гроші пішли на зарплати українцям, розвиток виробництва, сплату податків та зборів в бюджети на всіх рівнях.
Майже кожна гривня із цих коштів далі йде на підтримку сектору безпеки та оборони. Це єдині кошти, якими ми можемо забезпечувати нашу армію. Торік на сектор безпеки та оборони витратили 1,8 трлн грн. При тому, що бізнес сплатив 1,2 трлн грн. При тому, що це на 26% більше ніж у 2022 році, цих зусиль недостатньо. Тому підтримка українських виробників має ставати всеохопнішою.
Для цього в Україні запустили комплексну державну політику «Зроблено в Україні». Вона включає стимулювання попиту на українські товари з боку держави, українців і приватного сектору, залучення інвестицій у реальний сектор, розширення доступу до фінансування, підтримку несировинного експорту, допомогу у виході на нові ринки і інтеграцію у світові ланцюги постачання.
Бюджетна підтримка українського бізнесу
На 2024 рік у бюджеті закладено рекордні понад 45 млрд грн на програми підтримки бізнесу, розвиток нових виробництв та стимулювання попиту на українські товари.
Це і звичні для бізнесу програми: «5-7-9», гранти для мікро-, малого і середнього бізнесу, і нові програми, такі як компенсації за купівлю сільгосптехніки українського виробництва, розвиток індустріальних парків, підтримка проєктів зі значними інвестиціями.
З 4,6% очікуваного зростання ВВП України у 2024 році, 1% – це вклад програм підтримки, за підрахунками Мінекономіки. У перший же рік, податками повернеться до 86% коштів вкладених державою у розвиток українських виробників.
Пріоритет для українських виробників у публічних закупівлях
Розширюватиметься й політика локалізації як на цивільні, так і на оборонні товари. Наразі показник проникнення імпорту в публічні закупівлі в Україні один з найвищих у світі. У 2021 році він становив 38%, тоді як, за даними Єврокомісії, у світі в середньому – 6,7%. Відносно високий показник мають також Тайвань та Південна Корея, але й там він менший, ніж в Україні.
Тобто більшість держав надають перевагу своїм виробникам, щоб кошти залишалися в країні.
Пропоновані зміни не торкнуться країн GPA. Тобто винятком залишаються країни ЄС, Японія, США, Корея і ряд інших розвинених країн. Це частина наших міжнародних домовленостей. Поки Україна виробляє не усі товари, ми повинні мати альтернативи.
Програми стимулювання попиту на українські товари
Якщо локалізація – це стимулювання попиту на українські товари від держави, то програма компенсації частки вартості с/г техніки українського виробництва стимулюватиме попит приватного сектору. Цьогоріч її відновлюємо вперше з 2021 року. Програма передбачає кешбек у 25%. У третьому кварталі планується розширити її на ряд інших найменувань техніки і обладнання.
Щодо попиту українців, то стимулювати його допоможе програма кешбеку на споживчі товари. Це символічний бонус для тих, хто підтримуватиме гривнею українського виробника.
Як працюватиме програма? За певні категорії товарів українці зможуть отримати назад певний відсоток коштів від вартості товару. Гроші повернуться на спеціальну картку і витратити їх можна буде знову на українські товари. Категорії товарів та відсоток від суми поки опрацьовується, як і інші технічні деталі. Очікується, що програма запуститься вже у липні.
Це не панацея від всіх проблем, а лише додаткова мотивація переосмислити для себе українське.
Дешеві кредити та гранти для інвестицій та розширення виробництва
У цьому напрямку планується перепрофілювання програми «Доступні кредити 5-7-9» з ухилом на інвестиційні цілі. Найнижчу ставку отримуватимуть підприємці, які купують обладнання українського виробника.
Продовжать діяти гранти на переробку та на старт власної справи, в тому числі для ветеранів. Сумарно у цьому році плануємо видати їх понад 16 000.
На черзі і нові законодавчі ініціативи – fast track з підключення до електромереж, спрощення зміни цільового призначення землі для тих, хто інвестує в промисловість і енергетику, та компенсація капітальних інвестицій через податки.
Підтримка несировинного експорту
Великий блок роботи — стимулювання несировинного експорту. Торік Україна розблокувала роботу морського коридору. У січні вийшли на рекордні від початку повномасштабного вторгнення показники – 12 млн т в місяць. У лютому, попри те, що днів у місяці менше, цифра така ж обнадійлива – 12 млн т.
Спочатку морським коридором пішла сировина, потім додалась продукція металургії. Наступний крок – відновлення контейнерних перевезень. Щоб стимулювати цей напрямок, разом із британськими партнерами розширено страхування суден на всі невійськові вантажі.
Для експортерів також доступні інструменти Експортно-кредитного агентства. І останнє, але не менш важливе – доступ до зовнішніх ринків. Угоди про вільну торгівлю з ЄС, Канадою, Британією та іншими торговими партнерами вже відкрили доступ для промислової продукції з доданою вартістю.
Для аграрної продукції з доданою вартістю ми працюємо над продовженням безмитного доступу українських товарів на світові ринки. Цьогоріч продовжено угоду з Великою Британією на п’ять років щодо безмитного доступу українських товарів. Зараз аналогічний режим діє з ЄС, Канадою, Австралією та на металургійну продукцію для США.
Обирати своє з гордістю
Ми можемо заперечувати, що комплексу меншовартості немає, але дослідження показують протилежне. Лише 37% українців вважають що вітчизняні бренди є привабливими через якість, згідно з дослідженням Gradus. У топах серед українців німецькі, американські та британські бренди. У той час, як в таких країнах, як Велика Британія, Нідерланди, Італія, Німеччина, Франція, на перших місцях їхні бренди.
Багато років нам нав’язували думку, що імпортне краще та якісніше, ніж своє. Це ще один радянський наратив, далекий від істини, але який досі жевріє. Наприклад, яка асоціація виникає у вас, коли ви думаєте про житомирські шкарпетки? Нині це сучасне підприємство, яке отримало нового інвестора й робить сучасний та стильний продукт.
Тож давайте разом переосмислювати українське і відкривати для себе нові бренди. Бо купити українське – маленький крок з великим впливом.