Нацрегулятор підвищив верхню граничну ціну на електроенергію у пікові вечірні години на 80% до 7200 грн/МВт·год. Промисловість, яка найбільше постраждає від підвищення, погрожує зупинкою виробництва. Яка мета підвищення та який це матиме вплив на бізнес.
«Чому [промисловість] лякається, що в окремі години зможемо трішки більше заробити?», – запитує гендиректор «ДТЕК Енерго» Ільдар Салєєв на засіданні Нацрегулятора 27 червня. Ці гроші підуть на підготовку і відновлення енергоблоків до опалювального сезону, додає він. Інакше є ризик, що теплова генерація не буде готова до наступного опалювального сезону, застерігає топменеджер енергокомпанії.
Під час засідання регулятора Салєєв пропонував повністю прибрати цінові обмеження на ринку електроенергії для бізнесу. Натомість представники великих заводів виступали за збереження діючих обмежень.
Своєю чергою, НКРЕКП 27 червня затвердив нові граничні ціни на електроенергію для бізнесу з підвищенням на 25–80% залежно від часу доби.
- З 23:00 до 7:00 гранична ціна зросте на 50%, до 3000 грн/МВт·год.
- З 7:00 до 19:00 зростання на 25%, до 5000 грн/МВт·год.
- З 19:00 до 23:00 зростання на 80%, до 7200 грн/МВт·год.
- Нижній прайскеп складатиме 10 грн/МВт·год. Раніше гранична ціна вночі була на рівні 1378,97 грн/МВт·год, вдень – 2646,25 грн/МВт·год.
- На балансуючому ринку нова максимальна гранична ціна – 125% від ціни РДН, мінімальна гранична ціна – 0,01 грн/МВт·год.
Мета радикального підвищення – профінансувати відновлення зруйнованої російськими обстрілами теплової генерації. «Щоб вони могли підготуватися до наступного опалювального сезону», – каже членкиня НКРЕКП Ольга Бабій. Чому саме таке підвищення – невідомо. Не публікуємо розрахунки під час війни, додає вона.
Нацкомісія встановила найвищий прайскеп 7200 грн/МВт·год саме у вечірні години, коли споживання електроенергії найбільше. Проте ціни не обов’язково одразу злетять до верхньої межі, каже Бабій. Якби обмеження зняли, ціна на українському ринку була б на рівні 4600 грн за МВт·год, за розрахунками великої державної енергетичної компанії, каже її керівник, який попросив не називати його ім’я і посаду, бо не уповноважений коментувати тему встановлення прайскепів для бізнесу.
Чому піднімають тарифи на електрику для бізнесу
Зростання цін на електрику для бізнесу збільшить грошовий потік для теплової генерації, яка постраждала від російських атак, підтверджує директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Найбільший гравець в цьому сегменті енергетики – ДТЕК Ріната Ахметова. До війни теплові електростанції компанії виробляли 70% теплової генерації електроенергії в Україні. Виторг «ДТЕК Енерго» у 2021-му 55 млрд грн. Компанія не публікувала звіт за 2022 рік, пояснюючи це воєнними ризиками.
Ще одна причина — необхідність імпортувати електроенергію з ЄС, де ціни на електрику нерідко перевищують українські. Середня ціна електроенергії 27 червня на ринку на добу наперед Угорщини – 4222 грн/МВт·год, Словаччини – 4227 грн/МВт·год. В Україні – 2923 грн/МВт·год, за даними деркомпанії «Оператор ринку». Російські військові окупували Запорізьку АЕС, три теплоелектростанції, близько 90% вітрової генерації і до 40% сонячної, за оцінкою Міненерго. Енергетики виводять електростанції на планові і аварійні ремонти, тому в енергосистемі іноді дефіцит генерації, який покривається імпортом.
Читати більше Згорнути
Металурги втрачають конкурентні переваги
Нікопольський завод Centravis, який продає нержавіючі труби, зараз працює на пів потужності, каже Forbes його фіндиректор Александре Жозеф. «Постійні обстріли, нестача води після осушення Каховського водосховища. Підвищення цін на електроенергію – лише чергова проблема», – каже він.
Компанія не прораховувала витрати у разі підвищення верхнього прайскепу на 80%. Навіть зростання на третину збільшить витрати Centravis на понад €1 млн, каже Жозеф. Виторг компанії за 2022 рік – €97,4 млн, за даними YouControl. «Ми у Centravis не проти скасування прайскепів, але не в умовах війни і постійних обстрілів», – пояснює Жозеф.
«Ми розуміємо, що є нові умови ринку і до них треба адаптуватися», – відповіла пресслужба «Метінвесту». Але відповідальність за збільшення прейскепів «Метінвест» покладає на регулятора. «Наступні місяці покажуть, наскільки прийняте рішення було раціональним і правильним для всього вітчизняного бізнесу», – каже пресслужба компанії.
Перегляд прайскепів негативно позначиться на собівартості кінцевої продукції для «АрселорМіттал Кривий Ріг». «Рішення щодо підвищення граничних цін в Україні виглядає нераціонально з огляду на глобальне зниження цін на сировинні товари, сталь та падіння цін на електрику в ЄС», – відповіла пресслужба АМКР на запит Forbes.
Ані «АрселорМіттал Кривий Ріг», ані Centravis не зможуть збільшити ціни на свою продукцію через підвищення тарифів на електроенергію. «Ми конкуруємо з виробниками з Індії, Китаю і Європи, клієнти не терпітимуть завищених цін», – каже Жозеф з Centravis.
«Нікопольський завод феросплавів» (належить Ігорю Коломойському. – Forbes) зупиниться через підвищення тарифів на електроенергію, сказав під час засідання Нацрегулятора Олександр Завгородній, директор з економіки та праці підприємства. «У нас нема іншого вибору, окрім як зупинитися», – каже він.
Чи надовго нові прайскепи
Нацрегулятор має право встановлювати граничні ціни на електроенергію, щоб запобігти надто сильним коливанням на ринках, пояснює Бабій. Методика НКРЕКП передбачає, що граничні ціни встановлюються на пів року. Але Нацрегулятор може переглянути межі й раніше, якщо для цього будуть передумови.
Що може змусити НКРЕКП змінити граничні ціни? Руйнування генерації, зростання цін на вугілля і газ, або активізація промисловості без повернення ЗАЕС, каже Бабій.
Вугілля і газ можуть подорожчати на початку опалювального сезону, у жовтні, як було минулої зими, каже Богдан Серебренніков, старший аналітик DiXi Grouр. У такому разі НКРЕКП буде змушена переглядати прайскепи, каже він.