На Чернігівщині з 2005 року працювало виробництво «Форнетті». Після виходу з міжнародної групи Форнетті українська команда продовжила розвивати завод уже як незалежний бізнес.
Сьогодні це один із двох виробничих майданчиків BFI – «Бейкері Фуд Інвестмент», компанії, юридично створеної у 2023 році.
Цей завод – частина ширшої моделі розвитку, яку Олег Міщенко вибудовує через АТ «ЗНВКІФ «ФЕНОМЕН» – український венчурний корпоративний інвестиційний фонд. Окрім двох виробничих майданчиків BFI, у портфелі фонду – AQUA Миргород, Loven Bistro та AI Food, а також виробничі хаби, де зібрані партнерські проєкти. «Феномен» заходить у ці проєкти капіталом і масштабує вже діючі бізнеси, додаючи операційну експертизу, технологічні рішення, логістику, закупівлі й управлінські ресурси.
Олег Міщенко розповідає, як через «Феномен» об’єднує різні проєкти в одну екосистему.
Довідка про компанію
АТ «ЗНВКІФ «ФЕНОМЕН» – український венчурний інвестиційний фонд, який інвестує в бізнеси з потенціалом масштабування у сферах виробництва, Food & FMCG (Їжа та товари повсякденного попиту), інфраструктури й транспорту, технологій, фінансів і нерухомості.
Фонд поєднує капітал, експертизу й операційні ресурси для розвитку бізнесів і створення довгострокової вартості. Власник і засновник фонду – Олег Леонідович Міщенко. Активи «Феномену» станом на 30.06.2026 оцінюються в понад 452 млн грн (дані компанії). Фонд має в структурі власну IT-компанію, логістичну мережу, юридичну, маркетингову агенції та консалтингову аналітичну групу.
Масштабувати те, що вже працює
У 2025-му ви розповідали Forbes BrandVoice про один завод із двома лініями. Сьогодні BFI – це вже декілька сильних напрямів. У який момент ви почали будувати екосистему?
Війна змусила нас змінити підхід до розвитку. Раніше ми будували власні потужності, тепер шукаємо сильні виробництва, які можна масштабувати разом.
Через фонд «Феномен» ми заходимо в партнерські бізнеси капіталом і додаємо те, чого їм не вистачає для зростання: операційну експертизу, технології, логістику, інфраструктуру й управління. Тобто не створюємо все з нуля, а підсилюємо те, що вже працює.
Як ви вирішуєте, який актив брати під управління, а який – ні?
Оцінюємо чотири речі: продукт, економіку виробництва, стан технологій і потенціал експорту. Далі рахуємо структуру підприємства, OPEX, а також CAPEX. Активно залучаємо кредитування та власний капітал. За останніх два роки з проєктами, де ми працюємо, оптимізували операційні витрати на 35% за рахунок розробки IT-рішень та автоматизації виробництв.
Тобто ми шукаємо виробництва, які мають значний потенціал зростання. Зараз у роботі сім таких проєктів.
Партнерство замість створення з нуля
У «Феномена» є ще один виробничий майданчик – у Тячеві на Закарпатті. Один із прикладів такої моделі – партнерство у сфері кондитерських виробів. Як вона працює на практиці?
«Феномен» створив виробничий хаб на Закарпатті в Тячеві, де ми обʼєднуємо декілька напрямів – кондитерський, сублімацію, солодощі та натуральні снеки. Один із резидентів хаба – компанія, яка на ринку понад 20 років і має унікальні продукти (круасани, кондитерські вироби, мафіни) та працює з відомими європейськими підприємствами, а також в українському ритейлі. «Феномен» бере на себе технологічні рішення з оптимізації бізнес-процесів (логістика, автоматизація та адмінвитрати). Водночас така модель дає додаткову стійкість до воєнних ризиків.
Ще один резидент фонду – турецька виробнича компанія, яка реалізує близько 196 продуктів у 28 країнах і вже має сформований міжнародний попит на свою кондитерську продукцію.
Команда «Феномена» прорахувала модель релокації виробництва в Україну: за її оцінкою, перенесення потужностей може підвищити дохідність бізнесу на 28%.
Наступний напрям, який ми розвиваємо в межах цієї моделі, – сублімована продукція з української сировини. Сублімація – це напрям із великим потенціалом для України: вона дозволяє створювати продукцію з високою доданою вартістю, тривалим терміном зберігання та значним експортним потенціалом. Також розвиваємо партнерство в галузі натуральних снеків.
Які фінансові результати виробничих проєктів Фонду за 2025 рік і що найбільше вплинуло на результат?
Близько 2 млрд грн сукупного виторгу – це на 34% більше, ніж у 2024 році. При цьому близько чотирьох місяців ми працювали в умовах відключень електроенергії, що позначилося на продажах окремих категорій.
Модернізація BFI та нові категорії
Що змінилося на виробництві після переходу до нової моделі BFI?
Ми замінили морально застарілі лінії, зменшили людський фактор і додали продукцію, яка не потребує допікання у торговій точці. Розвиваємо формат свіжої хлібної зони в торгових мережах. Також у нас є R&D-центр, який постійно працює над розробленням нових продуктів.
Наприклад, які це продукти?
Наприклад, «Кукурумба» – здоровий перекус. Усі люблять кукурудзу, й тепер її можна їсти протягом усього року.
Паралельно ви почали розвивати промислове виробництво круасанів. У чому особливість технології?
Круасан – об’ємний і ніжний продукт, який складно зберігати та перевозити. Ми використовуємо технологію FTO: у замороженому вигляді виріб має близько 2 см замість 6 см після випікання. Це дає змогу значно ефективніше використовувати складські площі та перевозити більші обсяги продукції – унікальний для України підхід.
Loven: від виробництва до домашньої кухні
Ви почали виходити до кінцевого споживача з Loven – продукцією для приготування вдома, яку продаєте через холодильники торгових мереж. Чому вирішили зайти в цей формат і що виявилося найскладнішим?
Ми створили компактну упаковку під брендом Loven для продажу в холодильниках торгових мереж. Тісто складне, його важко повторити вдома з тією ж якістю, а наш продукт після приготування має смак щойно спеченого.
Найбільша складність виявилася не в продукті, а в логістиці. Не всі мають можливості працювати через єдиний розподільчий центр. Виробник сам шукає можливості для поточкової доставки, і цей процес важко автоматизувати. Щодня залишається елемент ручного управління, який знижує ефективність.
Кулінарний цех, Loven Bistro і AI Food
Розкажіть про кулінарний цех і формат «бістро», чому компанія вирішила розвивати цей напрям?
Один із наших проєктів – кулінарний цех готових страв у шоковій заморозці. Ми хочемо зменшити участь людини на кухні вдома: продукт достатньо розігріти, а не готувати з нуля.
На цій самій технології побудували формат Loven Bistro – зараз маємо три локації, одну вже відкрили, ще дві запускаємо. Завдяки шоковій заморозці страва зберігає якість, а між розморожуванням і подачею немає часу, за який вона встигає втратити смакові властивості.
Чим Loven Bistro відрізняється від класичного формату громадського харчування і за рахунок чого його можна масштабувати?
Пріоритет нашої компанії – безпека та якість. У класичному громадському харчуванні кожна локація фактично має власну кухню, персонал і стандарти приготування. Наша технологія працює інакше. В одному місці ми закуповуємо та перевіряємо сировину, контролюємо якість на виробництві, а потім постачаємо готовий продукт у різні точки продажу. Тому в кожній локації отримуємо однакову якість.
При цьому для такого формату потрібно в рази менше людей і площі, ніж для класичного закладу громадського харчування: повний асортимент страв ми можемо реалізовувати на 80 кв. м силами двох-трьох людей.
Вендінг AI Food працює без продавця. Наскільки така модель придатна для масштабування?
Ми взяли звичайний холодильник вартістю 40 000 грн і встановили в нього систему обліку продукції на основі штучного інтелекту та RFID-міток. Вона розпізнає людину й автоматично списує те, що вона взяла.
Класичний вендінговий апарат коштує від 364 000 грн до 572 000 грн. У нас звичайний холодильник, тому собівартість доступу до точки продажу зменшується майже удев’ятеро. Це дає можливість встановлювати такі точки у значно більшій кількості локацій і формувати асортимент під конкретне місце: на вокзалі – більше води та напоїв, у житловому будинку – молочні продукти та яйця.
Ця технологія дозволяє в майбутньому в кожному будинку мати необхідний набір продуктів під рукою. Ми отримали багато запитів про харчування в офісах та на виробництвах і розробили рішення безконтактного доступу до готових страв з урахуванням обліку без людського фактору.
«Аква Миргород»: як відновили законсервований завод і знайшли нову нішу
У «Феномена» є ще один незвичний актив – завод «Аква Миргород». Що в ньому побачили і як вдалося перезапустити виробництво?
Ми розглядаємо бренди з історією як актив. Унікальність цього заводу – свердловина глибиною 695 м. Її свого часу бурили в пошуках газу, але натрапили на воду. Сам завод був законсервований із 1990-х. Ми відновили його у 2023 році. Ми побачили вільну нішу та створили бренд природної мінеральної води AQUA Миргород DETOX як основний продукт. Також почали виробляти лінійку функціональних вод – наприклад, вода із вітаміном Д3.
Зараз завершуємо реконструкцію заводу: добудували приміщення та встановлюємо нову лінію, яка буде вчетверо більшою за нинішню виробничу зону. Обладнання повністю українського виробництва за винятком кришечок – їх закуповуємо у Швейцарії, оскільки в Україні їх не виробляють.
Від географії ризику до нової моделі виробництва
Як змінилася конкуренція за виробничі площі та кадри на Закарпатті?
Війна диктує нові правила: виробництво має бути в регіоні з меншим ризиком уражень. До того ж на Закарпатті ми отримали активну підтримку області та громад. Приміром, питання, які на Закарпатті розв’язали за пів року, в Києві не можемо розв’язати за пʼять.
Конкуренція за кадри тут – це передусім не переманювання місцевих, а повернення людей з-за кордону. У нас 90% людей, які приїжджають працювати позмінно, – молодь. Паралельно працюємо з нею через грантові програми навчання.
Закарпаття – це відповідь на ризик уражень. А як ви підходите до енергетичної автономності виробництва? Повна автономність для нових майданчиків уже стала стандартом чи рішення залежить від конкретного об’єкта?
Ми оцінюємо це окремо для кожного виробництва – залежно від регіону, технології та ризиків. Але після досвіду відключень енергонезалежність стала однією з ключових умов розвитку: виробництво має бути здатним працювати навіть за відсутності електроенергії з мережі.
Відключення вплинули і на сам продукт. Частина мереж відмовилася від заморозки, порахувавши, що утримувати дизельні генератори для холодильників і печей дорожче, ніж працювати без них. Водночас продукти, які не потребують допікання в мережі чи торговій точці, стали більш затребуваними. Тому зараз ми фокусуємося саме на збільшенні пропозиції таких продуктів.
Що буде наступним кроком для «Феномена» і що вже можете анонсувати?
Плануємо ще два проєкти на четвертий квартал цього року, які поки не анонсуємо публічно. Наступний крок – залучати підприємців із сильними крафтовими продуктами та масштабувати разом виробництва. У пріоритеті – експортні ринки, де значно більше каналів для збуту.
Тобто «Феномен» поступово переходить від розвитку власних активів до створення мережі партнерських бізнесів?
Ми хочемо бути партнером, який масштабує та посилює бізнес. Саме тому для «Феномена» важлива не кількість компаній у портфелі, а те, наскільки вони можуть посилювати одна одну. Так поступово формується екосистема, в якій капітал працює не окремо від бізнесу, а разом із ним.