Чи готовий український малий та середній бізнес до імплементації можливих оновлених правил щодо ПДВ? Щоб одержати відповідь, Андрій Длігач з Advanter Group та Центру соціальних трансформацій і поведінкової економіки провів поведінкове моделювання, спираючись на інтерв’ю зі 177 власниками, директорами (генеральними та фінансовими), головними бухгалтерами МСБ. Як діятиме український бізнес, якщо парламентарі підтримають законопроєкт?
Придбайте річну підписку на шість журналів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви цінуєте якість, глибину та міць реального досвіду, дана підписка саме для вас. В рамках акції Christmas sale діє дисконт у 30% 🎁
Нерідко ми опиняємося в інтелектуальній пастці, намагаючись відтворити «найкращі світові практики». Нам зазначають: «Погляньте на сучасну Німеччину, Францію чи Данію – там значні податки, непросте адміністрування ПДВ та суворий контроль. Якщо ми прагнемо бути, як вони, повинні чинити аналогічно».
Проте це принципова хиба. Слід звертати увагу не на те, що роблять забезпечені успішні держави зараз. А на те, що вони зробили, щоб стати заможними та процвітаючими. Спроба впровадити фіскальну модель зрілої економіки в країні, яка змагається за виживання та потребує кардинального підйому економіки та добробуту, – це те саме, що примушувати юного атлета дотримуватися харчування колишнього чемпіона у відставці. Тим паче, що цей «минулий чемпіон» ЄС сам зараз шукає спосіб повернути конкурентність та економічне зростання, намагається вирішити питання надмірного податкового тиску на бізнес, відшукати шлях для дерегуляції.
Популярне Категорія Лідерство Дата 09 грудня 2025 Підкорювачі світу. Forbes Ukraine вперше склав перелік українців, які обіймають найвищі керівні посади за кордоном. Хто вони і як їм це вдалося?
Підхід України має бути іншим: робити те, що робили країни ЄС, аби стати успішними та заможними, а не те, що вони роблять, вже будучи такими. «Невеликі податки» для малого підприємництва в Європі історично означали не умовні преференції, а реально мінімальні внески та просту адміністрацію.
Історична ретроспектива: як формувався європейський достаток
Упродовж 1950–1980-х років у Європі – тобто в епоху післявоєнної відбудови та «економічного дива» – податкова картина виглядала наступним чином. Пріоритетом європейських країн відносно малого та мікробізнесу тоді було забезпечення зайнятості, самозайнятості та швидкого розширення бізнесу.
Податки у країнах Європи в періоди повоєнної відбудови та «економічного дива».
Типова модель оподаткування перехідного періоду в післявоєнній Європі та в перехідні періоди виглядала таким чином:
- податок з обороту малого бізнесу 1–3%;
- податок на прибуток часто дорівнював 0%;
- ПДВ для малого бізнесу був відсутній (0%);
- загальне навантаження – сукупні платежі до обороту – становили лише 1–5%.
Післявоєнні європейські держави виходили з логіки, що краще отримати 1–2% податку з обороту та мільйони робочих місць, ніж змушувати бізнес високими податками «йти в тінь». Мале підприємництво цими державами в той момент взагалі не розглядалося як джерело наповнення бюджету. Воно було інструментом стабільності та певним соціальним запобіжником.
Кілька прикладів:
Франція Перший ПДВ у світі в 1954 році спочатку стосувався лише великих індустріальних компаній. Ремісники та малий збут працювали без ПДВ до 1970-х років, сплачуючи символічні фіксовані суми.
Німеччина. У 1968 році було запроваджено режим Kleinunternehmerregelung («не чіпати малих підприємців»), який функціонує вже майже 60 років.
Польща. Навіть у 1993–2003 роках, під час активної підготовки до вступу в ЄС, Польща зберігала «Податкову карту» (Karta podatkowa) з навантаженням лише 1–3% від доходу.
Європейський досвід показує: у важкі економічні часи спочатку забезпечується економічне піднесення і масовий добробут, і лише після цього умови для бізнесу поступово переглядаються.
В Україні ж традиційно намагаються поставити віз попереду коня.
Українська реальність: держава як головний ризик
На тлі очевидних європейських історичних уроків українська реальність виглядає досить парадоксально. Замість того щоб створювати прозорі умови для економічного прориву, ми спостерігаємо кроки, спрямовані на посилення податкового тягаря у найбільш невідповідний момент.
З точки зору українських підприємців – ситуація сягнула критичної межі, згідно з опитуванням малого та середнього підприємництва, проведеним Advanter Group у грудні 2025 року. Вперше за тривалий час «непередбачувані дії держави» очолили перелік перешкод для розвитку бізнесу, обійшовши навіть «брак персоналу та платоспроможного попиту».
Ми маємо справу з фундаментальною кризою довіри, коли підприємець сприймає кожну нову ініціативу Мінфіну не як рух до ЄС, а як чергову спробу «закрутити гайки». Введення ПДВ для мікробізнесу в умовах, коли наш ВВП на душу населення ще не досяг важливої позначки у $13 000 – це економічне самознищення для держави.
Проблеми бізнесу. Динаміка. Джерело – дослідження Advanter Group
В Європі ПДВ ставав загальним податковим інструментом лише тоді, коли економіка вже була насичена капіталом, а бізнес мав ресурс на адміністрування.
У нас же цей ресурс держава намагається вилучити ще до того, як він буде сформований.
Податкова математика, або чому «фіскалізація» не принесе грошей
Отже, чи отримає державний бюджет очікувані мільярди від скасування пільг для ФОП? Дані нашого опитування вказують на те, що ні – навіть навпаки. Більше того, український бізнес не планує з цим просто «миритися».
Лише 19,9% українських підприємців, які брали участь в опитуванні, заявили, що готові дотримуватися нових правил щодо ПДВ. Решта вже розробляє плани адаптації. 45% підприємців розглядають збільшення частки готівкових розрахунків, застосування криптоактивів або ще більш дрібне дроблення на нові групи ФОП.
Реакція бізнесу на відміну пільг по ПДВ. Джерело – дослідження Advanter Group
Також більшість підприємців говорять про певний адміністративний тягар, бо введення повноцінного обліку для 660 000 ФОП змусить їх витрачати від 38 000 до 93 000 грн на рік лише на бухгалтерів та програмне забезпечення, згідно з аналітичними даними Advanter Group та CASE Ukraine.
Ці гроші не підуть у бюджет, а будуть вилучені з процесу розвитку бізнесу і спалені у вогні бюрократії. Це непродуктивне використання людського капіталу. Замість того щоб розмірковувати про інновації та експорт, десятки тисяч українців будуть зайняті «боротьбою з папірцями», зокрема з блокуванням податкових накладних.
Порядок денний: як не зруйнувати майбутнє
Україні необхідна не фіскальна розправа, а розумна трансформація. Якщо ми дійсно прагнемо європейських стандартів, ми маємо впроваджувати їх поетапно і чесно. І при цьому є компромісний варіант, як виконати наші вже взяті на себе зобов’язання перед МВФ та директиву 112 ЄС.
Три кроки, які варто робити зараз:
- Встановити високий поріг реєстрації платником ПДВ: розпочати з ліміту в 6 млн грн із 1 січня 2027 року. Це дозволить реальному мікробізнесу продовжити діяльність без змін. Лише з плином часу, у міру зростання економіки (не раніше виходу на рівень зростання ВВП в 5–7%), цей ліміт можна поступово знижувати до європейських €85 000.
- Боротися з першопричиною, а не з наслідком: замість того, щоб «кошмарити» всі ФОП, БЕБ має зосередитися на великих торговельних мережах, які використовують сотні ФОП для дроблення, не будучи при цьому франчайзинговими моделями. На потоках контрабанди, на інших зонах ризику.
- Критерії трудових відносин: чітко розрізнити «зарплатних ФОП» та реальних підприємців через запровадження зрозумілих критеріїв, а не через загальне підвищення податків для всіх. Це рішення вже є в Трудовому кодексі.
Нам потрібен ВВП у 2–2,5 раза більший за поточний, щоб вижити й перемогти. Це можливо лише через модель «проривного економічного підйому». Спроба скопіювати податкову систему сучасної Європи сьогодні – це прямий шлях до консервації позиції найбіднішої та залежної країни Європи.
Матеріали по темі
Категорія Гроші Дата 29 листопада 2025 Щоб отримати $8,1 млрд від МВФ, Україна має скасувати пільги на посилки та боротися з ФОП. Чи хороша це ідея під час війни? Економіст Олег Гетьман аналізує запропоновані новації
Категорія Гроші Дата 27 листопада 2025 Обмеження для ФОП та збільшення оподаткування посилок. На які умови пішов уряд, аби отримати від МВФ нову програму на $8,1 млрд
Категорія Гроші Дата 18 жовтня 2025 Творча руйнація як дорожня карта. Як Україні трансформуватися з країни виживання в країну можливостей? Андрій Длігач змоделював стратегічну рамку на основі праць Мокіра, Агіона та Говітта Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]