Попри війну, що триває, в Україні у 2023-му відбулося понад 100 M&A-угод, йдеться у дослідженні компанії Capital Times, наданому Forbes. Які з них стали найбільшими та чи очікувати великих інвестицій у цьому році?
Тільки три дні даруємо 500 грн знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Оформлюйте зараз за промокодом F500. Підписуйтесь за цим посиланням
У 2023 році відбулося 115 угод злиття-поглинань або інвестицій повʼязаних з активами в Україні чи з компаніями українського походження, нарахувала компанія Capital Times, що спеціалізується на супроводженні M&A. Загальна сума – близько $500 млн, у пʼять разів менше, ніж у 2021-му.
Попри це, гучних угод, що вже відбулися та анонсів потенційних домовленостей вистачало навіть у час триваючої війни. Новий власник зʼявився у однієї з найвищих будівель Києва – бізнес-центру «Парус», французька NJJ Capital планує купити телеком-оператора lifecell, ірландська CRH націлилась на захоплення українського ринку цементу.
Низку своїх компаній продала і держава: інвестори купили заміський комплекс відпочинку, готель у центрі Києва, майно закинутих заводів і найменший в Україні морський порт.
Forbes склав перелік з найбільш знакових закритих та анонсованих M&A-угод з українськими активами у реальному сектору економіки за минулий рік на основі даних Capital Times, публічної інформації та оцінок вартості окремих компаній. Список не враховує залучення інвестицій у стартапи.
Скільки інвестори готові платити за бізнес в Україні на другому році повномасштабної війни?
Головні M&A угоди 2023-го
За оцінкою Capital Times, майже половина угод, укладених з близькими до України активами – це операції з венчурним капіталом. Йдеться здебільшого про технологічні стартапи на різних стадіях розвитку. Деякі з них, як-от освітній стартап Preply чи серійний виробник необанків Fintech Farm Дмитра Дубілета, отримали чеки на десятки мільйонів доларів, але є й раунди, що обмежуються сотнями тисяч.
У «невенчурному» секторі близько третини (27%) припадає на приватизацію державних активів, свідчать дані Capital Times. Приблизно стільки ж (32%) – транскорднонні транзакції, не лише іноземних інвесторів в Україні, а й місцевих компаній за кордоном. Яскравий приклад – купівля низки активів у Центральній та Західній Європі українським фармгігантом «Фармак».
Єдиний сектор, що за кількістю угод майже зрівнявся з довоєнним 2021-м – TMT (телекомунікації, медіа, технології): 76 транзакцій у 2023-му проти 77 два роки тому, порахували аналітики Capital Times.
Енергетика, сільське господарство та харчопром, що також були серед лідерів за кількістю поглинань до війни, поки так і не оговтались від шоку. У цих індустріях число M&A минулоріч було у чотири – девʼять разів меншим, ніж напередодні російського вторгнення.
Серед причин значно нижчої інвестактивності в окремих індустріях – не лише воєнні ризики. «Війна породила ще одну проблему – різницю в очікуваннях, – зазначається у презентації трендів M&A Capital Times. – Інвестори прагнуть скупити активи за нижчими мультиплікаторами, в той час як продавці відкладають вихід із бізнесу до кращих часів».
Про це у інтервʼю Forbes у листопаді 2023-го говорив і засновник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа. «З одного боку, будь-якому великому інвестору буде важко затвердити в наглядовій раді інвестицію в Україну через ризики, – пояснював він – Тому це може бути хіба що ціна, скажімо, у 20% або точно не більше 50% від того, що було до війни. З іншого боку, стан справ власників активів іноді навіть ліпший, ніж до 2022-го».
Які активи все ж користувалися попитом?
Турецько-французька мегаугода по lifecell
29 грудня турецький телеком-гігант Turkcell оголосив про продаж українських активів французькій інвесткомпанії NJJ Capital, що належить мільярдеру Ксавʼє Ньєлю. Йдеться про третього за величиною в Україні мобільного оператора lifecell (9,1 млн абонентів), оператора веж мобільного звʼязку «Укртауер» та мережу кол-центрів «Глобал Білгі».
Ксавʼє Ньєль Фото Getty Images
У повідомленні Turkcell про продаж стверджується, що це не спонтанна угода: компанія давно її вела, але відкладала оголошення про домовленості з Нієлем кілька разів. Номінальна оцінка, зазначена в релізі – $333,4 млн для lifecell, 47,2 млн грн – для «Глобал Білгі» і 1,96 млрд грн – для «Укртауер».
Ці цифри можуть бути лише формальністю, обовʼязковою для звіту в турецькій системі, вважає керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій. Він оцінює можливу ринкову вартість угоди у $140–160 млн з урахуванням дисконту на воєнні ризики.
Ще одна суттєва проблема – у жовтні 2023-го Шевченківський райсуд Києва арештував корпоративні права низки компаній, серед власників яких є підсанкційні російські бізнесмени Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов. У списку – й оператори «Київстар» та lifecell.
Причина, у випадку останньої – 19,8% акцій Turkcell опосередковано належить нідерландській LetterOne Фрідмана та партнерів. Відтак під арешт потрапили 19,8% lifecell, 100% платіжного сервісу Paycell та 100% оператора вишок UkrTOWER. З перелічених компаній Ньєль не купує лише Paycell. Кол-центр Global Bilgi, який під арешт не потрапив.
«Парус» та загадковий інвестор Максим Кріппа
4 грудня компанія «Ола Файн» бізнесмена Максима Кріппи придбала 100% ТОВ «Парус Холдінг», через яку Вадим Столар і його ексдружина Інна Майструк володіли бізнес-центром «Парус» у центрі Києва. 33-поверховий БЦ, що був зведений у 2007-му, може коштувати $80-100 млн, припускали тоді співрозмовники Forbes на ринку комерційної нерухомості. Ця оцінка не враховує дисконт, на який могли піти продавці.
Кіберспорт, казино, а тепер – топнерухомість. Хто такий Максим Кріппа
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Прізвище Кріппи стало відоме влітку 2020-го. Компанія «Смартленд», зареєстрована у Броварах у будинку Кріппи, здобула перемогу у аукціоні Фонду держмайна з продажу столичного готелю «Дніпро» за 1,1 млрд грн.
Представник інвестора Олександр Кохановський, який на той час керував кіберспортивною командою NAVI, анонсував розбудову у «Дніпрі» інфраструктури для кіберзмагань. Той проєкт досі не зрушив з місця.
У липні 2022-го Кріппа офіційно став власником NAVI. Серед активів бізнесмена – найбільший український транслятор ігор «Мейнкаст». У вересні 2023-го офіційно стало відомо, що Кріппа купив українську гральну студію GSC Game World, розробника гри S.T.A.L.K.E.R.
У 2023-му колишня медіаконсультантка Кріппи Тетяна Снопко придбала кілька онлайн ЗМІ – видавництво Економіка+ та сайт Главком. Вона заперечила причетність Кріппи до угоди. Хто фінансував купівлю, Снопко не повідомила.
Достеменно невідомо звідки у Кріппи гроші. Він був партнером українського підприємця Максима Полякова, ексвласника американської ракетної компанії Firefly і засновника «космічного» стартапа Noosphere Ventures. У 2012-му вони стали бізнес-партнерами у сфері онлайн-казино.
Читати більше Згорнути
Ще одна помітна покупка Кріппи цьогоріч – великий комплекс відпочинку у київській Конча-Заспі, який обійшовся компанії бізнесмена приблизно у $8,5 млн. Він належав «Промінвестбанку» (перебуває у ліквідації) та продавався на аукціоні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Угода року на ринку цементу
У червні італійський виробник цементу Buzzi, який володіє в Україні заводами «Волинь-цемент» і «Південьцемент», повідомив, що продає за €100 млн частину бізнесу в Східній Європі ірландській групі CRH – одному з найбільших виробників будівельних матеріалів у світі.
В Україні CRH належить три заводи: в Камʼянець-Подільському, Одесі та Миколаєві. Частка CRH на українському ринку – близько 32%. Якщо АМКУ погодить концентрацію, частка CRH зросте до 46%.
Київські закинуті заводи купили колишні депутати
29 травня відбувся третій конкурс з продажу приміщення і майна держпідприємства «Електронмаш», що знаходиться біля Кільцевої дороги у Києві. Підприємство купила за 121 млн грн купила компанія «Інком Рент»
Цією структурою володіють дві юрособи, що асоціюються з ексдепутатами Київради Олександром і Вʼячеславом Супруненками та ексвласником торгової мережі «Фуршет» Ігорем Баленком.
Інша велика територія, що належала занедбаному підприємству, а тепер – одному з з інвесторів «Електронмашу» – майновий комплекс заводу «Росинка» (перебуває у банкрутстві з 2015-го). На початку серпня Вʼячеслав Супруненко придбав цей актив сукупно за 139 млн грн.
Територія заводу «Електронмаш» Фото Фонд державного майна України
Вже 9 січня стало відомо, що компанія, яка може бути повʼязана з Супруненками стала власницею чотириповерхового будинку навпроти ЦУМу в Києві за 150 млн грн. На першому поверсі цієї будівлі знаходиться «Київська перепічка».
Яких угод очікувати від 2024 року
У 2021-му активність на ринку M&A України була рекордною за тривалий час – було закрито 205 угод загальною вартістю понад $2,5 млрд, йдеться у презентації Capital Times. Війна обірвала низку по-справжньому великих угод.
Серед них – купівля «Івано‑Франківськцементу» азербайджанським NEQSOL Holding за близько $400 млн (десятирічний максимум для української промисловості) та інвестиція Ріната Ахметова у Ідея Банк на близько $50 млн.
Ще більша угода, вартість якої могла перевищити $1 млрд – за лічені тижні до початку великої війни казахстанський фінтех‑гігант Kaspi.kz практично домовився з Владиславом та Іриною Чечоткіними про продаж Rozetka. Троє співрозмовників Forbes, які попросили не згадувати їхні імена, оскільки вони не уповноважені ділитися цією інформацією, розповідали у березні 2023-го, що тоді компанію оцінили в суму між $1 млрд і $3 млрд.
Чого чекати від 2024-го в плані M&A? Capital Times не очікує значної активності міжнародних інвесторів. Швидше йтиметься про інвестиції у вже існуючі активи, ніж розширення за рахунок купівлі нових.
Принтскрин з презентації Capital Times
Інтерес іноземного бізнесу до України є, однак щоб конвертувати його у реальні бізнес-проєкти потрібен час, розповідав у розмові з Forbes у листопаді 2023-го ексдиректор урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Сергій Цівкач.
«Щомісяця ми отримуємо порядка 90 запитів від іноземних підприємців, які цікавляться бізнесом в Україні, — казав тоді він. – З них один-два – реальні інвестори». Розробка та підготовка великих інвестопроєктів може займати до двох років перед власне початком будівництва, уточнював тоді Цівкач.
Важливий трек, на який наступного року очікує бізнес – приватизація активів, які держава конфіскувала у росіян, говорив в інтервʼю Forbes у жовтні засновник Dragon Capital Томаш Фіала. «Банки не кредитують, кредитні портфелі впали. Ліквідність неможливо виводити за кордон, дивіденди обмежені, – пояснював він. – Гроші в країні є, тому немає сенсу чекати завершення війни».
Один з найбільших активів у цьому переліку – 66,7% ТРЦ Ocean Plaza. Стартова ціна обʼєкта на аукціоні становитиме 1,3 млрд грн, розповідав Forbes у жовтні в.о. голови Фонду держмайна Олександр Федоришин. Чи є покупці? У конкурсі можуть прийняти участь одразу чотири великих інвестора, зʼясував Forbes.