Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко дав велике інтервʼю «Дзеркалу тижня». У першій частині розповів про справу ексголови Верховного Суду Князєва, реформу САП, у другій – чи є корупція у закупівлях Міноборони, у чому складність розслідування кейсів «Великого будівництва» та чи може САП стати незалежною від Офісу генпрокурора. Forbes зібрав головне з обох.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipro-M та загалом майже два десятки текстів.
Про роботу антикорупційного блоку
У моєму кабінеті все було заставлено ящиками з матеріалами кримінальних проваджень. Потрібно було швидко ухвалити рішення у справах, де спливали терміни слідства – «Роттердам+» та «Укрнафти».
Подолати корупцію повністю неможливо, але її можна зменшити.
В антикорупційному блоці немає слабкої ланки – кожен робить свою роботу. Головне на сьогодні – не втратити довіри між інституціями, бо це зведе нанівець усі наші напрацювання.
Про незалежність САП
САП має пройти крізь реальну реформу, стати незалежною юридичною особою, де можна проводити незалежний аудит. Хочу, щоб у законодавстві з’явилася норма про незалежну комісію, яка б складала звіт за результатами аудиту, і він був би підставою для звільнення керівника за прозорими та зрозумілими суспільству критеріями.
Якщо ми реально боремося з корупцією, а не робимо вигляд, залишати САП під крилом Офісу генерального прокурора неприпустимо. Головна проблема – конфіденційність. Якщо раніше з десяти проваджень два проходили успішно, то нині вже чотири з десяти – без зливів. Але шість – це завжди критичний витік. І це велика цифра.
Чому законопроєкт №8402 щодо посилення незалежності САП не пройшов правоохоронний комітет? Мабуть, тому, що ніхто не хоче інституційного та процесуального унезалежнення САП. Адже ми пропонуємо надати можливість керівнику САП вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про народних депутатів. А це вже удар по політичній корупції.
Про справу Князєва, його телефон та кадрові зміни у САП
Справа голови Верховного Суду (ВС) Всеволода Князєва на фінішній прямій. Стосовно причетності до цього епізоду інших осіб, зокрема суддів ВС, – треба збирати докази, їх зараз недостатньо.
Реорганізація відділу процесуального прокурора у справі Князєва Олександра Омельченка не повʼязана з тим, що він нібито відправив телефон ексголови ВС на експертизу до Польщі.
Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв. Фото Shutterstock
Не було конфлікту з Омельченком. Ми реорганізуємо структуру антикорупційної прокуратури. Те саме нещодавно відбувалось у НАБУ з приходом нового директора. За шість місяців 2023 року направили до суду більше справ, ніж за весь 2022 рік. Але на деяких напрямах досі просідаємо.
У нас є справи, де підготовче судове засідання не відбувається понад 2,5 й навіть понад 3,5 року. За минулий рік ми передали до ВАКС лише три позови про цивільну конфіскацію, за цей рік також три. Тому назріло рішення розширити управлінські можливості посади керівника підрозділу, яким керує Омельченко. Про скорочення його посади відділ кадрів ще навіть не інформував.
Своє бачення змін у структурі я ініціював перед генеральним прокурором, він мене підтримав, також цей крок погодив директор НАБУ.
Про появу на «плівках Князєва» заступника керівника САП Синюка
Як доповів мені Андрій Синюк про спілкування з адвокатом Горецьким, перша зустріч у них була нібито випадковою, друга – з ініціативи адвоката та стосувалася представництва ним інтересів однієї з компаній, що фігурує в розслідуваннях НАБУ та САП.
Мій заступник не входив до дуже вузького кола осіб, які були в курсі операції й того, що відбувається документування справи колишнього голови ВС. Він не знав про цю справу, доки її не було оголошено офіційно.
Керівник САП не може відсторонити жодного прокурора в САП. Упевнений, що буде проведено розслідування стосовно й можливих дій Синюка, й оприлюднених записів, і зливів інформації в межах розслідування.
Про «схеми» Міноборони
На жаль, у Міністерстві оборони постійно створюють різні схеми, які застосовуються для того, щоб заробити. У нас велика кількість проваджень щодо цього міністерства – закупівлі зброї, засобів захисту, контракти на ремонти.
Не завжди завищена ціна свідчить про корупцію, бо в деяких випадках, коли здійснювалася закупівля зброї та боєприпасів, то за нижчою ціною в Україні їх просто не продавали. Плюс не виключені випадки, коли в цей ринок втручається Росія й умисно завищує ціну.
У цих справах до кінця року матимемо результат.
Щодо дебіторської заборгованості Міноборони. Тривають живі розслідування, де підтверджуються факти, що було 100% передоплати, а зброя не була поставлена. У деяких випадках є реальні компанії, які з огляду на об’єктивні причини не виконали контракту. Розбираємося.
Про справи Кауфмана, Грановського та Труханова
Для того, щоб ми були ефективніші в розслідуваннях на кшталт того, що є проти бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського, важливо перезапустити інститут угод. Хочемо укладати угоди з фігурантами справ, аби дійти до кінцевих бенефіціарів корупційних схем і максимально «закріпити» їх. Зараз дістаємо до якихось менеджерів і заступників і дуже часто не дістаємося верхівки. Справу розслідують сильні детективи, там є зрушення, але не можу розкривати деталі, щоб не нашкодити слідству.
Геннадій Труханов, мер Одеси. Фото Getty Images
Справа мера Одеси Геннадія Труханова – одне з тих проваджень, які залежалися в суді. Будемо активізувати лінію розгляду справ у суді.
Про «Велике будівництво»
Все впирається в експертизу, яка у будівельно-технічній або земельній сфері триває довго і на неї велика черга. Складнощі були й до війни, але зараз їх ще більше. Питання термінів експертизи у компетенції Мінʼюсту. Не думаю, що в держави є якісь об’єктивні причини, щоб за стільки років не навести ладу в цій сфері.
Про ручне управління силовиками та проблему з екстрадицією
Потрібно, аби керівниками правоохоронної системи були люди, призначені за результатами незалежних конкурсів. Також потрібен дієвий механізм, аби особу, яка скоїла злочин, можна було притягнути до відповідальності та відновити порушене право. В нас ця система неробоча, бо тривалий час до КПК у ручному режимі вносили зміни під конкретну ситуацію.
Екстрадиція злочинців для нас – гарантія невідворотності покарання. Інакше ти можеш скоїти тяжкий злочин в Україні, поїхати, й тебе ніколи не екстрадують. Тут потрібна жорстка позиція держави, й у нас є для цього залізний аргумент: одна з умов вступу до ЄС і НАТО – ефективна боротьба з корупцією. Без реально дієвого механізму екстрадиції ми займаємося імітацією.