20 червня Національний банк повідомив про введення більш жорстких вимог до валютообмінних операцій банків та небанківських фінустанов. Відмовляти у обміні пошкоджених чи старих банкнот тепер не можна. Чи вирішить це проблему ажіотажного попиту на нові купюри?
Forbes Ukraine збирає номінантів до нового списку «30 до 30». Ви можете запропонувати кандидатів у список 2023 року за цим посиланням.
Щоб подолати ажіотаж і спекуляції навколо обміну готівкової валюти НБУ довелося запровадити окрему регуляцію, яка зобовʼязує банки та обмінники приймати до обміну усі банкноти, крім значно зношених чи пошкоджених. Заборонені обмеження чи встановлення додаткових комісій в залежності від номіналу та року випуску купюр, на що останніми тижнями скаржилися споживачі.
Окрім адміністративних рішень регулятор намагався привести ринок «до тями», зібравши кілька зустрічей з банкірами та фінансистами з небанківського сектору.
Чи допоможуть ці заходи Нацбанку вирішити резонансну проблему?
У чому проблема з обміном готівки та як Нацбанк хоче її вирішити
Про додаткове регулювання обміну готівки у банках та обмінниках НБУ оголосив 20 червня. «Всі банкноти, справжність яких підтверджена з використанням лічильників та детекторів, повинні прийматися до обміну», — йдеться в повідомленні регулятора.
Це має виключити людський фактор, уточнив у дописі на Facebook голова Нацбанку Андрій Пишний. «Касир не може «на око» оцінювати справжність банкнот чи їх стан та відмовляти в операції, бо йому здалося, що десь не співпадає малюнок чи не такий колір», – уточнив він.
Саме це було ключовою проблемою: обмінники і банки або відмовлялись приймати старі банкноти (1996 року випуску та старіші), або вимагали від клієнта додаткову комісію. Те ж саме було і з банкнотами, що мали ознаки пошкодження та зношення.
Зрештою це викликало справжній ажіотаж серед покупців валюти: клієнти частіше почали вимагати новіші банкноти та відмовлятися купувати «те що є», розповідає заступник директора фінкомпанії «Альфа-Інвест Груп» Володимир Січовий. Клієнти частіше почали просити нові купюри, підтверджує на умовах анонімності представник одного з найбільших банків України.
Водночас ажіотажу на валюту загалом немає, попит залишається приблизно на одному й тому ж рівні, розповіли пресслужба Райффайзен Банку та заступниця голови правління ПУМБ Наталія Косенко.
Гайд з обміну готівкової валюти
Коли банк може відмовити чи взяти комісію, як відрізнити пощкоджену банкноту та що робити у разі відмови? (Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
10 червня НБУ випустив роз’яснення: якщо банкнота є законним платіжним засобом на території іноземної держави, то фінансові установи в Україні зобов’язані її приймати для обміну без будь-яких комісій.
У випадку зі зношеними купюрами важливий ступінь зношеності. Якщо він незначний, їх зобов’язані приймати. Інакше можлива операція інкасо, коли купюри передають до країни походження для обміну.
Ці операції проводять банки, що мають відповідні угоди з іноземним банком-кореспондентом. Тарифи на інкасо вони встановлюють самостійно. Через ускладнення логістики (до війни валюту возили літаками) зараз цей процес куди складніший) вартість такої послуги зросла.
Відповідно до інструкції НБУ, значно зношеними є такі банкноти:
- розірвані (розрізані) на частини;
- із пошкодженими елементами дизайну та захисту;
- зі зміненим первісним кольором паперу та/або зображень;
- із плямами (включно з видимими в ультрафіолеті), загальна площа яких перевищує половину площі банкноти;
- із загальними забрудненнями;
- обпалені, пропалені, трухлі;
- ті, що мають явні друкарські недоліки.
Опитані Forbes юристи (Микола Максимов з Riyako&Partners, Світлана Сулковська та Катерина Кульченко з Juscutum, Ігор Ясько з Winner та Нікіта Муренко і Олександр Курявий з «Муренко, Курявий і Партнери») радять клієнтам памʼятати, що обмін валют є обов’язком, а не правом фінустанов.
У разі відмови варто фіксувати її на відео (факт відмови, пояснення працівника, а також номер і серію банкноти), можна вимагати зустрічі з керівником, допомогти може і виклик поліції.
Зібрані дані треба направити до НБУ і вимагати санкцій щодо порушників. Звертатись до суду за компенсацією – ризиковано. Процес може затягнутися, а у разі виграшу виплати будуть незначні. Вартість такого процесу для позивача може сягнути близько $800.
Читати більше Згорнути
Після нововведень від НБУ установам, які продовжать подібну практику, загрожують штрафи. НБУ обіцяє кваліфікувати це не лише як недотримання регуляторних вимог, а й як потенційну ознаку шахрайської діяльності. Максимальні штрафи:
- до банків – до 400 000 грн (за суттєві порушення планується збільшення);
- до небанківських фінустанов – до 5% від розміру власного капіталу.
Крім штрафів, НБУ може зупинити для фінустанови право здійснювати окремі види валютних операцій.
Як НБУ намагався дисциплінувати готівковий ринок
Перед тим, як вдатися до більш жорстких регуляцій, топпосадовці НБУ провели кілька зустрічей з представниками небанківського сектору та банками.
«Потужніша» зустріч була саме з банкірами, оскільки небанки не можуть завозити і вивозити валюту за кордон, і мають менший ресурс, каже на умовах анонімності один з представників обмінного бізнесу, який був на зустрічі. Меседж регулятора до обмінників – проблем не буде, якщо правильно і прозоро працюєш, додає співрозмовник. «Нацбанк все одно переможе», – зазначає він.
Від банків НБУ вимагав провести роз’яснювальну роботу серед клієнтів та пояснити різницю між зношеними і старими купюрами, каже на умовах анонімності представник одного з найбільших банків. Головна мета, за його словами, – уникати штучної паніки.
Тригером для ситуації стало рішення ПриватБанку припинити з 29 травня прийом готівкової валюти у терміналах. Невдовзі після «розмови» у НБУ банк вирішив поновити з 22 червня прийом валюти через свою мережу терміналів. Це не співпадіння, вважає топменеджер одного з банків з іноземним капіталом, який попросив не називати своє ім’я у цій статті. «Питання було лише в Приваті. Коли вони припинили приймати готівку у термінала, у ринку не було альтернативи, відтак почалось нагнітання ситуації», – зазначає він.
З цим погоджується і співрозмовник з обмінного бізнесу: приватівські термінали були єдиним місцем, де обмінники здавали банкноти.
На момент публікації у пресслужбі ПриватБанку не відповіли на питання Forbes, чому установа спочатку скасувала можливість здавати банкноти у терміналах, а після зустрічі в НБУ знову відновила її.
Чи зникне проблема з готівкою після повернення на ринок терміналів «Привату» та введення більш жорстких правил Нацбанком? Залежить від налаштувань терміналів, припускає співрозмовник у одному з невеликих банків. Інше питання – наскільки ретельно НБУ буде слідкувати за ринком.
Принаймні усні розʼяснення та зустрічі ініційовані Нацбанком не дуже допомогли: за день до запровадження нових регуляцій НБУ голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев все ще отримував скарги на дії обмінників, написав він у Telegram. «Також є проблема чорних обмінників, що працюють «під кришею» деяких правоохоронців», – додав нардеп.
Депутати теж хочуть вплинути на ситуацію, тому запросили у комітет учасників ринку та представників НБУ. Коли відбудеться зустріч – ще невідомо. «Поки збираємо інформацію», – сказав Forbes Гетманцев.