Податкова служба вже майже місяць перевіряє бізнес, який має працювати з РРО. Паралельно з цим зростають не тільки надходження до бюджету, а й кількість скарг на роботу податківців. До кінця року підприємців чекає поновлення і планових перевірок. Хто опиниться під особливою увагою податкової
З 1 жовтня Державна податкова служба (ДПС) поновила штрафи для бізнесу, який не встановив апарати РРО (Реєстратор розрахункових операцій) та не видає фіскальні чеки покупцям.
Разом із посиленням перевірок зросла і кількість скарг від бізнесу на роботу податкової, каже бізнес-омбудсмен Роман Ващук. Яскравий приклад – обшуки Бюро економічної безпеки (БЕБ) у ресторанного холдингу !FEST.
З 1 грудня приводів прийти до підприємців у податкової стане більше. Верховна Рада на початку листопада має розглянути у другому читанні законопроєкт про повернення планових перевірок для певних категорій бізнесу, розповідав Forbes голова фінансового комітету Данило Гетманцев.
Про кого йдеться вже зараз і на кого податківці звертатимуть увагу за кілька місяців?
Що показали перевірки РРО
До поновлення штрафів за відсутність РРО податкова почала готуватися завчасно. Із середини серпня співробітники ДПС проводили попереджувальні перевірки. Вони не передбачали штрафів, але фіксували підприємців, які працювали без РРО.
Це мало свій ефект. З 1 серпня кількість зареєстрованих РРО збільшилась на 15%, або 99 000, каже Гетманцев. Серед тих, хто встановив касові апарати, переважна кількість – ФОП (понад 60 000), уточнює він. Кількість чеків на день зросла з 20,7 млн до 24 млн. Загалом кількість проведених операцій через РРО цьогоріч збільшилася на 54% та склала 2,3 трлн грн, зазначає Гетманцев.
Проте зросли не лише надходження до бюджету, а й кількість скарг від бізнесу. «За останній квартал питання податкових перевірок вийшло на перше місце в нашій статистиці, випередивши скарги щодо відшкодування ПДВ та блокування податкових накладних», – розповідає Ващук.
Готовність податкової поступатися у питаннях РРО менша, ніж в інших ситуаціях, зазначає він. «Лише половину звернень вдається успішно розвʼязати для бізнесу», – пояснює бізнес-омбудсмен.
Гетманцев виокремлює три групи бізнесів, які податкова перевірятиме на предмет РРО:
- Активні ФОПи, що мають КВЕД у сфері торгівлі, але не мають встановленого РРО. «Податкова має відпрацювати 100% таких випадків», – каже Гетманцев.
- Інтернет-торгівля, безвідносно чи це ФОП, чи юридична особа. «У цьому разі буде проводитися контрольна закупка продукції», – уточнює Гетманцев.
- Великі торговельні площі. На кшталт ринку «Столичний» у Києві, пояснює голова фінансового комітету.
РРО мають встановлювати також водії таксі, які є платниками єдиного податку другої–четвертої груп, йдеться у розʼясненні податкової від 10 жовтня.
Навряд чи ця норма буде розповсюджена на водіїв популярних сервісів (Uklon, Bolt, Uber тощо), адже більшість із них не оформлена як ФОП, вважає топменеджер одного з таких сервісів. Він спілкувався на умовах анонімності, бо не уповноважений офіційно коментувати це питання. «90% ринку водіїв – це не підприємці в межах податкового законодавства, вони не обовʼязково мають декларувати статки», – каже він.
У фінансовому комітеті ВР іншої думки. «Вони мають бути зареєстрованими та встановлювати РРО», – вважає один із нардепів податкового комітету, який попросив про анонімність через сенситивність теми. Хоча й визнає, що навряд чи такі перевірки будуть наразі пріоритетними для податкової.
Чого чекати бізнесу після скасування мораторію на планові перевірки
Законопроєкт №10016-д про повернення податкових перевірок бізнесу передбачає низку критеріїв, якими керуватиметься ДПС, перш ніж вирішувати про візит до підприємців. Зокрема, йдеться про нижче, ніж по галузі, податкове навантаження та нижчу за ринкову зарплату за підсумками 2021 року.
Для кого вже з грудня відновляться податкові перевірки
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
17 жовтня Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт №10016-д про повернення податкових перевірок, на які діє мораторій ще з перших місяців повномасштабної війни з РФ.
Він передбачає, що до плану проведення документальних планових перевірок можуть бути включені платники, які за підсумками 2021 року відповідають одному з критеріїв:
- рівень сплати податку на прибуток – на понад 50% менший, ніж середній по галузі;
- рівень сплати ПДВ – на понад 50% менший, ніж по галузі;
- дебіторська заборгованість компанії перевищує кредиторську більше ніж у два рази;
- річний дохід становить понад 10 млн грн, а загальна сума витрат у податковій декларації – понад 75% суми річного доходу;
- менша, ніж середня по галузі, зарплата.
Повернення податкових перевірок – одна з вимог Міжнародного валютного фонду. У червні парламент ухвалив полегшену версію документа та відновив перевірки лише для підакцизних товарів, грального бізнесу і компаній, що надають фінансові та платіжні послуги. У такому вигляді МВФ не зарахував виконання вимоги.
У другому читанні законопроєкт будуть розглядати на початку листопада, казав голова фінансового комітету Гетманцев. У разі, якщо депутати підтримають документ, мораторій буде скасовано з 1 грудня, додав він.
Читати більше Згорнути
Повернення планових перевірок не матиме чіткого розмежування за галузями, каже Гетманцев. «Податкова має провести секторальний аналіз. Ті компанії, які підпадають – перевірить», – пояснює він.
Те, що такі перевірки можуть стосуватися майже всіх сфер бізнесу, вважають і у Спілці українських підприємців (СУП), і Раді бізнес-омбудсмена. «Відновлення перевірок, безперечно, збільшить навантаження на бізнес і матиме вплив на всі галузі, – вважає виконавча директорка СУП Катерина Глазкова. – Перевірка податкової завжди асоціюється із непомірними штрафами та їх оскарженням».
У Раді бізнес-омбудсмена вважають, що нові норми передусім стосуватимуться готельно-ресторанного бізнесу, оптової торгівлі та сільськогосподарського сектору. «В деяких випадках це виправдано, бо дійсно є певні схеми щодо заробітних плат тощо», – каже Ващук.
Він наголошує, що ключова проблема – у правозастосуванні. «Доки неписаним правилом податківця є те, що не можна повернутися з перевірки без нарахування, доти це буде сприйматися, як кара для бізнесу», – вважає Ващук.
На цьому наголошують і у Європейській бізнес-асоціації. «Бізнес очікує, що увага перевіряючих та правоохоронних органів буде зосереджена саме на нелегальному бізнесі, який приховує доходи та займається зловживаннями», – йдеться у коментарі пресслужби ЄБА.
Перевірки податкової не є вироком і не несуть за собою обовʼязкове накладання штрафу, вважає Гетманцев. «Бізнес може підвищити своє податкове навантаження, щоб не потрапити під ці критерії, – додає голова фінансового комітету. – Або ж аргументовано відповісти, чому воно саме таке».