Навесні 2023-го чи не щотижня з’являлися новини про обшуки й карні справи проти відомих бізнесменів. Підприємці скаржаться на посилення тиску з боку правоохоронців, проблему визнають і на рівні Верховної Ради й Офісу президента. З чим повʼязана активізація силовиків та як захиститися від необґрунтованих звинувачень?
Головні матеріали Forbes Ukraine. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Раптовий обшук СБУ та Нацполіції, що відбувся у чернівецькому офісі розробника ImproveIT Solutions 9 травня, ледь не зірвав проєкт компанії для важливого замовника зі США. Слідчі, які прийшли до айтівців у справі про «створення та розповсюдженні порнографії», вилучили пʼять ноутбуків. Через шість днів техніку повернули без будь-яких пояснень, згадує СЕО ImproveIT Solutions Віталій Вершинін. «Але вони навіть не намагалися знайти якісь відео на підтримку своїх звинувачень», – пригадує він.
Декількома днями раніше обшуки пройшли й у партнерів засновника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепи. З березня Бюро економічної безпеки веде справу проти компанії «М-Кіно», що володіє мережею кінотеатрів «Мультиплекс», за начебто ухилення від оподаткування. У лютому бізнес-спільнота обурювалася «маски-шоу» у засновника MacPaw Олександра Косована.
Кількість скарг бізнесу на правоохоронців цьогоріч зросла в рази, йдеться і про білий бізнес, констатує заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк. Цю тезу підтверджують і чотири його колеги з економічного, фінансового та антикорупційного комітетів, частина з яких спілкувалася з Forbes на умовах анонімності.
Чому силовики активізувалися саме зараз та що з цим робити бізнесу?
Пʼять причин повернення щотижневих «маски-шоу»
Співрозмовники Forbes у Верховній Раді та Офісі президента (ОП) наводять кілька пояснень, чому силові органи знову звернули увагу на бізнес.
Перше – прагнення змусити бізнес платити податки. Не в останню чергу, це вимога міжнародних партнерів. Держава змінила ставлення до бізнесу частково через значну роль фінансової допомоги від партнерів, яка значно перевищує надходження держбюджету від податків, сказав під час ефіру Business Breakfast Forbes бізнес-омбудсмен Роман Ващук.
«У середині 2022-го МВФ запропонував повернути оподаткування до довоєнного рівня, щоб Україна могла виконати частину бюджетування для оборонних потреб, які не фінансують міжнародні партнери», – пояснює він. Низку зобовʼязань уряд взяв на себе й у межах чотирирічної програми з МВФ, яка має принести до бюджету на $15,6 млрд. Серед них – детінізація бізнесу та перезапуск Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Запит на детінізацію економіки та збільшення податкових надходжень є й в Офісі президента (ОП), кажуть два нардепи з економічного та антикорупційного комітетів. Це породжує другу причину активізації силових структур у цьому напрямі. «Правоохоронці сприймають детінізацію по-своєму і починають «кошмарити» весь бізнес», – каже заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин. Уряд у той же час не поспішає розвʼязувати питання «тіні» через пошук спільних рішень з бізнесом, додає нардеп.
Варто зазначити, що у 2022-му році податкові надходження від компаній зросли на 6,68% до майже 700 млрд грн, а в першому кварталі 2023-му бізнес заплатив на 13% більше податків, ніж за цей період у 2021-му (дані Податкової служби й аналітичної компанії Saturday Team)
Ще один привід для обшуків та тиску на бізнес, який виник суто під час війни – «російський слід». «Правоохоронці можуть звинуватити будь-який бізнес у звʼязках РФ навіть не маючи для цього достатньо доказів», – каже нардеп з фінансового комітету на правах анонімності.
Інше пояснення: чотири співрозмовники Forbes з фінансового, економічного та антикорупційного комітету, а також ОП вважають, що тиск на бізнес прямо чи дотично повʼязаний з тим, що майже всі силові органи опинились під впливом Офісу президенту, а саме заступника голови ОП Олега Татарова.
«З часів Революції гідності не було такого, щоб всі правоохоронні органи були під контролем однієї людини, – каже один зі співрозмовників у ВР, що попросив не вказувати свого прізвища у цій статті. – Протистояти такій людині – важко».
Інший співрозмовник зазначає, що така ситуація призвела до руйнування системи «стримування і противаг». «Раніше між силовиками була конкуренція, вони боялись один одного, — каже депутат. – На умовне СБУ бізнесмен міг пожалітись поліції Авакова. Зараз нема кому жалітись, всі в одній упряжці».
Олег Татаров та Андрій Єрмак
Ситуація погіршилась особливо після зміни керівництва Міністерства внутрішніх справ (МВС), каже нардеп з економічного комітету на правах анонімності. «Після приходу нового очільника скарг на роботу поліції побільшало в рази», – стверджує нардеп. Колишній міністр МВС Денис Монастирський загинув 18 січня в авіакатастрофі у Броварах. 7 лютого МВС очолив колишній голова Національної поліції Ігор Клименко.
Що робити підприємцям? Співрозмовники Forbes у ВР та ОП радять публічно говорити про зловживання правоохоронців. Краще якщо це буде заява від бізнес-асоціації, або позиція кількох компаній. «На такі заяви мають відреагувати ОП та власне самі правоохоронні органи», – каже нардеп Юрчишин.
Також депутати разом з Мінцифрою зареєстрували законопроєкт №9211, який має обмежити повноваження правоохоронців під час обшуків. «Йдеться, в першу чергу, про заборону на вилучення техніки та грошей (без ухвали суду)», – каже співавторка закону Галина Янченко.
Документ мають розглянути на економічному комітеті найближчі тижні.
Що відповість бізнес
«Ваш бізнес розвивається, не через ваш підприємницький хист, а, перефразовуючи одного тирана, лише тому, що до вас ще не дійшли «інвестиційні няні» в погонах», – іронізує Мазепа з Concorde Capital, натякаючи на ще довоєнну ініціативу президента Володимира Зеленського для залучення іноземних інвестицій.
Наприкінці квітня у його партнерів та в офісі газодобувної компанії бізнесмена відбувся обшук за мотивами корпоративного конфлікту навколо одного з газових родовищ. Мазепа з партнерами придбав його у 2021-му. Поки у справу не втрутилися правоохоронці, це був звичайни господарський спір, в якому Мазепа бачив опонентів (колишні власники родовища, які вважають, що покупці не виконали умови угоди) один чи два рази, каже підприємець.
Цей кейс – класичний приклад, коли правоохоронці відкривають кримінальне провадження у справах, де, здавалось би, є виключно комерційна складова, каже керівник практики безпеки бізнесу адвокатського обʼєднання «Юскутум» Станіслав Борис. «У правоохоронців є багато інструментів для розслідувань, – розповідає він. – Обшуки з «маски-шоу» [як було у випадку з Мазепою] – це крайній захід, коли є ризики силового опору».
Мазепа свідомо вирішив зробити свій кейс публічним. «Такі випадки не поодинокі, – каже він. – Але до публіки 95% кейсів не доходять: більшість підприємців, на жаль, боїться».
Законодавство не обмежує правоохоронні органи у підставах, на яких вони можуть відкрити кримінальне провадження у тій чи іншій справі, що стосується бізнесу, додає Борис. Навіть сама увага правоохоронців вже є свого роду покаранням для бізнесу, констатує бізнес-омбудсмен Роман Ващук. І правоохоронці щедро користуються можливістю відкривати далеко не завжди перспективні кримінальні справи.
Статистика демонструє, що тільки 6% кримінальних проваджень проти бізнесу доходить, уточнює Ващук.
Ігор Мазепа Фото надано пресслужбою
СЕО мережі кінотеатрів «Мультиплекс» Роман Романчук дізнався, що його бізнесом зацікавилося Бюро економічної безпеки (БЕБ) у березні. Причина відкриття справи – теж показова. Кримінальне провадження зʼявилося на підставі того, що у період з початку березня 2022-го до лютого 2023-го компанія не сплатила Єдиний соціальний внесок у повному обсязі.
Романчук не відкидає цього факту. Компанія скористалася пільгою, яку ВР надала бізнесу ще у березні 2022 року, скасувавши до завершення воєнного стану пеню та штрафи за несвоєчасну сплату ЄСВ. «Нам потрібно було обирати чи платити зарплату та оренду, чи ЄСВ», – каже СЕО «Мультиплекс». Наразі у компанії немає заборгованості. Найбільшу затримку у 3 млн грн «Мультиплекс» сплатив протягом півтора тижні, стверджує Романчук.
«Не зрозуміло, чому ця справа досі не закрита, – дивувався нардеп Железняк під час засідання ТСК з економічної безпеки де розглядався цей кейс. Компанія з обʼєктивних причин не могла повноцінно працювати, задекларувала, що має борг по ЄСВ та вже успішно його сплатила, зазначав тоді він.
Що на це відповідають правоохоронці? Представники БЕБ та Офісу генерального прокурора з цією позицією не згодні. «Слідство проводиться якраз для того, щоб впевнитись, що компанія дійсно не мала змоги у той час платити податки», – каже представник Офісу Генерального прокурора Андрій Солонський.
«М-Кіно» тим часом рахують збитки, перш за все іміджеві. «Наприклад, у наших контрагентів вже запитували пояснення по транзакціях», – каже Романчук. Причина? Сам факт того, що проти компанії ведеться кримінальна справа.