Канадський Інститут Фрейзера оновив свій рейтинг «Економічна свобода у світі», згідно з яким Україна вперше вийшла з групи аутсайдерів, економічно невільних країн. Звіт ґрунтується на даних за 2021 рік, тож війна, вочевидь, знову погіршить наші показники. У яких сферах продемонструвала прогрес Україна та що треба робити для більшої економічної свободи?
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Україна за результатами 2021 року вперше у своїй історії вийшла з групи найбільш економічно невільних країн світу за Рейтингом економічної свободи, який складає канадський аналітичний центр Інститут Фрейзера (Fraser Institute).
Дослідження, опубліковане 19 вересня, показує «стрибок України в економічній свободі», починаючи з 2019 року, каже директорка Центру Бендукідзе (є національним партнером Інституту Фрейзера і допомагає готувати рейтинг) Наталія Мельник. Окрім обʼєктивних поліпшень показників цьому сприяли й зміни методології Інституту Фрейзера.
Так чи інакше, називати Україну економічно вільною країною передчасно, додає Мельник. Одна з причин – війна, що зазвичай посилює вплив держави та негативно позначається на економічній свободі.
Як Україні вдалося покращити позиції в рейтингу Інституту Фрейзера до повномасштабного вторгнення та як ситуація складається зараз?
Якого прогресу Україна досягла в Рейтингу економічної свободи
За підсумками 2021 року, Україна посіла у Рейтингу економічної свободи 112-те місце зі 165 юрисдикцій, що беруть у ньому участь. Результат – 6,17 бала з 10 можливих. У лідера, Сингапуру, – 8,56.
Оцінюючи економічну свободу країн світу, Інститут Фрейзера розподіляє їх за чотирма групами: від найменш економічно вільних (більшість країн Африки, Аргентина, Ірак, Сирія, Іран та ін.) до «здебільшого вільних» (країни Західної Європи, крім Франції та Італії, США, Австралія та ін.). Третя і четверта групи, або ж квартилі за термінологією Інституту Фрейзера, – країни із середніми показниками. У третій, куди за результатами 2021-го увійшла також Україна, зокрема, знаходяться Китай, Індія, Бразилія та Туреччина. Переважна більшість європейських країн перебувають у другій або першій групах.
Графіка – Інститут Фрейзера
Від Польщі, яка у другому квартилі, Україна відстає на 0,95 бала. «Здається, що не так і багато, якщо не знати, що за 21 рік нам вдалося покращити наш показник лише на 1,5 бала», – зазначає Мельник із Центру Бендукідзе.
У порівнянні з даними 2020 року, ми продемонстрували прогрес за показниками «Розмір держсектору» та «Правова система та право власності». Погіршились позиції у розділах «Надійність грошей» і «Свобода міжнародної торгівлі».
Нинішні показники України не є рекордними. У 2002-му було 107-ме місце, а найбільшу кількість балів (6,24) ми мали у 2019-му. Та попри це Україна лише зараз уперше полишила останню, четверту групу економічно невільних країн і перейшла у третій квартиль.
Як це пояснити? «Вихід України з четвертого квартиля – це поєднання повільного руху в правильному напрямку з введенням до дослідження нових змінних і використання нових джерел даних», – пояснює Мельник із Центру Бендукідзе.
Наприклад, замість Doing Business і Global Competitiveness Report, які останні кілька років не оновлюються, автори використовували Business Environment Rankings від Economist Intelligence Unit.
Чи дійсно в Україні поліпшився рівень економічної свободи
Попри повільний прогрес, Україна заслужила вийти з групи економічно невільних краї, вважають старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай та провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Олександра Бетлій.
Який вплив на економічну свободу матиме війна? За підсумками воєнного 2022-го, вочевидь, слід очікувати погіршення позицій України, бо війна в цілому завжди погано впливає на рівень економічної свободи, кажуть Мельник із Центру Бендукідзе, Гайдай із ЦЕС та Бетлій з ІЕД.
«Насамперед буде вплив на показники надійності грошей через інфляцію, свободи міжнародної торгівлі через торгові барʼєри та контроль за рухом капіталу та людей, а також здатність захищати приватну власність», – зазначає Мельник.
Як Інститут Фрейзера складає Рейтинг економічної свободи
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Інститут Фрейзера вимірює ступінь підтримки економічної свободи політикою та інституціями країн. Аналітики використовують 45 різних наборів даних у п’яти широких сферах:
Розмір державного сектора. Зі зростанням рівня державних витрат й оподаткування та частки держпідприємств ухвалення рішень на урядовому рівні заміщує особистий вибір людей, зменшуючи рівень економічної свободи.
Правова система та право власності. Захист людей та їхнього законно набутого майна.
Надійність грошей. Інфляція підриває цінність зарплати та заощаджень.
Свобода міжнародної торгівлі. Свобода товарообігу – у найширшому розумінні, купівлі, продажу, укладання контрактів тощо. Зменшується, коли державні перешкоди роблять дорогим або навіть неможливим товарообіг із підприємствами та особами в інших країнах.
Регулювання. Використання урядом інструментів для обмеження міжнародної торгівлі, можливості наймати чи працювати, вільно вести свій бізнес тощо.
Читати більше Згорнути
Основний ризик – ширше втручання держави в економіку та обмеження свобод, починаючи від величезних видатків на оборону, закриття даних і закінчуючи комендантською годиною, додає Гайдай із ЦЕС. Бетлій з ІЕД нагадує про валютні обмеження та заборону держслужбовцям і чоловікам виїжджати за кордон, що також негативно впливає на рівень економічної свободи.
У той же час війна не заважає українській владі прискорити судову реформу чи зайнятися вирішенням проблем регулювання бізнес-діяльності, вважає Мельник. Неочевидний позитивний ефект – втрата впливу «старих олігархів», каже Гайдай. «Влада має все менш залежний від них вигляд», – зазначає він.
У разі продовження війни влада має проводити «зворотню лібералізацію» та прибирати обмеження в тих сферах, які не загрожують національній безпеці, додає Гайдай.
«Після завершення війни потрібно встановити нові правила гри (включно з податковою реформою) так, щоб потреба їх міняти виникала якнайрідше, зокрема на шляху до ЄС», – радить він.
Що треба було покращувати навіть за мірками найбільш успішного для економічної свободи в Україні 2021-го?
Найнижчий бал з пʼяти секторів Україна має у сфері «Правова система та право власності» – 4,58 з 10 можливих. Інші найслабші показники:
- незалежність судів – 3,47 проти 3,26 у 2020-му. У 2014 році було 3,24;
- захист прав власності – вже чотири роки незмінний показник 3,18, у 2014-му – 2,87;
- юридичне виконання договору – у першій половині 2000-х було 4,26, а далі ставало лише гірше. Останні п’ять років до 2021 року (включно) Україна мала 2,85. У 2014 році було 3,10;
- надійність поліції – вже чотири роки (включно з 2021-м) тримається на рівні 3,56. У 2014-му було 2,62;
- захист іноземних активів – 3,88 у порівнянні з 4,39 у 2020 році. У 2014-му було 4,80.
Повноцінна незалежність судів – це і про захист майнових прав, і про надійність договорів, наголошує Гайдай із ЦЕС. Про ключову роль судової реформи та правоохоронних органів каже і Бетлій з ІЕД.