В Україні може зʼявитися законодавство про легалізацію ринку лобізму. Зокрема, це одна з вимог ЄС для подальшої євроінтеграції. Коли парламент може ухвалити документ, як буде влаштований ринок лобізму та які можливості він дає бізнесу? Бліцінтервʼю з головою НАЗК Олександром Новіковим
Вже цього тижня у Верховній Раді, ймовірно, буде зареєстровано урядовий законопроєкт «Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні». Документ, який розробляло Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), є однією з вимог вступу України до Європейського союзу. 1 грудня НАЗК передало проєкт Кабміну.
Що зміниться для бізнесу, громадських організацій (ГО) та самих лобістів після прийняття законопроєкту? Про це – у бліцінтервʼю очільника НАЗК Олександра Новікова.
Інтерв’ю скорочено та відредаговано для зрозумілості.
Яка мета законопроєкту про лобіювання та адвокацію?
Створення прозорого ринку лобіювання. Очевидно, що він існує і зараз, але знаходиться в тіні, що породжує корупційні ризики. Ми після кожних виборів викидаємо на смітник людей, які можуть легально та прозоро представляти публічний інтерес різних бізнесових і соціальних груп, бо немає врегульованого ринку лобіювання.
А ті ж бізнес-асоціації наразі не мають унормованого механізму лобіювати свої інтереси. Документ покликаний це змінити, встановивши зрозумілі правила гри.
Інша мета – підсилити громадські організації та дати їм законні механізми адвокації своїх ініціатив. Центр протидії корупції (ЦПК), ГО «Автомайдан» й інші організації – наші партнери, які допомагають реалізовувати антикорупційну політику.
Якщо казати про регулювання, то в Україні працюватиме європейська, а не американська модель лобіювання. У США це більш зарегульована діяльність, адже там ринок лобістів працює вже десятиліттями – потрібно детально повідомляти про кожну зустріч. В європейських країнах такої жорсткої звітності немає.
Як документ розмежовує лобізм та адвокацію?
За трьома критеріями: прибутковості чи неприбутковості, відстоювання приватного чи суспільного інтересу, а також визначення джерел фінансування.
Лобіювання здійснюється на замовлення приватних компаній чи осіб з метою отримання прибутку. Метою адвокації не є отримання прибутку. Джерелом фінансування можуть бути, наприклад, міжнародні партнери України. Адвокацією займаються громадські організації.
Законопроєкт передбачає створення реєстру прозорості. Скільки часу займе його створення та хто має в ньому реєструватися?
Реєстр буде публічним. Для лобістів реєстрація обовʼязкова, а для ГО – добровільна. Отримання інформації з реєстру – безкоштовне. Плануємо його створити на базі платформи для розгортання державних реєстрів, яку розробила команда Мінцифри. З моменту прийняття закону потрібно чотири місяці для розгортання реєстру.
Якщо казати про лобістів, то як документ спонукатиме їх виходити з тіні?
Перше – прозорість і законність їхньої діяльності. Зазначення в реєстрі означає, що їх можна легко знайти та звернутися за послугами.
Друге – документ дає право на зустріч з субʼєктами правотворчості (депутати, представники уряду тощо).
Третє – участь у підготовці й написанні законопроєктів. Документом передбачаються зміни у регламенті Верховної Ради – лобісти можуть стати співавторами проєктів нормативно-правових актів, їх також повинні обов’язково запрошувати на засідання комітетів парламенту.
Яка відповідальність для лобістів, які продовжать працювати нелегально?
Адміністративний штраф – 5400 грн. У першій версії законопроєкту сума була більша – 170 000 грн. За пропозицією ГО, її зменшили. Також порушник вноситься до реєстру осіб, які вчинили корупційні або повʼязані з корупцією правопорушення. Відповідальність застосовуватиметься до порушників тільки через рік після набрання чинності документом.
Вірю більше не в методи покарання, а в заохочення. Наша мета – відкрити ринок і мотивувати людей офіційно займатися цією діяльністю, брати участь у формуванні державної політики.
Хто може скористатися послугами лобістів?
Будь-який бізнес може укласти контракт або вже з наявним у реєстрі лобістом, або з експертом, який має зареєструватися після підписання договору. Потенційно це вигідно будь-якому виду бізнесу, оскільки сприятиме формуванню політики та розвитку економіки. Не може користуватися послугами лобістів бізнес, клієнтом, бенефіціаром або власником якого є громадянин РФ чи Білорусі.
Олександр Новіков, голова НАЗК Фото надано пресслужбою
Громадські організації стверджували, що документ суттєво вплине на їхню діяльність. Зокрема через встановлення для них додаткової звітності. Чи врахували ці зауваження?
У фінальній версії проєкту закону, яка подана до Кабміну, враховано майже 90% зауважень від ГО. Для них реєстрація у Реєстрі прозорості буде добровільною, також не потрібно подавати окремої звітності. Крім того, на ГО не розповсюджується адміністративна відповідальність.
З пропозицій ГО не було враховано лише пункт про повне виключення адвокації з регулювання. На це є проста причина – немає гарантії, що умовні тютюнові компанії не зареєструють умовну ГО «Любителів паління», щоб просувати свої інтереси у такий спосіб.
У ЄС близько 35% субʼєктів, які зареєстровані згідно з аналогічними законами – громадські організації. Це міжнародна практика.
Коли документ буде зареєстрований у Верховній Раді? Скільки може тривати процес прийняття?
Закон має бути прийнятий максимум до кінця січня 2024-го. Але, звісно, терміни залежатимуть від парламенту. Але вже в березні чекаємо на зустріч з GRECO (The Group of States against Corruption – «Група держав проти корупції», – Forbes), на якій нас запитають про імплементацію цього закону.
Якщо закон не буде ухвалений, то є велика ймовірність потрапити у «чорний список» країн, які не виконують антикорупційні реформи. Важливо, що GRECO передає свої рекомендації до Євросоюзу, що може уповільнити наш євроінтеграційний шлях.