
Об’єднайте всі водні артерії нашої планети. Збільште це значення в сто разів. Ви отримаєте Антарктичну циркумполярну течію (АЦТ). Вона безперешкодно рухається навколо найпівденнішого континенту, не наштовхуючись на сушу. І, власне, саме вона підтримує всю кліматичну систему нашої Землі, як інформує Ukr.Media.
Навіщо мені читати про якусь воду на краю світу, коли моя стрічка новин щодня нагадує трилер про виживання? Пояснюю.
Відмотаємо час на 34 мільйони років назад. Земля тоді була глобальною теплицею. Рівень CO2 в атмосфері тримався на позначці 600 ppm.
Для розуміння: ми цю цифру з того часу жодного разу не бачили. Але цілком імовірно побачимо до кінця нашого століття, якщо продовжимо забруднювати повітря в тому ж темпі.
Тоді, мільйони років тому, планета раптом почала охолоджуватися і вкриватися льодовиками. Ми зараз запускаємо процес у зворотний бік.
Щоб зрозуміти, що нас чекає, науковці з Інституту Альфреда Вегенера вирішили розібратися, як цей кліматичний механізм взагалі запустився. Вони ввели до надскладних симуляторів купу даних і відтворили тодішню географію.
Виявилося, що все почалося з глобального протягу. Австралія та Південна Америка тоді тільки-но від’єдналися від Антарктиди. Утворилися протоки. І коли Австралія віддалилася достатньо, через так званий Тасманійський прохід на повну силу вдарили західні вітри.
Течія не сформувалася за один день. Моделі показують дивну картину: спершу океан ніби розділився навпіл. В Атлантичному та Індійському секторах вода вже шалено вирувала, а от Тихий залишався підозріло спокійним. Але коли кільце замкнулося, АЦТ запрацювала на повну потужність.
Головна особливість цієї течії — вона почала шаленими темпами поглинати вуглець з атмосфери. Парниковий ефект був зруйнований. Температура впала. Почалася льодовикова епоха, у залишках якої (з її теплими й холодними періодами) ми формально живемо й досі.
Науковці радіють, що їхні нові моделі нарешті здатні адекватно відтворювати взаємодію льоду, океану та атмосфери в глибокому минулому. А нам залишається зафіксувати один прагматичний факт: клімат Землі — конструкція крихка.
Колись рух континентів і вдалий вітер врятували планету від перегріву, зробивши її придатною для нашого існування.
Тепер ми перевіряємо цю систему на міцність. Подивимось, чи витримає вона нас самих.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Чи зможе планета знову увімкнути прихований механізм самопорятунку, чи ми остаточно зламали систему?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🌍 Природа знайде вихід 🔥 Катастрофа неминуча 🧐 Маю власну теорію
📊 Карта думок
🌍 Природа знайде вихід 0% 🔥 Катастрофа неминуча 0% 🧐 Маю власну теорію 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
