Роками науковці намагалися довести: чим більше планета нагрівається, тим активніше лісові ґрунти вивільнятимуть азот в атмосферу. Припускалося, що це посилить парниковий ефект, позбавить дерева поживних речовин, і врешті-решт, людство опиниться в безнадійній ситуації. Ця логіка здавалася переконливою, тому подібні прогнози перестали викликати особливу увагу – навіщо турбуватися без причини, інформує Ukr.Media.
Однак нещодавно мені трапилася стаття в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, яка змусила переглянути моє розуміння природних процесів.
Група каліфорнійських екологів разом із колегами з Китаю провела шестирічне дослідження, щоб перевірити цю загальноприйняту думку. Вони обрали для експерименту ліси в китайській провінції Ляонін, встановили над деревами інфрачервоні обігрівачі, імітуючи підвищення температури на два градуси, яке часто прогнозують кліматологи. Протягом цього часу вони провели понад двісті тисяч вимірювань газообміну ґрунту.
Результати показали, що природа не завжди діє згідно з нашими лабораторними уявленнями.
Натомість, очікуваного значного виділення газів з ґрунту не сталося. Навпаки, ґрунт ніби перейшов у режим збереження енергії. Викиди оксиду азоту зменшилися на 19%, а викиди закису азоту, що впливає на клімат, – на 16%.
Піт Гом’як, один з авторів дослідження, запропонував доволі просте пояснення, яке ставить під сумнів деякі аспекти сучасної кліматології. У контрольованих лабораторних умовах підвищення температури справді може стимулювати активність мікробів і збільшувати вироблення газів. Однак у природних умовах спека часто супроводжується посухою. Пересихання ґрунту призводить до того, що мікроби сповільнюються, стають менш активними і втрачають здатність до інтенсивного вироблення газів. Їхні основні потреби в цей момент – це волога.
Звісно, це правило має обмеження. Воно стосується переважно територій, де річна кількість опадів не перевищує тисячі міліметрів. У вологих лісах, де спека поєднується з достатньою кількістю вологи, початкові припущення залишаються вірними: активні мікроби призводять до втрати азоту. Але в посушливих регіонах підвищення температури фактично зупиняє активність екосистеми.
На перший погляд, можна було б порадіти, що природа знаходить власні механізми самозбереження. Азот залишається в ґрунті, дерева, які поглинають вуглекислий газ, отримують необхідні поживні речовини. Однак еколог Кай Хуан одразу ж розвіяв цей оптимізм.
Хоча азот не вивільняється з ґрунту, дерева, які страждають від посухи, не можуть його ефективно засвоювати. Спостереження показали, що в експериментальних зонах, де застосовувалося обігрівання, ріст лісу сповільнився. Поживні речовини в ґрунті не принесуть користі, якщо рослини перебувають у стані виснаження від нестачі вологи.
Ця історія не пропонує легких рішень чи раптового припинення глобального потепління. Вона не означає, що можна розслабитися. Натомість, вона демонструє, як часто наші найскладніші моделі виявляються надто спрощеними, подібними до спроби описати людину лише за її фотографією в паспорті. Ми зосереджуємося на температурі, забуваючи, що без вологи будь-які хімічні процеси втрачають свою інтенсивність.
Земля виявилася значно складнішою, ніж лабораторна чашка Петрі. І, мабуть, це єдине, в чому ми можемо бути цілком певні.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Чи варто нам і надалі довіряти кліматичним прогнозам, якщо природа щоразу виявляється хитрішою за наші формули?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🔬 Вірю лише науці 🌿 Природа непередбачувана 🤔 Все занадто заплутано
📊 Карта думок
🔬 Вірю лише науці 0% 🌿 Природа непередбачувана 0% 🤔 Все занадто заплутано 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!