Часом трапляється, сидиш у вечерній час в автомобілі, припаркованому недалеко від дому. Мотор не працює, але радіо ще ввімкнене. Лунає давній блюз епохи нашої юності. І раптом, на конкретному співзвуччі, на ледь вловимій зміні в голосі, тебе пронизує. По шкірі пробігають гуси, подих на мить зупиняється, і ти відчуваєш такий глибокий захват, що покидати холодну дійсність спального району зовсім не хочеться, повідомляє Ukr.Media.
А потім згадуєш свою кохану, котра під цей самий мотив зазвичай лише жує жуйку та переглядає стрічку новин. Раніше я вважав, що це справа культурного досвіду, освіти чи просто емоційного перевантаження. Виявилося, все значно тривіальніше.
Нідерландські науковці з Інституту Макса Планка (очевидно, у них там багато вільного часу для роздумів між подорожами на роверах) дослідили ДНК п’ятнадцяти з лишком тисяч осіб. І дізналися одну дивовижну річ: здатність відчувати мурашки по тілу від чудової музики, живопису чи поезії — це закладено генетично.
Отже, якщо ви стоїте перед картиною Ротко або слухаєте гітарну партію Гілмора і відчуваєте фізичне хвилювання, це не тому, що ви такий надзвичайно витончений естет. Це тому, що ваш предок, який, можливо, у житті не бачив нічого складнішого за віз із сіном, передав вам такий особливий набір генів.
Найцікавіше в цій історії те, як функціонує наш мозок. Науковці стверджують, що естетичні мурашки активують ті ж самі нейронні мережі, що й реакція на звичайні біологічні насолоди. Якщо спростити, то для ваших нейронів геніальна симфонія та шматок бездоганно приготованого стейка з соком — це явища одного роду. Ми просто істоти, які навчилися отримувати гурманське задоволення від звукових коливань і мазків фарби.
Причому гени розміщені нерівномірно. Є загальний комплекс, який робить людину відкритою до нового досвіду в цілому. А є вузькоспеціалізовані елементи. Тому якщо вас переповнює від віршів Жадана, але в Луврі ви відверто нудьгуєте, думаючи лише про те, де б тут випити доброї кави — це не ви некультурний, це просто біологічний механізм не спрацював.
Я читав це дослідження і міркував: як же добре, що наука іноді пояснює нам нас самих. Тобі не потрібно працювати над своєю чутливістю чи видавлювати з себе сльозу на концептуальній експозиції, куди тебе затягла дружина, тому що це зараз у тренді. Якщо не чіпає — отже, гени сьогодні мовчать. Можна просто заспокоїтися.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Ви — природжена еліта чи лише біологічна машина, керована генами пращура?
Вже проголосували 2 особи. Приєднуйтесь до обговорення.
🧬 Я — обрана еліта 📚 Це все виховання 🤔 Просто слухаю музику
📊 Карта думок
🧬 Я — обрана еліта 50% 📚 Це все виховання 0% 🤔 Просто слухаю музику 50% 💡
Дискусія тільки починається. Станьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Наразі немає коментарів. Будьте першим!