За лицем неоднозначної лікарні Odrex прихована історія, яка має стосунок до азартного сектору, офшорних зон і контактів із росією. А провідні власники, які раніше займалися створенням гральних автоматів і наживалися на ігроманії, тепер керують медичною установою, де вартість неточності – людське існування.

Неоднозначна приватна лікарня Odrex будує вигляд прогресивного медичного центру європейського рівня. У той же час за її обличчям дедалі виразніше проявляється зовсім інша хроніка – з гральним бізнесом, офшорами, фірмами-посередниками та зв’язками з росією. Хто саме ті люди, що стоять за лікарнею “Одрекс”, як гроші з азартних розваг перетворилися на медичний бізнес і яка роль у цій історії належить росії, читайте в матеріалі УНН.
Від гральних апаратів до “медицини”: генеза бренду Odrex
Генеза бренду Odrex почалася задовго до того, як ця назва з’явилася на фасаді приватної лікарні. Фірма з ідентичною назвою була оформлена в Одесі ще у 1997 році. Номінально для виробництва, фактично – вона займалася ввезенням і ремонтом вживаних гральних автоматів.
Згодом підприємництво під назвою Odrex перекваліфікувалося з лагодження старих “одноруких бандитів”, привезених з-за кордону на виготовлення гральних автоматів, ігрових столів і рулеток у промислових масштабах. Мова йшла вже не про десятки, а про тисячі одиниць продукції на рік – частина з яких експортувалася за межі України.
Фірма була зареєстрована в Одесі на вулиці Розкидайлівській – за тією ж адресою, де і зараз “прописані” юридичні особи, що мають відношення до діяльності неоднозначної лікарні Odrex.
Співвласниками грального підприємництва на різних етапах були Тігран Арутюнян, Леонід Кучук та Ірина Зайкова – люди, які згодом постануть вже у зовсім іншому амплуа: як важливі персони проєкту під найменуванням “Медичний дім”.
“Невада”: з’єднувальна ланка між Odrex і росією
У 2001 році підприємництво вийшло на новий щабель. Арутюнян і Кучук створили компанію “Невада”, яка займалася керівництвом власними гральними залами. Компанія була оформлена все за тією ж адресою на Розкидайлівській, що ще раз доводить єдиний бізнес-контур.
Саме через “Неваду” гральний бізнес Odrex почав активну експансію за кордон. У російських реєстрах журналісти виявили цілу сітку компаній з ідентичною назвою “Невада-Х”, де “Х” відповідало найменуванню російського міста або регіону. Такі фірми масово реєструвалися у 2002–2003 роках – у період, коли українські гральні автомати активно поставлялися на ринок РФ.
Особливої уваги заслуговує ТОВ “Невада-Самара” – російська компанія, з якою було пов’язане дочірнє підприємство “Ослан”. Саме з цими структурами журналісти пов’язують подальшу діяльність Віктора Бежинару.
На сьогодні всі ці російські компанії формально ліквідовані. Однак, сам факт їх існування вказує: бізнес, з якого пізніше “виросла” лікарня Odrex, десятиліттями співпрацював у тісному партнерстві з російським ринком азартних ігор.





Віктор Бежинару: від ігорки до медицини
Ім’я Віктора Бежинару виникає у цій історії не випадково. За інформацією журналістів, людина з таким самим ПІБ ще з початку 2000-х років була залучена до питань безпеки у гральному бізнесі Odrex. Саме у той період, коли “Одрекс” і “Невада” активно поширювали свою присутність, у тому числі за межами України.
Згодом Бежинару став керівником і засновником ряду компаній, які не мали жодного відношення до медицини, зате фігурували у гучних кримінальних справах. Йдеться про фірми, які брали участь у сумнівних тендерах, де закуповувалося обладнання за цінами, у рази вищими за ринкові, а сам товар мав ознаки технічної непридатності. Саме ці обставини стали предметом уваги Державного бюро розслідувань, яке заявляло про перевірку можливих зловживань, завищення вартості обладнання та використання мережі пов’язаних компаній для виведення коштів. Фінансові потоки в таких схемах, за даними слідства, проходили через мережу компаній з ознаками фіктивності, після чого “розчинялися” на рахунках інших юридичних осіб.
Разом з тим Бежинару не був стороннім спостерігачем і для медичного проєкту. У певний момент саме він опинився серед осіб, які отримали безпосередній контроль над компанією, що забезпечувала роботу лікарні Odrex. Це відбулося вже після того, як навколо медзакладу почали виникати скандали та зацікавленість правоохоронних органів. Таким чином, Бежинару став не просто фоновою фігурою з гральним минулим, а людиною, яка безпосередньо увійшла до структури Odrex у критичний для лікарні період.
Як і інші співвласники Odrex Бежинару, зберіг інтерес до гральної сфери. Він і надалі є співзасновником компанії, основним видом діяльності якої офіційно зазначена організація азартних ігор. А його партнер у цьому бізнесі володіє торговими марками, безпосередньо пов’язаними з цією індустрією.
Чому власникам грального бізнесу довелося піти у медицину?
У 2009 році ситуація для грального бізнесу в Україні кардинально змінилася. Після трагедії у гральному залі в Дніпрі держава фактично заборонила діяльність гральних автоматів і залів. Для компаній, які роками працювали у цій сфері, це означало необхідність термінової реорганізації бізнесу.
Саме у цей період структури, пов’язані з брендом Odrex і компанією “Невада”, почали міняти профіль діяльності. Спочатку під тією ж назвою з’явилася страхова компанія, а вже у 2012 році – медичний проєкт, який згодом перетворився на неоднозначну приватну лікарню в Одесі.
Підтвердження цієї трансформації можна знайти у відкритих реєстрах. Зокрема, Ірина Зайкова залишалася співвласницею “Невади”, компанія “Одрекс” у формі ТОВ фігурує серед засновників Української асоціації діячів грального бізнесу, а на Зайкову зареєстровані торгові марки “Одрекс”, під якими раніше надавалися послуги азартних ігор.
Таким чином, змінилася вивіска і сфера діяльності, однак ключові фігури і бізнес-зв’язки, сформовані ще у гральному бізнесі, нікуди не зникли.
Російський слід у бізнесі Odrex
Сукупність зібраних фактів вказує: бізнес-імперія, частиною якої сьогодні є лікарня Odrex, формувалася роками у середовищі грального бізнесу з активною присутністю на російському ринку. Саме в той період були закладені фінансові, корпоративні та управлінські зв’язки, які згодом трансформувалися у “медичний” проєкт.
На тлі численних інцидентів навколо лікарні, смертей пацієнтів і засвідчень їхніх родичів про фінансовий тиск, виникають логічні питання: Чи не були перенесені методи роботи з азартної індустрії, з її максимізацією прибутку будь-якою ціною – у сферу, де вартість помилки вимірюється людським життям? І чи мають право люди, які наживалися на лудоманії зараз займатися “лікуванням” українців?
