Найбільша частка проблемних кредитів зафіксована серед компаній, що займаються операціями з нерухомістю – 79,4% від загальної суми позик для цієї галузі, та серед підприємств роздрібної торгівлі – 74,4%.
Ця інформація міститься у дослідженні щодо непрацюючих кредитів, опублікованому Центром економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
Фахівці відзначають, що підприємства будівельної сфери мають значну частку неплатоспроможних кредитів у своїх портфелях. Це переважно пояснюється тривалістю виробничих циклів: зокрема, середній термін спорудження житлових будинків, навіть у “довійськовий” період, становив від 18 до 24 місяців. Додатково, великі початкові інвестиції в будівництво частково зумовлюють нестабільність фінансових показників.
“З початку повномасштабного вторгнення будівельні компанії та суб’єкти, що займаються реалізацією нерухомості, стикаються зі зниженням попиту на ринку. Водночас спостерігається істотне подорожчання собівартості будівництва (зростання цін на матеріали, енергоносії, збільшення витрат на оплату праці через дефіцит кадрів), що негативно позначається на фінансовому стані компаній”, — повідомила Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного відділу «Фінансового пульсу».
Аналітики вказують, що серед видів діяльності, які формують основу кредитного портфеля підприємств, найстійкішими є представники харчової промисловості: частка непрацюючих активів у кредитному портфелі підприємств з виробництва харчових продуктів становить 10,6%. Також невелику частку непрацюючих кредитів мають сільськогосподарські підприємства – 13,33% (за даними НБУ станом на 01.12.2024).
Оптова торгівля формує найбільшу частку кредитного обсягу юридичних осіб (22% від загального обсягу виданих кредитів), проте якість цього портфеля є нижчою: частка непрацюючих позик серед підприємств гуртової торгівлі становить 29%.
Частка непрацюючих кредитів серед компаній, які спеціалізуються на постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, сягає 30% від загальної кількості кредитів для таких суб’єктів.
Діляра Мустафаєва підкреслила, що значна частина проблемних позик безпосередньо пов’язана з наслідками війни, коли фінансовий стан компаній погіршився через пошкодження або знищення виробничих потужностей, або ж виробництво чи склади розташовані в зонах бойових дій. Серед інших об’єктивних причин виникнення непрацюючих кредитів – окупація територій, де здійснювалася діяльність компаній, порушення логістичних ланцюгів постачання сировини, втрата ринків збуту або зниження попиту на продукцію.
У публікації “Фінансового пульсу” також зазначається, що на початок 2024 року обсяг непрацюючих позик підприємств становив 365,5 млрд грн (44,12% від кредитного портфеля юридичних осіб). А станом на 01.01.2025 загальний обсяг непрацюючих кредитів підприємств дорівнював 347,38 млрд грн (38,96% від загального кредитного портфеля корпоративного сектору). Таким чином, за 2024 рік частка непрацюючих позик зменшилася на 5,2 в.п., що свідчить про поступове покращення якості кредитного портфеля. На це впливає не лише видача банками нових якісних кредитів, а й поступова адаптація підприємств до умов війни та відновлення їхньої діяльності (інколи завдяки релокації до інших регіонів). Окрім того, вагомим чинником зменшення проблемних позик залишається активна робота банків з позичальниками, зокрема через механізм реструктуризації заборгованості.
“Попри війну, рівень непрацюючих кредитів підприємств поступово знижується, хоча й залишається досить високим. Однак кредитні портфелі банків є добре забезпеченими та зарезервованими”, — наголосила Діляра Мустафаєва.
Як зазначається у матеріалі “Фінансового пульсу”, частка непрацюючих активів у кредитному портфелі банків є значущим показником, що не лише характеризує ефективність чинних кредитних стандартів та впливає на прибутковість банківського бізнесу, але й демонструє поточну кредитоспроможність підприємств реального сектору економіки.
На початок січня 2025 року найбільша частка непрацюючих кредитів спостерігалася у банків з державною формою власності – 42,97%. У банків з приватним капіталом цей показник становив 12,54%, а у банків, що належать до іноземних банківських груп – 10,89%.
“Бізнес та банки поступово адаптуються до умов воєнного стану. Попри бойові дії та активне руйнування інфраструктури, значна кількість позичальників зберігає добрий фінансовий стан, що свідчить не лише про стійкість бізнесу, а й про виваженість банківських стандартів кредитування”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
Інформація для довідки:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була заснована 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль учасників та експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.
Цілі, досягненню яких сприятиме діяльність Центру:
- Удосконалення нормативної бази, що регулює діяльність фінансового ринку, усунення регуляторних перешкод, які гальмують його повноцінний розвиток
- Підвищення прозорості діяльності фінансових установ
- Розвиток нових ринкових інструментів та механізмів функціонування, зокрема шляхом впровадження кращих міжнародних практик
- Підвищення рівня фінансової обізнаності населення
- Сприяння реалізації економічних реформ, зокрема через механізми фінансової децентралізації
- Стимулювання розвитку підприємництва тощо.
Дата: 16.02.2025 Джерело: Фінансовий пульс